Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука
Кмитівський музей образотворчого мистецтва (3).jpg
Розташування Україна Україна: Кмитів (Коростишівський р-н, Житомирська обл.)
Адреса вул. Леніна, 42
Засновано 1974
Архітектор М. Ю. Сєверов
Фонд понад 3 000 експонатів
Відвідувачі бл. 11 000 осіб (2007)[1]
Директор Я. О. Хитрий (в. о. директора)
Куратор Міністерство культури і туризму України, Житомирська обласна рада, Управління культури і туризму Житомирської обласної державної адміністрації

Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука — художній музей у селі Кмитові Коростишівського району Житомирської області; важливий культурно-просвітній осередок району та області, цінне й велике зібрання витворів радянського мистецтва, зокрема у стилі соцреалізму; унікальний сільський художній музей і тривалий час єдиний державний художній музей Житомирщини. Носить ім'я свого засновника — Йосипа Дмитровича Буханчука.

Музейний заклад заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області і перебуває в управлінні Житомирської обласної ради. З питань, віднесених чинним законодавством до повноваження управління культури і туризму, координацію діяльності музею здійснює також вищевказане управління. Контроль за діяльністю музею, обліком і збереженням Музейного фонду України здійснює управління культури і туризму, а також Міністерство культури і туризму України[2].

Загальні дані, приміщення й напрями діяльності музею[ред.ред. код]

Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука розташований у спеціально зведеному за СРСР (за індивідуальним авторським проектом) просторому приміщенні у центрі села, неподалік автодороги М06 «Київ—Чоп» за адресою:

вул. Леніна, 42, с. Кмитів—12526 (Коростишівський район, Житомирська область, Україна); телефон: 04130-73-2-85.
Оригінальні проектні рішення музейного приміщення дають змогу використовувати широко природне освітлення

Індивідуальний проект музейного приміщення був виконаний творчою групою студентів Ленінградського інституту імені І. Рєпіна із залученням спеціалістів ленінградських проектних організацій; керівником проекту був народний архітектор СРСР професор І. І. Фомін, головним архітектором М. Ю. Сєверов. Оригінальним є вирішення проекту — просторі зали музею, яскраве денне освітлення, що ллється зі світових ліхтарів даху приміщення, все є дуже гармонічним, ергономічним і сприяє головній меті відвідувачів — зустрічі з прекрасним світом мистецтва.

Музей працює щоденно, крім понеділка з 10.00 до 17.30.

В.о. директора Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука: Кукелко Сергій Григорович, головний зберігач музейного зібрання: Красовська Валентина Василівна[3].

Основними напрямами діяльності музейного закладу є:

  • збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність;
  • забезпечення соціально-економічних, правових і наукових умов для ефективної діяльності музею;
  • сприяння формуванню сучасної інфраструктури музейної справи;
  • забезпечення підготовки та підвищення фахової кваліфікації музейних кадрів, їх правовий соціальний захист;
  • бюджетне фінансування пріоритетне матеріально-технічне забезпечення розробки і реалізації державних, регіональних і місцевих програм розвитку музейної справи;
  • забезпечення охорони музеїв;
  • підтримка фундаментальних і прикладних наукових досліджень, пов'язаних з музейною справою.

З історії музею[ред.ред. код]

Дошка на фасаді приміщення музею

Ідею створення художнього музею на Коростишівщині довгі роки виношував і втілював у життя уродженець села Студениці, палкий шанувальник мистецтв і колекціонер Йосип Дмитрович Буханчук.

У серпні 1974 року відбулось відкриття музею в коридорах Студенецької середньої школи, а в 1975 році йому було присвоєно звання «народного».

Створення і розвиток музею було справою нелегкою. Проведена велика організаційно-творча робота зі збору творів і формування колекції музею, розробки індивідуального проекту та будівництва спеціального приміщення. Й. Д. Буханчик присвятив тривалий час збиранню витворів мистецтв. Загалом ним було зібрано і передано у дар музею 600 експонатів. На його прохання багато художників–ентузіастів із різних міст країни, поставивши за мету наблизити мистецтво до сільського жителя, передавали у дарунок музею свої роботи. Цінним музейним набутком стали 30 мистецьких творів, переданих Академією мистецтв СРСР зі своїх фондів. У подальшому музей поповнювався творами, переданими з державних фондів Міністерства культури СРСР і УРСР, Спілок художників СРСР і України, Москви, Ленінграда. За короткий термін колекція музею зросла до 2 500 творів-оригіналів.

У 1984 році завершено будівництво приміщення музею в селі Кмитові, що було розташоване неподілк дороги «Київ-Львів», і в 1985 році експозиція музею зустріла перших відвідувачів. І вже у перший рік роботи закладу культури його відвідало майже 40 000 туристів.

У наступному (1986) році відбулась важлива подія — Постановою Ради Міністрів УРСР музейний заклад був перейменований в Державний музей радянського образотворчого мистецтва.

У радянський час Кмитівський музей не раз відзначали на різних рівнях — так, у 1977 році заклад культури був нагороджений дипломом I ступеню на республіканському огляді народних музеїв, а в 1987 році — дипломом III ступеню ВДНГ УРСР.

За незалежності України (від 1991 року) музейне зібрання незначно поповнилось за рахунок нових надходжень українських майстрів (переважно дарування).

У цей же період (19902000-і роки) Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука зажив сумної слави музейного закладу, з якого часто викрадали експонати, і музей був декілька разів утягнутий у гучні скандали. Так, за інформацією 2006 року від тодішнього директора музею Віктора Бойка:

« «Дві картини були вкрадені, а потім повернуті. Завдяки тому, що слідчі органи зайнялись. Чотири картини, які були дані в другі музеї, але довго не поверталися. I скільки писали, а потім прийшлось їздить і підключать даже СБУ, яка допомогла нам в цьому»[4]  »

Ще раніше, у заяві співробітників музею до СБУ, датованій 2004-м роком, йшлося, що у кабінеті тодішнього директора невідомі особи робили копії картин з матеріалів музею, які видавали за оригінали, а оригінальні роботи безслідно зникали.

Найбільше за розмахом пограбування в Кмитівському музеї сталося взимку 2009 року — у ніч проти 1 лютого крадії, увірвавшись до музею, викрали з виставкової зали 17 полотен українських і радянських художників, найціннішими з яких вважають серію картин Тетяни Яблонської «Інтер'єри Полісся» з 4-х робіт, а загальну вартість викраденого оцінили у понад 100 тисяч гривень[5]. Це велике пограбування призвело до зміни керівництва музею, і головне — до підсилення охорони за музейним зібранням. Вже 8 квітня 2009 року завдяки спецоперації СБУ було знайдено 11 із 17 викрадених картин у Києві. Тим не менше, нащадок Й. Д. Буханчука Олександр Петрович Бойко занепокоєний ситуацією, яка склалася у музеї, і вважає, що без вищого владного потурання безладу в цьому сільському музею не обійшлося[6].

У теперішній час (2010-ті) Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука Житомирської обласної ради є науково-дослідним та науково-освітнім закладом, а також основним місцем зберігання творів мистецтва, матеріальної та духовної культури, пов'язаної з історією та сьогоденням образотворчого мистецтва.

Для приваблення закордонних туристів до Євро-2012 у музеї планувалось створити експозицію «Мистецтво доби тоталітаризму».

Фонди, експозиція та діяльність[ред.ред. код]

Фондове зібрання Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука нараховує понад 3 000 експонатів.

Музей знайомить з творчістю художників різних поколінь. Поряд з роботами видатних майстрів, чиї імена ввійшли в історію радянської культури, демонструються твори талановитих митців молодшого покоління. Гордістю музею стали роботи живописців: Є. Мойсеєнка, С. Чуйкова, В. Орешнікова, Ю. Кугача, А. Осипова, Ю. Подляського, В. Коненка, Д. Налбандяна, В. Рейхета, О. Шовкуненка, С. Григор'єва, М. Максименка, М. Глущенка, Т. Яблонської, графіків: А. Кібріка, Г. Верейського, В. Рудакова, Л. Сойфертіса, М. Дерегуса, В. Касіяна, А. Кокоріна, А. Гончарова, скульпторів (нині, 2010, це окрема зала): К. Білашової, Л. Буківського, В. Горєвого, А. Куща та інших.

Експонат музею — скульптура «Чабан» М. Якубова (м. Уфа)

Музейне зібрання дає можливість також ознайомитись з оригінальними творами представників різних національних шкіл мистецтва. Тут зібрана унікальна колекція творів, виконаних у стилі соціалістичного реалізму. Географія авторів — весь колишній СРСР, від прибалтійських, закавказьких, середньоазіатських республік, Молдови, України до автономних країв Росії (Якутії, Башкирії тощо)[7].

Зала декоративно-ужиткового мистецтва музею знайомить з виробами художніх промислів України та колишніх радянських республік — тут представлені вироби з кераміки, гутного скла, кришталю, плоскі та об'ємні гобелени, дрібна пластика.

Окремо (спеціальна зала) експонуються зразки творчості митців Житомирщини — П. Кучука, С. Антонюка, П. Богомаза, В. Войтенка, В. Шкуринського, В. Дзюбенка, А. Матвієнка, О. Коркушко, В. Фещенка[8].

Загалом на тепер постійна експозиція Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука налічує близько 750 творів живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, і розгорнута вона у 10-ти залах на площі 1 500 м²[9]. Серед них у 3-х виставкових залах працюють актуальні тематичні експозиції.

Екскурсійний квиток до музею (2010)

Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука Житомирської обласної ради створює експозиції, стаціонарні та пересувні виставки, проводить наукові експозиції та відрядження, вивчає архівні джерела, організовує збирацьку роботу, встановлюючи зв'язки з рідними та соратниками видатних художників мистецтва, краєзнавцями, колекціонерами, а також промисловими підприємствами та академією мистецтв України. Наукові співробітники музею проводять екскурсії, читають лекції на теми образотворчого мистецтва, а також організовують пересувні художні виставки. Музей надає експозиційну площу для персональних виставок художникам, скульпторам, майстрам декоративно-ужиткового мистецтва. Музей забезпечує збереження музейних фондів, які входять до складу музейного фонду України.

Галерея (вересень 2010 року)[ред.ред. код]

У Кмитівському музеї (1).jpg У залі митців Житомирщини Кмитівський музей.jpg Колекція графіки у Кмитівському музеї.jpg Зала постсовка у Кмитівському музеї.jpg
У музеї
У залі митців Житомирщини
Колекція графіки
Зала робіт митців СРСР

Виноски[ред.ред. код]

  1. Костюкевич Валерій Музей на роздоріжжі. Мистецтво доби тоталітаризму може стати «фішкою» для туристів. // газ. «День» №145 за 15 серпня 2008 року
  2. Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й.Д. Буханчука на Управління культури і туризму Житомирської обласної державної адміністрації
  3. Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й.Д. Буханчука на www.prostir.museum («Музейний простір України»)
  4. Єдиний український музей образотворчого мистецтва, знаходиться у Житомирі (+фото) на www.zhzh.info (веб-проект «Журнал Житомира») (рос.) // за матеріалами репортажу у червні 2006 року на телеканалі «Інтер».
  5. Магнус Павло З музею викрали 17 картин // «Газета по-українськи» №776 за 6 лютого 2009 року (рос.)
  6. Нащадок засновника музею в Кмитові занепокоєний крадіжками картин на www.zhzh.info (веб-проект «Журнал Житомира») // за матеріалами статті Олени Галагузи у газ. «Субота» за 26 квітня 2009 року
  7. Представники Фонду «Україна 3000» відвідали Музей образотворчого мистецтва імені Йосипа Буханчука // інф. за 19 травня 2009 року на www.ukraine3000.org.ua (Міжнародний благодійний фонду «Україна 3000»)
  8. Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й.Д. Буханчука Житомирської обласної ради [проспект] (2000-і ?)
  9. Кмитівський музей на www.museum-ukraine.org.ua (журнал «Музеї України»)

Джерела та посилання[ред.ред. код]