Користувач:Devlet Geray/Чернетка/Сім планет у звістках про правителів татар
| Сім планет у звістках про царів татарських | ||||
|---|---|---|---|---|
| осман. السبع السيار فى اخبار ملوك التاتار | ||||
| Жанр | таваріх, ахбар | |||
| Автор | Сеїд Мухаммед Різа (крим. Seyid Muhammed Riza, سعيد محمد رضا) | |||
| Мова | староосманська мова | |||
| Написано | 1737—1744 | |||
| Видання | 1744 | |||
|
| ||||
Сім планет у звістках про царів татарських (осман. السبع السيار فى اخبار ملوك التاتار, Es-Sebü’s-Seyyâr fî Ahbâr-ı Mülûki't-Tatar’ın, крим. Yedi Seyyare Tatarlarnıñ Ükümdarları Aqqında Haberde) чи просто Сім планет (крим. Yedi Seyyare) — кримськотатарське історичне джерело, одне з найбільш значних з творів в області кримської історіографії ханського часу, що збереглися до нашого часу. Написаний у високому літературному стилі староосманською мовою з використанням великої кількості запозичень із фарсі кримським істориком Сеїдом Мухаммедом Різою за вказівкою Менґлі Ґерая II в період його другого правління (1737—1740 рр.) і завершений, судячи з усього, в 1744 році.
Основний зміст «Семи планет» — опис історії Кримського ханства від його заснування до правління Менґлі Ґерая II. Крім цього, у праці присутнє невелике введення, що розповідає про часи від створення світу та життя перших пророків (з особливою увагою до історії Ноя[a]), після чого автор дає інформаїцю про походження різних історичних династій та історії тюркських народів. Ще далі Сеїд Мухаммед Різа звертається до розповіді про Чингіз Хана[b] та чингізидів, особливо Джучі та його Улуса.
Наявність в основній частині праці, присвяченій безпосередньо історії Кримського ханства, вельми докладних та численних відомостей про різні аспекти суспільно-політичного, культурного та духовного життя кримськотатарської держави разом з їх унікальністю та одночасно універсальністю зробили цю працю «настільною книгою» практично для всіх вітчизняних та зарубіжних дослідників історії Криму періоду Золотої Орди та Кримського ханства.
Автор твору видатний кримський історик Сеїд Мухаммед Різа. Він належав до накіб уль-ешрафів[c], що позначилося на його імені Сеїд-Мухаммад. Мав нисбу[ru] аль-Киримі (осман. القيريمى[d]), походив з роду Афіфі, а його літературний псевдонім — Різаї (осман. رضايى). Згідно з османським істориком Васифом-ефенді[ru], Різі належить переклад «Таріх-і Газан» (осман. تاريخ غازان, «Історія Газану»). З-під пера Різи, за даними Ахмеда Ханіф-заде, вийшли також трактати «Ріяз-уль мумін» (осман. رياض المؤمنون, «Гірські вертогради віруючого») і «Фейз-ун нур» (осман. فيض النور, «Променевилив благодаті»), твір «Таріх-і Ал-і Дженгіз» (осман. تاريخ عل جنغيز, «Історія будинку Чингізова»)[2].
Сходознавець О. К. Казембек (Мірза Мухаммед-Алі Казембек) на основі мови та високого стилю твору припустив, що Сеїд Мухаммед Різа був турком за походженням: «зважаючи на чистоту, правильність і красномовство в стилі, Різа був турок або, принаймні, виховувався в Туреччині. У цьому переконує і образ його думок, і неупередженість, з якою він описує події»[3]. Однак таке судження не було достатньо обґрунтованим: кримськотатарська інтелігенція того часу так чи інакше перебувала під впливом османської культури та письмової традиції[2]. Інший російський сходознавець, фахівець з історії Кримського ханства В. Д. Смірнов полемізував зі своїм колегою: «близьке знайомство Різи з фактами татарсько-кримської історії та оцінка цих фактів скоріш змушують думати, що він і за народженням і вихованням був корінний кримець … перебування його в Стамбулі серед тамтешнього вченого суспільства остаточно розвило в ньому літературний смак сучасних йому турків»[3]. Український та кримськотатарський історик Н. С. Сейтяґяєв, проаналізувавши значну кількість джерел, що стосуються життя Сеїда Мухаммеда Різи[4], дійшов висновку, що він справді був родом із Криму і походив із відомого кримськотатарського роду вихідців із Бухари — Афіфі[5].
Твір Різи відноситься до східного історичного жанру таваріх (мн. від «таріх» — історія) через те, що основа роботи — виклад подій різних історій, жанр можна визначити і терміном ахбар (мн. від «хабар» — зведення, повідомлення), що знайшло відображення у заголовку. Сам автор визначив роботу як «меджмуа-і перішан-гюфтар», тобто «безладний збірник», що було вказівкою на несистемність твору, відсутність єдиної сюжетної лінії[6].
Назва твору має метафоричний характер, що загалом властиво для всієї роботи Різи. Під «сім'ю планетами» малися на увазі імена семи ханів, які зайняли центральне місце в оповіданні: Менґлі Ґерай, Сахіб Ґерай, Девлет Ґерай, Гази Ґерай, Бахадир Ґерай, Хаджі Селім Ґерай та Менглі Ґерай II[7].
- Коментарі
- Примітки
- ↑ Різа, 2019, с. 69—75.
- ↑ а б Різа, 2019, с. 7.
- ↑ а б Сейтяґяєв, 2003, с. 36.
- ↑ Сейтяґяєв, 2003, с. 36-38.
- ↑ Сейтяґяєв, 2003, с. 39.
- ↑ Різа, 2019, с. 8.
- ↑ Різа, 2019, с. 9.
- Джерела
- Сеїд Мухаммед Різа. Семь планет в известиях о царях татарских / І. М. Міргалєєва. — Казань : Інститут історії ім. Ш. Марджані АН РТ, 2019. — 364 с. — ISBN 978-5-94981-313-3. (рос.)
- Історіографія
- Коллектив авторів. История крымских татар в пяти томах // Том III. Крымское ханство XV-XVIII вв / Зайцев Іван Володимирович. — Казань : Інститут історії ім. Марджані, 2021. — Т. 3. — 1024 с. — ISBN 978-5-94981-368-3. (рос.)
- [Абдужемілєв Р.]. Источниковедческо-композиционный обзор «Семи планет» Сейид-Мухаммеда Ризы // Золотоордынское обозрение. — 2020. — Т. 8, № 2. — С. 316-344. — DOI:.
- [Сейтяґяєв Н.]. Происхождение Сейида Мухаммеда Ризы (к вопросу о месте его «Семи планет» среди произведений крымской исторической прозы XVIII века) // Культура народов Причерноморья. — 2003. — № 44. — С. 35-41.
- [Сейтяґяєв Н.]. «Семь планет» Сейида Мухаммеда Ризы и «История крымских ханов» Хурреми Челеби акая: проблема перевода и упрощения текста в крымской придворной литературе XVIII в. // «Тюркологія». — 2011. — № 4. — С. 69-77. — ISSN 1727-060.