Каньйони Арсії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Arsia Chasmata
Arsia Chasmata based on day THEMIS.png
Зображення Arsia Chasmata, створене на основі денного знімка, виконаного інструментом THEMIS.
Тип Каньйон
Планета Марс
Координати 7°36′ пд. ш. 119°18′ зх. д. / 7.6° пд. ш. 119.3° зх. д. / -7.6; -119.3[1]Координати: 7°36′ пд. ш. 119°18′ зх. д. / 7.6° пд. ш. 119.3° зх. д. / -7.6; -119.3[1]
Розміри 97.06 км

Каньйони Арсії (лат. Arsia Chasmata) — це депресія зі стрімкими схилами в квадранглі Phoenicis Lacus планети Марс, розташована за координатами 7,6° пд. ш., та 119,3° зх. д.. Її протяжність становить близько 97 км, а свою назву це утворення отримало від назви класичної деталі альбедо.[1]

Чимало деталей поверхні в каньйонах Арсії утворилися внаслідок западання поверхні. Самі каньйони розташовані на північно-східному схилі гори Арсія (Arsia Mons). Вулкан Arsia Mons, наряду з Pavonis Mons, Ascraeus Mons та деякими іншими вулканами, утворюють пряму лінію. Arsia Chasmata теж перебувають на цій лінії.[2]

Arsia Chasmata є однією з тих місцевостей, де науковці шукають докази існування водного середовища на Марсі в минулому. Так, спектрометр CRISM, що на космічному апараті Mars Reconnaissance Orbiter, дозволив виявити в Arsia Chasmata мінерали, що підтверджують наявність тут води в минулому. Такими мінералами є, зокрема, філосилікати та піроксени. Наявність філосилікатів також свідчить про те, що батьківські породи в цій місцевості можуть бути багатими на базальт.[3]

Arsia Chasmata, знімок HiRISE. Ланцюжок ерозійних кратерів видно справа внизу зображення. 
Утворення нового ерозійного кратера в Arsia Chasmata, приблизно посередині ланцюжка ерозійних кратерів

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Arsia Chasmata. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program. 
  2. Arsia Chasmata. Jet Propulsion Laboratory. 09-12-2010. 
  3. Aqueous minerals from Arsia Chasmata of Arsia Mons, Tharsis region: implications for aqueous alteration processes on Mars. 45th Lunar and Planetary Science Conference. 2014.