Деймос (супутник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Деймос
Deimos
Зображення Деймоса, отримане Вікінгом-1.
Відкриття
Відкривач Асаф Голл
Дата відкриття 12 серпня 1877
Велика піввісь 23 463,2 км[1]
(6,92 радіусів Марса)
Перицентр 23 455,5 км
Апоцентр 23 470,9 км
Ексцентриситет 0,00033[1]
Орбітальний період 1,263 діб[1]
(30,312 годин)
Середня орбітальна швидкість 1,3513 км/с[2]
Є супутником Марса
Фізичні характеристики
Розміри 15 км × 12,2 км × 11 км[3]
Середній радіус 6,2 ± 0,18 км[4]
Площа поверхні 495,1548 км²
Об'єм 999,78 км³
Маса 1,4762×1015 кг[2]
Середня густина 1,471 ± 0,166 г/см³[4]
Прискорення вільного падіння
на поверхні
0,003 м/с²[2]
Друга космічна швидкість 5,556 м/с[2]
Період обертання синхронний[1]
Нахил осі 0,93° (до екватора Марса)
1,791° (до локальної площини Лапласа)[1]
27,58° (до екліптики)
Альбедо 0,068 ± 0,007[4]
Температура ≈233 K

Commons-logo.svg Деймос у Вікісховищі

Deimos-MRO.jpg
Професор Асаф Холл — відкривач Деймоса.
Кратери Деймоса.
Поверхня Деймоса.
Орбіти Фобоса і Деймоса (відносні розміри збережено)

Деймос — менший і віддаленіший з двох супутників Марса.

Основні характеристики[ред.ред. код]

  • Орбіта: 23 459 км від Марса
  • Діаметр: 12,6 км (15×12,2×11 км)
  • Маса: 1,8×1015 кг.

Деймос складається з багатої вуглецем породи подібно до астероїдів типу C та криги.

Деймос відкрив Асаф Холл 10 серпня 1877 року.

Поверхня Деймоса виглядає набагато більш гладенькою, ніж у Фобоса за рахунок того, що більшість кратерів покрита тонкозернистою речовиною. Очевидно, речовина, викинута при ударах метеоритів, довгий час залишалася на орбіті навколо супутника, поступово осаджуючись і приховуючи нерівності рельєфу.

Деталі рельєфу[ред.ред. код]

Станом на 2014 рік на Деймосі тільки два геологічні об'єкти мають власні імена. Це кратери Свіфт (діаметром 1 км) і Вольтер (2 км). Вони названі на честь письменників (Джонатана Свіфта й Вольтера)[5][6], які передбачили існування в Марса двох супутників ще до їхнього відкриття.

Пророкування про два супутники[ред.ред. код]

Припущення про існування в Марса двох супутників висловив Йоганн Кеплер у 1610 році. Він міркував, виходячи з таких посилів: якщо в Землі є один супутник, а в Юпітера — 4, то кількість супутників зростає в геометричній прогресії. За цією логікою у Марса повинно бути 2 супутника.

У третій частині глави 3 «Мандрів Гулівера» (1726) Джонатана Свіфта, яка описує літаючий острів Лапута, говориться, що астрономи Лапути відкрили два супутники Марса на орбітах, рівних 3 і 5 діаметрам Марса з періодами обертання відповідно 10 і 21,5 годин. Реально Фобос і Деймос перебувають на відстані 1,4 і 3,5 діаметра Марса від центру планети, а їх періоди — 7,6 і 30,3 години.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д HORIZONS Web-Interface. NASA. 21 September 2013. Процитовано 4 December 2013.  (англ.)
  2. а б в г Mars: Moons: Deimos. NASA Solar System Exploration. 30 September 2003. Процитовано 2 December 2013.  (англ.)
  3. Deimos. Процитовано June 6, 2014.  (англ.)
  4. а б в Planetary Satellite Physical Parameters. Jet Propulsion Laboratory (Solar System Dynamics). 13 July 2006. Процитовано 29 January 2008.  (англ.)
  5. Deimos. Gazetteer of Planetary Nomenclature (en). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 2014-06-14. Процитовано 2014-06-14. 
  6. Categories for Naming Features on Planets and Satellites. Gazetteer of Planetary Nomenclature (en). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 2014-06-14. Процитовано 2013-05-13. 

Посилання[ред.ред. код]

Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Деймос