Карело-Фінська Радянська Соціалістична Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Карело-Фінська РСР)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Karjalais-suomalainen sosialistinen neuvostotasavalta
Карело-Финская Советская Социалистическая Республика

Карело-Фінська Радянська Соціалістична Республіка
1940 – 1956
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
Oma Karjalais-suomalaiskansamme maa
Розташування КФРСР
Столиця Петрозаводськ
Мови карельська, фінська, російська
Форма правління Радянська республіка
Історія
 - Засновано 31 березня 1940
 - В СРСР 31 березня 1940
 - Ліквідовано 16 липня 1956
Площа 172 400 км2
Населення
 -  651 300 осіб
     Густота 3,8 осіб/км² 
Валюта карбованець
Попередник
Наступник
Flag of Karelian ASSR.svg Карельська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
Карельська Автономна Радянська Соціалістична Республіка Flag of Karelian ASSR.svg
Ленінградська область Flag of Leningrad Oblast.svg

Каре́ло-Фі́нська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (фін. Karjalais-suomalainen sosialistinen neuvostotasavalta, рос. Каре́ло-Фи́нская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — одна з 16 республік СРСР від 1940 до 1956 р.

1956 року перетворена на Карельську Автономну РСР.

Створення[ред. | ред. код]

Після завершення Радянсько-фінської війни та підписання Московського мирного договору, 31 березня 1940 року на VI сесії Верховної Ради СРСР був прийнятий закон про передачу Карельській Автономній Радянській Соціалістичній Республіці тих територій, що були окуповані Радянським Союзом (Карельського перешийка та Північного Приладожжя), а також про перетворення КАРСР у Карело-Фінську РСР. Столицею КФРСР залишилося місто Петрозаводськ.

На думку деяких істориків, КФРСР представляла загрозу для Фінляндії, бо могла бути потенційним «заділом» для її приєднання до СРСР[1], подібно як Молдавська АРСР посприяла приєднанню Бессарабії, а наявність у складі СРСР національних республік БРСР і УРСР стала причиною для приєднання Західної Білорусі і Західної України. На користь цієї теорії говорить те, що раніше, 1 грудня 1939 на території СРСР було проголошено т. зв. Народний Уряд Фінляндської Демократичної Республіки з фінських комуністів на чолі з О. Куусіненом, який згодом очолив КФРСР[2].

Після цього Мурманська область існувала як піванклав РРФСР, не сполучений з іншою її територією (таким чином, у складі РРФСР стали 2 піванклави — Мурманська область і Кримська АРСР), подібно до того, як до 1938 року Мурманський округ був ексклавом Ленінградської області, не сполучений з рештою території області.

В ході радянсько-фінської війни 19411944 рр. значна частина Карело-Фінської РСР (включаючи території, що раніше не належали Фінляндії), була окупована фінською армією і частинами німецького вермахту. В цей час столицею республіки був Бєломорськ, який не змогли узяти фіни. Фінські війська розгромлено в Карелії влітку 1944 в результаті Виборзько-Петрозаводської операції.

У 1944 році в рамках загальносоюзної адміністративної реформи Виборзький і Кексгольмський (Приозерський) райони були передані зі складу КФРСР до складу РРФСР і увійшли до Ленінградської області.

Національний склад[ред. | ред. код]

Співачка Люся Теппонен, гравці на кантеле Тойво Вайнонен і Максим Гаврилов представляють КФРСР на Другому Міжнародному фестивалі молоді і студентів в Будапешті (1949 р.)

«Титульне» карельське і фінське населення, на відміну від інших радянських республік, було національною меншиною протягом всього часу існування республіки. На 1939 р., ще до радянсько-фінської війни і приєднання Карельського перешийка і Приладожжя, частка прибалтійсько-фінського населення (карелів, фінів і вепсів) в Карельській АРСР становила 27 %[3], а згідно з переписом 1959 р., проведеним уже після скасування республіки, вона знизилася до 18,3 %[4]. Фінське і карельське населення приєднаних в 1940 р. західних земель Карелії (понад 400 тис. осіб), завчасно евакуювалося в центральні райони Фінляндії, і, повернувшись в 19411942 рр. в ході радянсько-фінської війни 1941—1944 рр., остаточно покинуло Карелію в 1944 р., поступившись місцем переселенцям з різних районів СРСР. У зв'язку з цим у той час ходив жарт, що «в Карело-Фінській республіці всього два фіни: ФІНінспектор і ФІНкельштейн, і взагалі це одна і та ж людина».

Територіальний поділ[ред. | ред. код]

Скасування[ред. | ред. код]

16 липня 1956 КФРСР була знов знижена в статусі до АРСР і повернена до складу РРФСР. При цьому з її назви було прибрано слово «фінська» (Карельська АРСР).

В період існування Карело-Фінської РСР, після входження в Союз прибалтійських республік і Молдови на гербі СРСР зображалося 16 стрічок з девізом «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». Після скасування КФРСР в 1956 стрічок стало 15; це стало останньою зміною герба Союзу до його розпаду. Символом втраченого союзного статусу Карело-Фінської РСР залишається скульптура «карело-фінки» на московській ВДНГ, яка й нині розміщена на центральному фонтані «Дружба народів» нарівні з 15 іншими фігурами жінок-націоналок.

Лідери КФРСР[ред. | ред. код]

Керівники карело-фінської комуністичної партії, КФ КП(б)[ред. | ред. код]

Голови Президії Верховної Ради[ред. | ред. код]

Голови Ради Міністрів (до 1946 року — Ради Народних Комісарів)[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]