Збігнев Олесницький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Збігнев Олесницький
пол. Zbigniew Oleśnicki
Zbigniew Olesnicki.jpg
Інші імена Zbigniew z Oleśnicy
Народився 5 грудня 1389(1389-12-05)
Сєнно,
Польща Королівство Польське
Помер 1 квітня 1455(1455-04-01) (65 років)
Сандомир,
Польща Королівство Польське
Поховання Катедра святих Станіслава і Вацлава
Громадянство Польща
Національність поляк
Діяльність дипломат і Ксьондз
Alma mater Ягеллонський університет
Титул єпископ краківський,
титулярний кардинал Санта Пріска
Посада Кардинал
Термін 14231455
Конфесія католицизм
Батько Ян з Олесниці
Матір Доброхна з Рожнова[1]
Dębno kardynał.png
Герб Збігнева Олесницького — Денбно

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Збі́ґнев Олесни́цький (пол. Zbigniew Oleśnicki), (5 грудня 1389, Сенно[pl] — 1 квітня 1455, Сандомир) — єпископ краківський (14231455), перший кардинал польського походження (з 1449 року). Регент Польського королівства (14341447), впливовий державний діяч та дипломат.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 5 грудня 1389 року в Сенно[pl] (нині — Мазовецьке воєводство). Походив з польського шляхетського роду гербу Дембно з Олесниці.

За повідомленнями Яна Длугоша[2], брав участь у Грюнвальдській битві, де врятував життя королю Владиславу ІІ Ягайлу, закривши його щитом.

По закінченні Краківської Академії почав працювати у королівській канцелярії секретарем; став членом королівської таємної ради. 1412 року був висвячений в сан священика. 18 грудня 1423 року був висвячений на капелана, наступного дня на краківського єпископа. У 1433 році був делегатом на Базельському соборі.

Проявив себе вправним політиком і дипломатом, який підтримував інтереси церкви та шляхти на противагу королю. У березні 1430 року за його участі була заключена польсько-угорська унія, а в 1440 році він домігся обмеження королівської влади в обмін на визнання магнатами Владислава III спадкоємцем престолу.

1439 року Папа Євгеній IV призначив його кардиналом, став першим польським ієрархом, який прийняв цей титул.

Після загибелі 1444 року короля Владислава III здійснював значний вплив на політичне життя в країні. До початку правління Казимира IV Ягеллончика фактично зосередив владу в країні у своїх руках.

Батько відомого астронома Ніколаса Коперника Ніклас у серпні 1454 батько був посередником між кардиналом З. Олесніцьким та великим пруськими містами у справі сплати позики на проведення війни.[3]

Був рішучим противником поширення гуситського руху на територію Польщі; для придушення руху гуситів закликав до Кракова проповідника Йоана Капістрана та францисканців. Єпископ сприяв створенню релігійних братств та розвитку освіти, зокрема, в Краківському університеті, пропагував культ Святого Станіслава. 4 травня 1439 року його війська виграли битву проти конфедерації польських гуситів на чолі зі Спитком з Мельштина.

Помер 1 квітня 1455 року. Похований у Кафедральному соборі святих Станіслава і Вацлава на Вавелі.

У літературі[ред.ред. код]

Негативний персонаж роману «Сумерк» Юліана Опільського.[4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Oleśniccy (01) пол.
  2. Ян Длугош. Грюнвальдская битва. — М.: Изд. АН СССР, 1962. (рос.)
  3. Jerzy Dobrzycki, Leszek Hajdukiewicz. Kopernik Mikołaj (1473–1543) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIV/1, zeszyt 60. — S. 4. (пол.)
  4. Опільський Юліан. Сумерк // Темні віки. — К.: Україна, 1993. — 444 с. — С. 169–180. — ISBN 5-319-01070-2.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.