Комаров Ігор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Комаров І. В. у 2017 році
Комаров Ігор Володимирович
Народився 15 травня 1964(1964-05-15) (53 роки)
с. Іркліїв Черкаської області, Чорнобаївського району, Україна
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь наукових інтересів органічна хімія, медична хімія, нанотехнологія
Заклад Інститут високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь Доктор хімічних наук
Відомий завдяки: синтезу і дослідженням модельних органічних сполук, конформаційно обмежених і фторовмісних амінокислот і пептидів, фоточутливих біологічно активних сполук
Нагороди Премія Георга Форстера (2015 р.) Заслужений діяч науки і техніки України (2016 р.)

Комаров Ігор Володимирович — український науковець у галузі органічної хімії, доктор хімічних наук, професор. Завідуючий кафедрою супрамолекулярної хімії Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка[1]. Науковий консультант ТОВ НВП «Єнамін» (Україна)[2] та «Люмобіотікс» ГмбХ (Німеччина).

Біографія[3][ред.ред. код]

Народився у 1964 році в с. Іркліїїв Черкаської області Чорнобаївського району. Вищу освіту отримав у Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка, отримав диплом з відзнакою у 1986 році. У цьому ж році почав працювати на хімічному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, спочатку на посаді інженера. В подальшому вся його наукова та педагогічна діяльність пов'язана саме з цим університетом, де він працював на посадах завідуючого лабораторією, асистента, доцента, професора, завідуючого кафедрою органічної хімії хімічного факультету. З 2009 року працює на посаді завідуючого кафедрою супрамолекулярної хімії у новоствореному (в складі університету) Інституті високих технологій. Захистив кандидатську дисертацію у 1991 році, робота присвячена використанню лантаноїдних зміщуючих реагентів у спектроскопії ЯМР.[4] Після цього пройшов наукове стажування в Кембриджському університеті (Велика Британія, 1996—1997 рр.) та в Інституті дослідження каталізу м. Росток (Німеччина, 2000—2001 рр.). Захистив докторську дисертацію та отримав науковий ступінь доктора хімічних наук за спеціальністю «органічна хімія» у 2003 році. Назва дисертації — «Дизайн та синтез модельних сполук: вивчення стеричних, стереоелектронних ефектів, реакційноздатних інтермедіатів, процесів каталітичного енантіоселективного гідрування та динамічного захисту функціональних груп»[5].

1-Аза-2-адамантанон, «найбільш скручений амід». Блакитним кольором виділено амідний фрагмент, який моделює перехідний стан цис-транс ізомеризації амідів

Теперішнє вчене звання  — професор. Наукове звання професора присвоєне Комарову І. В. у 2007 році.[6]

Наукова і освітня діяльність[7][ред.ред. код]

Сфера наукової діяльності Комарова І. В. — медична хімія та синтез модельних сполук, які можуть бути використані для отримання нових знань в біоорганічній хімії, стереохімії, теоретичній хімії, каталізі. Має більше 100 наукових праць в рецензованих журналах, h-індекс 22;[8] керує підготовкою аспірантів. Особлива увага в науковій групі професора Комарова І. В. приділяється розробці нових синтетичних методів та дизайну цікавих з теоретичної точки зору молекул, частину з яких було синтезовано в тісному співробітництві з професором Ентоні Кірбі з Кембриджського університету (Велика Британія). Однією з таких спільних робіт Комарова І. В. є синтез, вивчення стереохімії та хімічних властивостей амідів з деформованим амідним зв'язком — 1-аза-2-адамантанону та його похідних. Триметильна похідна («найбільш скручений амід»,[9] «амід Кірбі»[10]), була запропонована в лабораторії професора Кірбі і синтезована Комаровим І. В. під час його стажування в Кембриджському університеті у 1997 р. Пізніше, у 2014 році, в науковій групі Комарова І. В., у співробітництві з Ентоні Кірбі була синтезована і вивчена незаміщена сполука, яка моделювала перехідний стан цис-транс ізомеризації амідів та дозволила отримати фундаментальні знання про амідний зв'язок.[11][12]

Дослідницьку діяльність у галузі синтетичної органічної хімії Комаров І. В. розпочав на початку 1990-х років, працюючи над проблемою фосфорилювання ароматичних гетероциклічних сполук галогенангідридами п'ятивалентного фосфору.[13] Саме тоді були розроблені зручні методи фосфорилювання, що знаходять застосування, зокрема, для синтезу екстрагентів урану.[14] Пізніше, працюючи в Ростоці, Ігор Володимирович змінив тему наукових досліджень і зацікавився асиметричним гомогенним каталізом. Вивчення каталізу Комаров І. В. проводив за допомогою модельних сполук, а саме, виходячм з винної кислоти або камфори, були синтезовані нові хіральні функціоналізовані ліганди — монофосфіни,[15][16] дифосфіни,[17] а потім — комплекси родію на їх основі.[17] Отримані комплекси були використані як каталізатори асиметричного гідрування прохіральних сполук, а отримані результати дали змогу зробити висновки щодо впливу кисневмісних функціональних груп в лігандах на процес каталізу.[17] В процесі досліджень були введені в синтетичну практику ефективні каталізатори catASium[18], серед них — такі, що містять отриманий з камфори ліганд ROCKYPhos[19] (назва походить від назв міст — Ростока й Києва).

Фоточутливий антибіотик — аналог граміцидину S. Діарилетеновий фрагмент, здатний до оборотної ізомеризації під дією світла, виділено червоним

Хоча інтерес до синтезу лігандів не зменшився, Комаров І. В. змінив напрямок наукових досліджень знову, і зараз основна їх тема — дизайн та синтез нових лікарських засобів.[1]Одним з головних принципів дизайну є обмеження конформаційної рухливості молекул сполук — кандидатів на лікарські засоби.[20][21] В групі професора Комарова І. В. розроблені нові підходи до конформаційно обмежених амінокислот та амінів — будівельних блоків лікарських засобів, пептидоміметиків.[20][22] Також проведено дизайн та синтез флуорозаміщених амінокислот з  метою використання їх як міток при дослідженні пептидів у мембранах методом твердотільного ЯМР.[23]

Комаровим І. В. та його співробітниками зроблено внесок в розробку фоточутливих сполук, біологічною активністю яких можна керувати дією світла — фотоконтрольованих пептидів, [2] шо можуть бути основою розробки фоточутливих лікарських засобів для фотофармакології.[3] Фоточутливі лікарські засоби можна активувати тільки тоді, коли це потрібно для терапії, і лише в тих тканинах, де це необхідно для лікування.[24] Після терапії такі лікарські засоби можуть бути дією світла дезактивовані, тобто, перетворені в безпечні речовини з метою зменшення небажаних побічних ефектів.[25][26]

Окремим напрямком досліджень наукової групи Комарова І. В. є розробка методів навігації хімічного простору.[4] Розроблений підхід з використанням екзит-векторів для порівняння молекул хімічних сполук. Енумерація молекул (вичерпна генерація всіх теоретично можливих молекул) проведена для деяких класів органічних сполук, важливих для медичної хімії, наприклад, для конформаційно утруднених діамінів.[27]

В галузі нанотехнології серед досягнень наукової групи Комарова І. В. можна відмітити використання клітинопроникних пептидів для транспорту флуоресцентних вуглецевих наночастинок всередину еукаріотичних клітин з метою їх візуалізації.[28]

Комаров І. В. має також патент України[29], 2 міжнародні патенти[30][31], є співавтором двох підручників для студентів вищих навчальних закладів зі спектроскопії ЯМР.[32]

Наукові проекти[ред.ред. код]

Комаров І. В. керував дослідницькими проектами, що фінансувалися з фонду державного бюджету України (три прикладні проекти, присвячені розробці терапевтичних пептидів, зокрема фотокерованих[5]), фондом Олександра фон Гумбольдта (проекти міжнародного партнерства з Університетом м. Карлсруе (Німеччина)[6] та Лейбніцьким Інститутом молекулярної фармакології м. Берлін (Німеччина)[7]), приватними компаніями Дегусса (проект було присячено розробці напівпромислової схеми виробництва ліганду для родієвих каталізаторів гомогенного асиметричного гідрування) та Єнамін (шість проектів, спрямованих на дизайн, синтез та оптимізацію кандидатів на лікарські засоби — лідів). В даний час є координатором дослідницької Програми Горизонт 2020 обміну дослідницьким та інноваційним персоналом (RISE), [8] назва проекту — «Пептидоміметики з фотоконтрольованою біологічною активністю».

Гранти і нагороди[ред.ред. код]

  • Грант НАТО (стажування за кордоном, 01.1996-01.1997, Кембриджський університет, Велика Британія);
  • Гранти INTAS (стажування за кордоном, серпень 1993 та жовтень 1994 рр., Кембриджський університет, Велика Британія);
  • Грант ISF (1998 р., виконання наукового проекту у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка);
  • Гранти Королівського наукового товариства для авторів (1999, 2000 рр.);
  • Індивідуальна стипендія фонду Олександра фон Гумбольдта (стажування в м. Росток, Німеччина, 2000—2001 рр.);
  • Премія Георга Форстера(2015 р.);[33]
  • Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2016 р.).[34]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Komarov, Igor. supramolecular chemistry chair. Institute of High Technologies, Taras Shevchenko National University of Kyiv. 
  2. Ведучий експерт Єнаміну дає майстер-клас молодим хімікам. Enamine. 
  3. Комаров І.В. Біографія. - ЕНЦИКЛОПЕДІЯ Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 
  4. Комаров, Игорь Владимирович. Изучение ониевых солей с помощью лантаноидных сдвигающих реагентов, Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук. 
  5. Комаров, Ігор Володимирович. Дизайн та синтез модельних сполук: вивчення стеричних, стереоелектронних ефектів, реакційноздатних інтермедіатів, процесів каталітичного енантіоселективного гідрування та динамічного захисту функціональних груп [Текст] : дис... д-ра хім. наук. 02.00.03. 
  6. Професори Київського університету, біографічний довідник. 2014. 
  7. Наукова група проф. Комарова І.В.. Науково-дослідна частина Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 
  8. Igor V. Komarov author's profile. Scopus. August 2017. 
  9. Liu, Chengwei; Szostak, Michal (2017-05-29). Twisted Amides: From Obscurity to Broadly Useful Transition-Metal-Catalyzed Reactions by N−C Amide Bond Activation. Chemistry – A European Journal (en) 23 (30). с. 7157–7173. ISSN 1521-3765. doi:10.1002/chem.201605012. 
  10. Liu, Chengwei; Szostak, Michal (2017-05-29). Twisted Amides: From Obscurity to Broadly Useful Transition-Metal-Catalyzed Reactions by N−C Amide Bond Activation. Chemistry – A European Journal (en) 23 (30). с. 7157–7173. ISSN 1521-3765. doi:10.1002/chem.201605012. Процитовано 2017-08-12. 
  11. Kirby, Anthony J.; Komarov, Igor V.; Wothers, Peter D.; Feeder, Neil (1998-04-03). The Most Twisted Amide: Structure and Reactions. Angewandte Chemie International Edition (en) 37 (6). с. 785–786. ISSN 1521-3773. doi:10.1002/(SICI)1521-3773(19980403)37:6<785::AID-ANIE785>3.0.CO;2-J. Процитовано 2017-08-07. 
  12. Komarov, Igor V.; Yanik, Stanislav; Ishchenko, Aleksandr Yu.; Davies, John E.; Goodman, Jonathan M.; Kirby, Anthony J. (2015-01-21). The Most Reactive Amide As a Transition-State Mimic For cis–trans Interconversion. Journal of the American Chemical Society 137 (2). с. 926–930. ISSN 0002-7863. doi:10.1021/ja511460a. Процитовано 2017-08-06. 
  13. V. Komarov, Igor; Yu. Kornilov, Mikhail; V. Turov, Aleksandr; V. Gorichko, Marian; O. Popov, Vladimir; A. Tolmachev, Andrey; J. Kirby, Anthony (1995-11-06). Phosphorylation of 1,3-Di(N-alkyl)Azoles by Phosphorus(V) Acid Chlorides — a Route to Potential Haptens Derived from Phosphinic Acids. Tetrahedron 51 (45). с. 12417–12424. doi:10.1016/0040-4020(95)00797-C. Процитовано 2017-08-06. 
  14. Budnyak, Tetyana M.; Strizhak, Alexander V.; Gładysz-Płaska, Agnieszka; Sternik, Dariusz; Komarov, Igor V.; Kołodyńska, Dorota; Majdan, Marek; Tertykh, Valentin А. (2016-08-15). Silica with immobilized phosphinic acid-derivative for uranium extraction. Journal of Hazardous Materials 314. с. 326–340. doi:10.1016/j.jhazmat.2016.04.056. Процитовано 2017-08-06. 
  15. Komarov, Igor V.; Börner, Armin (2001-04-01). Highly Enantioselective or Not?—Chiral Monodentate Monophosphorus Ligands in the Asymmetric Hydrogenation. Angewandte Chemie International Edition (en) 40 (7). с. 1197–1200. ISSN 1521-3773. doi:10.1002/1521-3773(20010401)40:7<1197::AID-ANIE1197>3.0.CO;2-G. Процитовано 2017-08-07. 
  16. Bilenko, Vitaliy; Spannenberg, Anke; Baumann, Wolfgang; Komarov, Igor; Börner, Armin (2006-08-28). New chiral monodentate phospholane ligands by highly stereoselective hydrophosphination. Tetrahedron: Asymmetry 17 (14). с. 2082–2087. doi:10.1016/j.tetasy.2006.06.047. Процитовано 2017-08-07. 
  17. а б в Komarov, Igor V.; Monsees, Axel; Spannenberg, Anke; Baumann, Wolfgang; Schmidt, Ute; Fischer, Christine; Börner, Armin (2003-01-01). Chiral Oxo- and Oxy-Functionalized Diphosphane Ligands Derived from Camphor for Rhodium(I)-Catalyzed Enantioselective Hydrogenation. European Journal of Organic Chemistry (en) 2003 (1). с. 138–150. ISSN 1099-0690. doi:10.1002/1099-0690(200301)2003:1<138::AID-EJOC138>3.0.CO;2-O. Процитовано 2017-08-07. 
  18. catASium - Essential Elements for Asymmetric Hydrogenations. Sigma-Aldrich (en). Процитовано 2017-08-11. 
  19. Komarov, Igor V.; Monsees, Axel; Kadyrov, Renat; Fischer, Christine; Schmidt, Ute; Börner, Armin (2002-08-14). A new hydroxydiphosphine as a ligand for Rh(I)-catalyzed enantioselective hydrogenation. Tetrahedron: Asymmetry 13 (15). с. 1615–1620. doi:10.1016/S0957-4166(02)00372-5. Процитовано 2017-08-07. 
  20. а б Grygorenko, Oleksandr O.; Radchenko, Dmytro S.; Volochnyuk, Dmitriy M.; Tolmachev, Andrey A.; Komarov, Igor V. (2011-09-14). Bicyclic Conformationally Restricted Diamines. Chemical Reviews 111 (9). с. 5506–5568. ISSN 0009-2665. doi:10.1021/cr100352k. Процитовано 2017-08-07. 
  21. Grygorenko, Oleksandr O.; Artamonov, Oleksiy S.; Komarov, Igor V.; Mykhailiuk, Pavel K. (2011-02-04). Trifluoromethyl-substituted cyclopropanes. Tetrahedron 67 (5). с. 803–823. doi:10.1016/j.tet.2010.11.068. Процитовано 2017-08-07. 
  22. Chernykh, Anton V.; Radchenko, Dmytro S.; Grygorenko, Oleksandr O.; Daniliuc, Constantin G.; Volochnyuk, Dmitriy M.; Komarov, Igor V. (2015-04-17). Synthesis and Structural Analysis of Angular Monoprotected Diamines Based on Spiro[3.3]heptane Scaffold. The Journal of Organic Chemistry 80 (8). с. 3974–3981. ISSN 0022-3263. doi:10.1021/acs.joc.5b00323. Процитовано 2017-08-07. 
  23. Kubyshkin, Volodymyr (2012). Trifluoromethyl-substituted α-amino acids as solid-state 19F NMR labels for structural studies of membrane-bound peptides. Fluorine in Pharmaceutical and Medicinal Chemistry: From Biophysical Aspects to Clinical Applications. с. 91–138. 
  24. Velema, Willem A.; Szymanski, Wiktor; Feringa, Ben L. (2014-02-12). Photopharmacology: Beyond Proof of Principle. Journal of the American Chemical Society 136 (6). с. 2178–2191. ISSN 0002-7863. doi:10.1021/ja413063e. Процитовано 2017-08-11. 
  25. Babii, Oleg; Afonin, Sergii; Berditsch, Marina; Reiβer, Sabine; Mykhailiuk, Pavel K.; Kubyshkin, Vladimir S.; Steinbrecher, Thomas; Ulrich, Anne S. та ін. (2014-03-24). Controlling Biological Activity with Light: Diarylethene-Containing Cyclic Peptidomimetics. Angewandte Chemie International Edition (en) 53 (13). с. 3392–3395. ISSN 1521-3773. doi:10.1002/anie.201310019. Процитовано 2017-08-06. 
  26. Babii, Oleg; Afonin, Sergii; Garmanchuk, Liudmyla V.; Nikulina, Viktoria V.; Nikolaienko, Tetiana V.; Storozhuk, Olha V.; Shelest, Dmytro V.; Dasyukevich, Olga I. та ін. (2016-04-25). Direct Photocontrol of Peptidomimetics: An Alternative to Oxygen-Dependent Photodynamic Cancer Therapy. Angewandte Chemie (en) 128 (18). с. 5583–5586. ISSN 1521-3757. doi:10.1002/ange.201600506. Процитовано 2017-08-07. 
  27. Grygorenko, Oleksandr O.; Prytulyak, Roman; Volochnyuk, Dmitriy M.; Kudrya, Volodymyr; Khavryuchenko, Oleksiy V.; Komarov, Igor V. (2012-08-01). Focused enumeration and assessing the structural diversity of scaffold libraries: conformationally restricted bicyclic secondary diamines. Molecular Diversity (en) 16 (3). с. 477–487. ISSN 1381-1991. doi:10.1007/s11030-012-9381-2. Процитовано 2017-08-07. 
  28. Serdiuk, T.; Bakanovich, I.; Lysenko, V.; Alekseev, S. A.; Skryshevsky, V. A.; Afonin, S.; Berger, E.; Géloën, A. та ін. (2015-02-17). Delivery of SiC-based nanoparticles into live cells driven by cell-penetrating peptides SAP and SAP-E. RSC Advances (en) 5 (26). ISSN 2046-2069. doi:10.1039/C4RA10688A. Процитовано 2017-08-11. 
  29. Спеціалізована БД "Винаходи (корисні моделі) в Україні". base.uipv.org. Процитовано 2017-08-07. 
  30. Espacenet - Original document. worldwide.espacenet.com (en). Процитовано 2017-08-07. 
  31. Espacenet - Original document. worldwide.espacenet.com (en). Процитовано 2017-08-07. 
  32. Книги і методичні посібники викладачів ІВТ | Інститут високих технологій. iht.univ.kiev.ua (uk). 2012-01-01. Процитовано 2017-08-07. 
  33. Alexander von Humboldt-Foundation - Awards for researchers from transition and developing countries. www.humboldt-foundation.de. Процитовано 2017-08-10. 
  34. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №217/2016 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2017-08-10. 

Джерела[ред.ред. код]