Деймос (супутник)
 Знімок апарата Mars Reconnaissance Orbiter | |
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Асаф Голл |
| Дата відкриття | 12 серпня 1877 |
| Названа на честь | Дейм |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь |
23 463,2 км[1] (6,92 радіусів Марса) |
| Перицентр | 23 455,5 км |
| Апоцентр | 23 470,9 км |
| Ексцентриситет | 0,00033[1] |
| Орбітальний період |
1,263 діб[1] (30,312 годин) |
| Середня орбітальна швидкість | 1,3513 км/с[2] |
| Є супутником | Марса |
| Фізичні характеристики | |
| Розміри | 15 км × 12,2 км × 11 км[3] |
| Середній радіус | 6,2 ± 0,18 км[4] |
| Маса | 1,4762× 1015 кг[2] |
| Середня густина | 1,471 ± 0,166 г/см³[4] |
| Прискорення вільного падіння на поверхні | 0,003 м/с²[2] |
| Друга космічна швидкість | 5,556 м/с[2] |
| Період обертання | синхронний[1] |
| Нахил осі |
0,93° (до екватора Марса) 1,791° (до локальної площини Лапласа)[1] 27,58° (до екліптики) |
| Альбедо | 0,068 ± 0,007[4] |
| Температура | ≈233 K |
| Видима зоряна величина | 12.4[5] |
| Стандартна зоряна величина | 12.89 |
 Деймос у Вікісховищі | |
Деймос (грец. Δείμος «жах») — менший і віддаленіший з двох супутників Марса. Найбільший розмір — 15 км[6], форма неправильна. Відкритий Асафом Холлом 12 серпня 1877 року; названий на честь Деймоса — персоніфікації жаху в давньогрецької міфології, сина й супутника Ареса. Як і Фобос, завжди повернутий до Марса одним боком. Вважається, що Деймос є захопленим астероїдом із головного поясу.
Поверхня Деймоса червонувата[7] й дуже темна, її коефіцієнт відбиття становить всього 7 відсотків — приблизно вдвічі менше, ніж у поверхні Місяця[8]. Ці факти й низька середня густина супутника (близько 1,5 грам на кубічний сантиметр) вказують, що Деймос подібний за складом до астероїдів типу D, що містять вуглець та кригу[7]. Через малу масу Деймоса його гравітація дуже слабка — друга космічна швидкість на поверхні складає лише 20 км/год (близько 5 м/с).
Деталі рельєфу[ред. | ред. код]
Поверхня Деймоса набагато більш гладенька, ніж у Фобоса, бо більшість кратерів покрита тонкозернистим реголітом. Там нема й притаманних Фобосу борозен. Ймовірно, частина речовини, викинутої при ударах метеоритів, довго залишалася на орбіті навколо супутника, поступово осаджуючись і приховуючи нерівності рельєфу. Товщина цього шару може досягати 100 метрів[6].
Станом на 2019 рік на Деймосі тільки дві деталі поверхні мають власні імена. Це кратери Свіфт (діаметром 1 км) і Вольтер (1,9 км). Вони названі на честь письменників (Джонатана Свіфта й Вольтера), які передбачили існування в Марса двох супутників ще до їхнього відкриття. Обидва кратери отримали назви у 1973 році[9][10].
На початку 2023 року, марсіанський орбітальний апарат ОАЕ Hope Probe в ході місії Хесса Аль-Матруші виконав фотографування Деймосу. Науковцям вдалося з’ясувати, що Деймос складається з тих самих матеріалів, що й сам Марс, а це означає, що супутник утворився одночасно з Марсом, а не є захопленим астероїдом, як вважалося раніше, також його ширина становить лише 12,4 кілометра[11].
Пророкування про два супутники[ред. | ред. код]
Припущення про існування в Марса двох супутників висловив Йоганн Кеплер у 1610 році. Він міркував, виходячи з таких посилів: якщо в Землі є один супутник, а в Юпітера — 4, то кількість супутників зростає в геометричній прогресії. За цією логікою у Марса повинно бути 2 супутника.
У третій частині розділу 3 «Мандрів Гулівера» (1726) Джонатана Свіфта, яка описує летючий острів Лапута, говориться, що астрономи Лапути відкрили два супутники Марса на орбітах, рівних 3 і 5 діаметрам Марса з періодами обертання відповідно 10 і 21,5 годин. Реально Фобос і Деймос перебувають на відстані 1,4 і 3,5 діаметра Марса від центру планети, а їх періоди — 7,6 і 30,3 години.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Planetary Satellite Mean Orbital Parameters: Satellites of Mars. JPL (by Caltech). NASA. 2013-Aug-23. Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2018. (англ.)
- ↑ а б в г Mars: Moons: Deimos. NASA Solar System Exploration. 16 жовтня 2018. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 16 жовтня 2018. (англ.)
- ↑ Deimos. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 6 червня 2014. (англ.)
- ↑ а б в Planetary Satellite Physical Parameters. Jet Propulsion Laboratory (Solar System Dynamics). 13 липня 2006. Архів оригіналу за 18 січня 2010. Процитовано 29 січня 2008. (англ.)
- ↑ Mars' Moons [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ а б Deimos. NASA. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 16 жовтня 2018.(англ.)
- ↑ а б Views of Phobos and Deimos. NASA. 27.11.2007. Архів оригіналу за 04.05.2016.
- ↑ [Deimos (MOON OF MARS) / Encyclopaedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2018. Deimos (MOON OF MARS) / Encyclopaedia Britannica (англ.)]
- ↑ Deimos. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
- ↑ Categories for Naming Features on Planets and Satellites. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 13 травня 2013.
- ↑ Це приголомшливо. З'явилося перше в історії близьке фото супутника Деймоса. 29 квітня, 21:06
Посилання[ред. | ред. код]
- Deimos Profile by NASA's Solar System Exploration
- Deimos rotation movie [Архівовано 7 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Animation of Deimos [Архівовано 7 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Найменовані деталі поверхні Деймоса на сайті Gazetteer of Planetary Nomenclature [Архівовано 14 червня 2014 у Archive.is]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
