Кисельов Євген Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кисельов Євген Олексійович
рос. Евгений Алексеевич Киселёв
рос. Евгений Алексеевич Киселёв
Kyseliov.jpg
Євген Кісєльов (фото 2010)
Народився 15 червня 1956(1956-06-15) (66 років)
Москва, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Національність росіянин
Діяльність Журналістика
Alma mater Інститут країн Азії та Африки (1979)
Знання мов російська і перська
Заклад Державний комітет СРСР з телебачення та радіомовлення, 1-й канал Останкіно, НТВ, TV-6d, TVS[d], Московские новости, Ехо Москви, RTVi, ТВі, Інтер, NewsOne, Телеканал "Прямий", Радіо НВ, Україна 24 і Белсат
Членство Академія російського телебаченняd
Посада генеральний директор[d]
Партія КПРС
Батько Кисельов Олексій Олександровичd
У шлюбі з Марія Шахова
Діти Олексій
Нагороди Премія «ТЕФІ» Російської національної телевізійної академії за найкращу телевізійну аналітичну програму («Итоги»), премія «Телегранд», премія «ТЕФІ» за ток-шоу «Глас народа», премія «Золотое перо России» Спілки журналістів Росії, міжнародна премія «За свободу преси»
IMDb ID 2612466

Євге́н Олексі́йович Кісєльо́в (рос. Евгений Алексеевич Киселёв; нар. 15 червня 1956, Москва, Російська РФСР, СРСР) — російський та український журналіст, медіаменеджер, політичний оглядач, ведучий телеканалу «Україна 24».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1956 року в Москві.

У 1979 році з відзнакою закінчив історико-філологічний факультет Інституту країн Азії та Африки при МДУ ім. М. В. Ломоносова за спеціальністю «історик-сходознавець», з 1977 по 1978 рік проходив стажування в Ірані.

З 1979 по 1981 рік проходив строкову службу в Афганістані, де працював перекладачем у Групі радянських військових радників.

З 1981 по 1984 рік викладав перську мову у Вищій школі КДБ СРСР імені Ф. Е. Дзержинського.

У 1984 році почав працювати спочатку на радіо, у Головній редакції мовлення на країни Близького та Середнього Сходу Держтелерадіо СРСР, а з 1987 року — на телебаченні, у Головній редакції інформації ЦТ (програма «Час»). Незабаром став одним із відників ранкових інформаційних програм («90 хвилин» — «120 хвилин»), спеціальним кореспондентом, знімав репортажі для програм «Час», «До і після півночі», «Сім днів», «Міжнародна панорама». У добу гласності став першим радянським новинарем, який представив цілу серію репортажів з Ізраїлю.

У 1991 році став одним з творців телепрограми «Вести»[ru]. У січні 1992 року відбувся дебют авторської програми «Итоги» на першому каналі РДТРК «Останкино». З 1993 року програма «Итоги» виходила на каналі НТВ, а з квітня 2001 року — на ТВ-6.

Улітку 1993 року Євгеній Кісєльов разом з Володимиром Гусинським, Ігорем Малашенком, Олегом Добродєєвим та іншими став співзасновником нової телекомпанії НТВ. Восени того ж року Кисельов стає директором каналу НТВ, віце-президентом телекомпанії НТВ, головою ради директорів телекомпанії НТВ. У січні 2000 року обійняв посаду генерального директора телекомпанії НТВ.

14 квітня 2001 року після переходу НТВ під фактичний контроль держави в особі «Газпрому» Кісєльов з більшою частиною журналістського колективу телекомпанії перейшов на канал ТВ-6, де посів крісло Генерального директора телекомпанії. ТВ-6 була закрита за ухвалою Вищого арбітражного суду РФ у січні 2002 року.

З 2002 по 2003 рік Кисельов був головним редактором телеканалу ТВС, який було закрито за наказом Міністерства друку РФ у червні 2003 року.

З 2003 по 2005 рік був головним редактором тижневика «Московские новости».

З вересня 2005 по жовтень 2006 року був ведучим авторської програми «Разбор полётов» на радіо «Ехо Москви».

З грудня 2006 року був ведучим програми «Власть с Евгением Киселёвым» на радіо «Ехо Москви» і супутниковому телеканалі RTVi. Рівночасно — відник історико-просвітницької програми «Наше всё» на «Ехо Москви».

З червня 2008 по 4 жовтня 2009 року суміщав роботу на «Ехо Москви» і RTVi з обов'язками головного редактора-консультанта телекомпанії ТВі (Україна). В останньому випуску своєї авторської підсумкової програми «Наверху» повідомивши про те, що прийняв рішення, після довгих роздумів, залишити телеканал. Це було обумовлено, на його думку, здійсненням в той день «силової спроби» тиску на канал з боку Костянтина Кагаловського.

З 25 вересня 2009 року по грудень 2012 року вів суспільно-політичне ток-шоу «Велика політика з Євгенієм Кисельовим» на телеканалі «Інтер».

З 14 лютого по 2 жовтня 2013 року був директором компанії «Національні інформаційні системи» телеканалу «Інтер» — продакшену, який виробляв всі інформаційні програми і випуски новин для телеканалу.

З 9 червня[1] по 29 вересня 2013 року[2] був ведучим програми «Подробиці тижня» на «Інтері».

З 2 жовтня 2013 року був штатним радником керуючого директора Group DF Бориса Краснянського[3] та ведучий ток-шоу «Чорне дзеркало» на телеканалі «Інтер».

15 квітня 2016 року, закінчуючи черговий випуск ток-шоу, повідомив в прямому ефірі, що залишає телеканал «Інтер» — щоб спробувати себе у нових проектах в незалежній політичній журналістиці.

10 червня 2016 року Євген Кисельов повідомив про порушення проти нього кримінальної справи у Російській Федерації через його висловлювання на підтримку Надії Савченко[4][5]. За його словами справа відкрита за ст. 205.2 Кримінального кодексу РФ (публічні заклики до здійснення терористичної діяльності або публічне виправдання тероризму) ​​з максимальною мірою покарання 7 років позбавлення волі. Євген Кисельов у відкритому зверненні до Президента України Петра Порошенка закликав на державному рівні вирішити питання про надання політичного притулку російським опозиціонерам.

Із серпня 2017 року з моменту запуску українського телеканалу «Прямий» працював там ведучим інформаційних програм і ток-шоу. За словами журналіста, з телекомпанії його намагалися звільнити і на два місяці відсторонили від ефіру за відмову підтримувати Петра Порошенка на президентських виборах.[6] У серпні 2019 року ведучий заявив про звільнення із телеканалу «Прямий».[7] У листопаді 2019 року журналіст запустив власний канал на Youtube. Перший випуск програми вийшов 1 листопада 2019 року[8] і з того часу Кисельов розміщує власні програми, паралельно працюючи ведучим Радіо «НВ»[9].

З вересня 2019 року був ведучим авторської програми інтерв'ю «Особистий код» на Радіо «НВ»[10].

У листопаді 2019 року запустив власний YouTube-канал «Кисельные Берега». Перший випуск програми вийшов 1 листопада 2019 року[11].

19 січня 2020 року в ефірі інформаційного телеканалу «Україна 24» стартувала авторська аналітична програма про події в Україні та світі «Реальна політика з Євгеном Кисельовим»[12].

З 10 березня 2022 року — ведучий інформаційного блоку телеканалу «Україна 24» у російськомовному телемарафоні «FREEДОМ».

Нагороди[ред. | ред. код]

  • У 1995 році — Міжнародна премія за свободу преси[en] від Комітету захисту журналістів[be].
  • У 1996 році — премія «ТЕФІ» Російської національної телевізійної академії за найкращу телевізійну аналітичну програму («Итоги»).
  • У 1999 році — лауреат премії «Телегранд», яку вручають за внесок у розвиток російського телебачення і радіомовлення.
  • У 2000 році — лауреат премії «ТЕФІ» за ток-шоу «Глас народа». У тому самому році нагороджений премією «Золотое перо России» Спілки журналістів РФ.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Євген Кисельов вестиме «Подробности недели» замість Олега Панюти [Архівовано 2016-06-10 у Wayback Machine.] — «Телекритика»
  2. Євген Кисельов більше не вестиме «Подробности недели» на «Інтері». Архів оригіналу за 11 Березня 2016. Процитовано 6 Жовтня 2013. 
  3. Євген Кисельов призначений радником Керуючого директора Group DF Бориса Краснянського. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 6 жовтня 2013. 
  4. Открытое письмо президенту Украины Петру Порошенко. m.nv.ua. 10 червня 2016. Архів оригіналу за 14 Червня 2016. 
  5. На Євгена Кисельова завели справу в ФСБ за підтримку Савченко. ukranews.com. Українські новини. 10 червня 2016. Архів оригіналу за 11 Червня 2016. 
  6. Евгений Киселев рассказал, как его отстранили от эфира на телеканале "Прямой" за отказ поддержать Порошенко на выборах. ukranews_com (рос.). 8 листопада 2019. Архів оригіналу за 10 Листопада 2019. Процитовано 30 листопада 2019. 
  7. Киселев уходит с “Прямого” писать книгу. Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 14 Вересня 2019. Процитовано 30 листопада 2019. 
  8. Евгений Киселев перешел на YouTube и запустил собственную программу. ukranews_com (рос.). 2 листопада 2019. Архів оригіналу за 5 Листопада 2019. Процитовано 30 листопада 2019. 
  9. telekritika (1 листопада 2019). Евгений Киселев запускает собственный YouTube-канал. Telekritika (ru-RU). Архів оригіналу за 5 Листопада 2019. Процитовано 30 листопада 2019. 
  10. Киселев, Найем, Береза. На Радио НВ стартовал новый сезон. nv.ua. Процитовано 27 квітня 2020. 
  11. Кисельные Берега. YouTube (uk-UA). Архів оригіналу за 13 Квітня 2020. Процитовано 27 квітня 2020. 
  12. На телеканалі "Україна 24" стартує авторська програма "Реальна політика з Євгеном Кисельовим". www.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 Грудня 2019. Процитовано 27 квітня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]