Рівнина Утопія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Utopia Planitia
PIA00571: Лід на рівнині Utopia Planitia (NASA/JPL). До зображення застосовано корекцію балансу білого,
аби зробити лід видимим.
РозташуванняНа північний схід від Isidis Planitia, на північний захід від Aetheria
Координати49°42′ пн. ш. 118°00′ сх. д. / 49.7° пн. ш. 118.0° сх. д. / 49.7; 118.0Координати: 49°42′ пн. ш. 118°00′ сх. д. / 49.7° пн. ш. 118.0° сх. д. / 49.7; 118.0

Utopia Planitia — найбільший ударний басейн з-поміж усіх виявлених та підтверджених як такі[a] на Марсі та в цілій Сонячній системі із діаметром, який оцінюється у 3300 км,[1] і є тим регіоном, у якому висадився космічний апарат Viking 2, де він і розпочав свою дослідницьку роботу 3 вересня 1976 року.

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Utopia Planitia розташована за координатами, які є майже протилежними до тих, за якими розташована Argyre Planitia. Її центр розміщений у точці 49°42′ пн. ш. 118°00′ сх. д. / 49.7° пн. ш. 118.0° сх. д. / 49.7; 118.0. Рівнина пролягає частково у марсіанському квадранглі Casius, а частково — у квадранглі Cebrenia.

Чимало скель на рівнині Utopia видаються такими, що звисають у повітрі, так, наче вітром здуло майже весь ґрунт при їхній основі.[2][3] Тверда поверхнева кірка утворюється завдяки розчинам мінералів, які піднімаються вгору крізь шар ґрунту і на поверхні випаровуються.[4] В окремих місцях на поверхні можна помітити особливий тип рельєфу, який називають «фестончастим рельєфом» (англ. scalloped topography) — поверхня в таких місцях видається вирізьбленою за допомогою черпачка для морозива.[5] Вважається, що така поверхня формується внаслідок руйнування шару вічної мерзлоти, багатої на лід, який випаровується з плином часу.[6]

Популярна культура

[ред. | ред. код]

У медіа-франшизі під назвою Зоряний шлях, Utopia Planitia — як на марсіанській поверхні, так і на аеросинхронній орбіті понад нею — є місцем розташування найбільшого порту та пристані для космічних кораблів Об'єднаної Федерації Планет.[7] Тут були побудовані такі кораблі, як USS Enterprise-D, USS Defiant, USS Sao Paulo, USS Voyager, та USS Enterprise-F.[7]

Пісня гурту The Flaming Lips під назвою «Approaching Pavonis Mons by Balloon (Utopia Planitia)» вийшла 2002 року в складі альбому Yoshimi Battles the Pink Robots.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Коментарі

  1. Найбільшим у Сонячній системі є Північний полярний басейн, однак його ударне (метеоритне) походження ще не було підтверджено

Підрядкові посилання

  1. McGill G. E. Buried topography of Utopia, Mars: Persistence of a giant impact depression // J. Geophys. Res.AGU, 1989. — Vol. 94, Iss. B3. — P. 2753–2759. — ISSN 0148-0227; 2156-2202doi:10.1029/JB094IB03P02753(англ.)
  2. Mutch, T. et al. 1976. The Surface of Mars: The View from the Viking 2 Lander. Science: 194. 1277–1283.
  3. Hartmann, W. 2003. A Traveler's Guide to Mars. Workman Publishing. NY NY.
  4. Arvidson, R. A. Binder, and K. Jones. 1976. The Surface of Mars. Scientific American: 238. 76-89.
  5. Utopia Planitia region. Small Pale Red Planet Issue 2 Phase 8. Exploration. 07-11-2013. Процитовано 23-11-2014. {{cite web}}: Проігноровано |chapter= (довідка)
  6. Sejourne, A. et al. 2012. Evidence of an eolian ice-rich and stratified permafrost in Utopia Planitia, Mars. Icarus. 60:248-254.
  7. а б Okuda, Michael; Denise Okuda and Debbie Mirek (1999). The Star Trek Encyclopedia. Pocket Books. ISBN 0-671-53609-5.(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]