Деймос (супутник)
 |
|
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Асаф Голл |
| Дата відкриття | 12 серпня 1877 |
| Названа на честь | Дейм |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 23 463,2 км[1] (6,92 радіусів Марса) |
| Перицентр | 23 455,5 км |
| Апоцентр | 23 470,9 км |
| Ексцентриситет | 0,00033[1] |
| Орбітальний період | 1,263 діб[1] (30,312 годин) |
| Середня орбітальна швидкість | 1,3513 км/с[2] |
| Є супутником | Марса |
| Фізичні характеристики | |
| Розміри | 15 км × 12,2 км × 11 км[3] |
| Середній радіус | 6,2 ± 0,18 км[4] |
| Площа поверхні | 495,1548 км² |
| Об'єм | 999,78 км³ |
| Маса | 1,4762×1015 кг[2] |
| Середня густина | 1,471 ± 0,166 г/см³[4] |
| Прискорення вільного падіння на поверхні | 0,003 м/с²[2] |
| Друга космічна швидкість | 5,556 м/с[2] |
| Період обертання | синхронний[1] |
| Нахил осі | 0,93° (до екватора Марса) 1,791° (до локальної площини Лапласа)[1] 27,58° (до екліптики) |
| Альбедо | 0,068 ± 0,007[4] |
| Температура | ≈233 K |
 Деймос на Вікісховищі |
|
Деймос — менший і віддаленіший з двох супутників Марса.
Зміст
Основні характеристики[ред. • ред. код]
- Орбіта: 23 459 км від Марса
- Діаметр: 12,6 км (15×12,2×11 км)
- Маса: 1,8×1015 кг.
Деймос складається з багатої вуглецем породи подібно до астероїдів типу C та криги.
Деймос відкрив Асаф Холл 10 серпня 1877 року.
Поверхня Деймоса виглядає набагато більш гладенькою, ніж у Фобоса за рахунок того, що більшість кратерів покрита тонкозернистою речовиною. Очевидно, речовина, викинута при ударах метеоритів, довгий час залишалася на орбіті навколо супутника, поступово осаджуючись і приховуючи нерівності рельєфу.
Деталі рельєфу[ред. • ред. код]
Станом на 2014 рік на Деймосі тільки два геологічні об'єкти мають власні імена. Це кратери Свіфт (діаметром 1 км) і Вольтер (2 км). Вони названі на честь письменників (Джонатана Свіфта й Вольтера)[5][6], які передбачили існування в Марса двох супутників ще до їхнього відкриття.
Пророкування про два супутники[ред. • ред. код]
Припущення про існування в Марса двох супутників висловив Йоганн Кеплер у 1610 році. Він міркував, виходячи з таких посилів: якщо в Землі є один супутник, а в Юпітера — 4, то кількість супутників зростає в геометричній прогресії. За цією логікою у Марса повинно бути 2 супутника.
У третій частині розділу 3 «Мандрів Гулівера» (1726) Джонатана Свіфта, яка описує літаючий острів Лапута, говориться, що астрономи Лапути відкрили два супутники Марса на орбітах, рівних 3 і 5 діаметрам Марса з періодами обертання відповідно 10 і 21,5 годин. Реально Фобос і Деймос перебувають на відстані 1,4 і 3,5 діаметра Марса від центру планети, а їх періоди — 7,6 і 30,3 години.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ а б в г д HORIZONS Web-Interface. NASA. 21 September 2013. Процитовано 4 December 2013. (англ.)
- ↑ а б в г Mars: Moons: Deimos. NASA Solar System Exploration. 30 September 2003. Процитовано 2 December 2013. (англ.)
- ↑ Deimos. Процитовано June 6, 2014. (англ.)
- ↑ а б в Planetary Satellite Physical Parameters. Jet Propulsion Laboratory (Solar System Dynamics). 13 July 2006. Процитовано 29 January 2008. (англ.)
- ↑ Deimos. Gazetteer of Planetary Nomenclature (en). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 2014-06-14. Процитовано 2014-06-14.
- ↑ Categories for Naming Features on Planets and Satellites. Gazetteer of Planetary Nomenclature (en). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 2014-06-14. Процитовано 2013-05-13.
Посилання[ред. • ред. код]
- Deimos Profile by NASA's Solar System Exploration
- Deimos rotation movie
- Animation of Deimos
- USGS Deimos nomenclature
|
||||||||||||||||||||||||||||||
