Транзитна станція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транзитна станція
Way Station
Обкладинка першого українського видання.
Жанр наукова фантастика
Форма роман
Автор Кліффорд Сімак
Мова англійська
Опубліковано червень 1963[2]
Країна  США
Видавництво Doubleday
Видання 1961
Опубліковано українською 2018, НК-Богдан[1]
Переклад Галина Михайловська
ISBN-13: 978-966-10-5594-9
Нагороди

«Транзитна станція» (англ. Way Station) — науково-фантастичний роман Кліффорда Сімака. Вперше виданий у 1961 року в часописі «Гелексі» під назвою «Тут збираються зірки» (англ. Here Gather the Stars). 1963 року роман видано окремою книгою під нинішньою назвою.

Опис сюжету[ред. | ред. код]

Інек Волліс, ветеран громадянської війни в США, обраний прибульцем-чиновником Галактичної Федерації (що погодився називатись Уліссом), як керівник пересадкової станції для міжпланетних мандрівок. Пересадкова станція була облаштована всередині та під його будинком (Мілвіль, штат Вісконсин), який, не змінивши свого зовнішнього виду, набув властивості незнищенності і людина знаходячись в ньому не старіла. Волліс невпинно накопичує інопланетні знання і ретельно веде щоденник. Його таємною мрією є прийняття Землі до Галактичної Федерації. Волліс був єдиною людиною, що знала про існування прибульців, доки сто років потому уряд США не зацікавився його підозрілим довголіттям. За будинком Волліса встановлюється стеження спецслужб.

Фракції в Галактичній Федерації спочатку забажали закрити транспортну гілку в цьому напрямку, щоб зосередити ресурси на прокладанні міжпланетних шляхів в більш перспективних напрямках. Крадіжка урядом тіла померлого прибульця, якого Волліс похоронив в своєму саду, спонукає їх до просування цієї політики, в той час як загублення Федерацією особливого артефакту (Талісману) сприяє втраті зв'язку з духом всесвіту й стає причиною наростання протиріч у Галактичній Федерації.

Адаптувавши інопланетну математику, Волліс розрахував, неминучість ядерної війни на Землі у недалекому майбутньому, що призведе до її самознищення. До моменту закриття пересадкової станції, а отже і втрати контакту Галактичної Федерації з Землею, Волліс повинен вирішити, чи дати землянам знищити планету, чи попрохати галактичне співтовариство «відкинути» земну цивілізацію в розвитку на кілька сторіч назад, щоб робити нову спробу розвитку цивілізації.

Для піднесення престижу Землі, збереження пересадкової станції на ній і повернення артефакту цивілізаціям Федерації Волліс має зробити незвичайні кроки, зберігши таємницю зв'язку з прибульцями, і не дати загинути земній цивілізації.

Додаткові дані[ред. | ред. код]

В романі присутні декілька сюжетних дій, які в фіналі цілком логічно поєднуються:

  • Уряд дуже зацікавлений у співпраці з Воллісом.
  • Ближніми сусідами Волліса є груба сільська родина з глухонімою дочкою. Вона вміє лікувати бородавки, птахів і метеликів і є протиставленням всій родині.
  • Свою гвинтівку він ніколи не використовує за призначенням, за винятком вправ на тренажері віртуальної реальності полювання.

Премії та номінації[ред. | ред. код]

Адаптації романа[ред. | ред. код]

У 2004 Revelstone Entertainment придбала права на сюжет «Пересадкової станції».[6]

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • Кліффорд Сімак. Транзитна станція. Переклад з англійської: Галина Михайловська. Тернопіль: НЛ-Богдан. 2018. 248 стор. ISBN 978-966-10-5594-9

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://bohdan-books.com/catalog/book/128562/
  2. Freebase Data DumpsGoogle.
  3. The Locus Index to SF Awards: 1966 Astounding/Analog All-Time Poll. Архів оригіналу за 3 квітня 2011. Процитовано 25 квітня 2011. 
  4. The Locus Index to SF Awards: 1987 Locus All-Time Poll. Архів оригіналу за 13 січня 2004. Процитовано 25 квітня 2011. 
  5. The Locus Index to SF Awards: 1998 Locus All-Time Poll. Архів оригіналу за 13 січня 2004. Процитовано 25 квітня 2011. 
  6. Morfoot, Addie (4 грудня 2004). Revelstone goes to 'Way Station'. Variety. Процитовано 25 квітня 2011. 

Посилання[ред. | ред. код]