Користувач:Wolfo Guy1/Володимир Голосняк
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Голосняк Володимир Васильович (18 липня 1970, село Протеси, Жидачівський район, Львівська область) – український актор театру та кіно, режисер, телеведучий, письменник. Заслужений артист України. [1]
| Володимир Голосняк | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
18 липня 1970 (53 роки) Протеси, Жидачівський район, Львівська область | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Дружина | Ірина Голосняк | |||
| Діти | Северин Голосняк | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
У 1991 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. (Майстерня народної артистки України, професора І. О. Молостової). Працював актором в Коломийському академічному обласному українському драматичному театрі імені Івана Озаркевича (1991 – 1993 рр.), Івано-Франківському національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка (Франківський драмтеатр) (1993 – 1996 рр.), Національному академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької (Львів) (1996 – 2000 рр.), Київській академічній майстерні театрального мистецтва «Сузір'я» – (2016 – 2018 рр.). У 2018 – 2021 рр. – Художній керівник Камерної сцени імені Івана Козловського Київського національного академічного театру оперети.[2]
Учасник міжнародних театральних фестивалів монодрам у Албанії, Чехії,[3] Україні.[4] На фестивалі «ALBAMONO 2018» відзначений нагородою «The Best Audience» за моновиставу «Бій з тінню».
Працював ведучим програм інформаційного та ділового мовлення («На добраніч діти» телеканал – УТ-1, «Погода» – телеканал ТЕТ, «Вісті», «Світ атома», «Шляхами України», «Діловий світ» – телеканал Перший Національний, програми «Ера бізнесу» – телеканал ЕРА, програми «Новини» – телеканал UBR та інших).
Напередодні «Помаранчевої революції» відмовився читати новини по «темниках» на телеканалі Перший Національний, через що був відсторонений від ефіру. [5] [6]
- «Бій з тінню». Моновистава за мотивами роману Д. Михаїловича «Коли цвіли гарбузи». Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я». [7]
- «Хочу в Париж» Моновистава за мотивами однойменного оповідання М. Веллера. Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я». [8]
- Грішний ангел – «Ліквідація». (За мотивами п’єси В. Шендоровича «Два ангели, чотири людини»). Камерна сцена імені Івана Козловського Київського національного академічного театру оперети. [9]
- Збижко – «Мораль пані Дульської». (За п’єсою Г. Запольської). Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької
- Леон – «Мадам Боварі». (П’єса Я. Стельмаха за мотивами роману Г. Флобера). Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької.
- Альбер, Дон Карлос – «Маленькі трагедії». (За п’єсою О. Пушкіна). Антреприза за участю акторів львівських театрів.
- Валєр – «Скупий». (За п’єсою Ж.-Б. Мольєра). Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.
- Отокар – «Циганський барон». (Оперета Й. Штрауса). Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.
- Чорт – «Іродова морока» (За п’єсою П. Куліша). Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича.
- «Сельмер – Париж в Україні». Міжнародний фестиваль саксофоністів (2002р., м. Київ, Будинок актора, Національна музична академія імені Петра Чайковського, Український дім, Національна філармонія України).
- «Міс університет». Всеукраїнський конкурс краси (2004р., м. Київ, палац культури НТУУ «КПІ»).
- «Революція на граніті. 15 років потому» (2005р., м. Київ, Майдан незалежності).
- «Калнишева рада». Всеукраїнське козацьке свято на батьківщині Петра Калнишевського (2006р., с. Пустовійтівка, Роменський район, Сумська область).
- Всеукраїнська мистецька акція «Ростоки» (2005р., м. Івано-Франківськ; 2006р., м. Кіровоград; 2007р., м. Чернігів ). [10]
- «Лесина осінь». Літературно мистецьке свято (2008р., м. Ялта, театр імені А. Чехова).
- «Сопот 2008». Фестиваль української культури (Польща, м. Сопот, Лісова опера).
- Слава золота». Історична реконструкція переможної битви Б. Хмельницького під Корсунем (2008р., с. Виграїв, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область). [11]
- Всеукраїнський фестиваль бандурного мистецтва імені Остапа Вересая (2008р., 2009р., Київ, Полтава, Конотоп, Батурин, Кременець, Ялта). [12]
- «Назавжди». Концерт присвячений 60-тій річниці від дня народження Володимира Івасюка (2009р., м. Київ, МЦКТ).
- «У перевеслі вічної краси…». Творчий звіт Львівщини (2009р., м. Київ, Національний палац Україна).
- «А за віру хоч умріте, і вольностей бороніте». Урочистий вечір з нагоди 370 річниці від дня народження Івана Мазепи (2009р., м. Київ, Національна опера України).
- Урочистості з нагоди відзначення 350-річчя перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві (2009р., с. Шаповалівка, Конотопський район, Сумська область).
- Урочистий вечір присвячений 130-тій річниці від дня народження Симона Петлюри (2009р., м. Київ, Національний драматичний театр імені Івана Франка).
- Панацея 2009», «Панацея 2010». Щорічна церемонія нагородження професіоналів фармацевтичної галузі (м. Київ, Національний палац «Україна»).
- Національний день України на Всесвітній виставці «Експо 2010» (Китай, м. Шанхай).
- «Будь вільним». Концерт присвячений 360-тій річниці створення української козацької держави. (2010р., м. Київ, Національний палац «Україна»).
- Всеукраїнський фестиваль сучасної та популярної музики «Червона рута 2017» (м. Маріуполь). [13]
- Міжнародний культурно-мистецький фестиваль «Карпатський простір» (2017р., 2018р., 2019р., м. Івано-Франківськ). [14]
- Церемонія нагородження лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка (2023р., селище Бородянка, Бучанського району, Київської області).
- «Марія Каллас». Камерна сцена імені Івана Козловського Київського національного академічного театру оперети. [15]
- «Ліквідація». Камерна сцена імені Івана Козловського Київського національного академічного театру оперети.
- «Хочу в Париж». Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я».
- «Гарячий» (2023) – Єгоренко. Студія: Старлайт Продакшн. Режисер: Олег Туранський. [17]
- Худ. фільм «Люксембург, Люксембург» (2022) – Тесть. Студія: Limelite/ForeFilms. Режисер: Антоніо Лукіч. [18]
- «Козирне місце» (2021) – Корсун. Студія: «1+1 MEDIA». Режисер: Тарас Ткаченко.
- «Врятувати Віру» (2021) – Лікар. Студія: «Київтелефільм». Режисер: Олександр Ітигілов.
- «Ментівські війни. Харків». (2020) – Клєбанов. Студія: «1+1 MEDIA». Режисер: Валеріан Рожко.
- «Обручка з рубіном» (2018) – Головний інженер. Студія: «Front Cinema Production». Режисер: Міла Погребиська.
- «Співачка» (2016) – Петро. Студія: «Front Cinema Production». Режисери: Олександр Сальников, Міла Погребиська, Антон Циватий, Юлія Іващенко.
- «Дев'ять життів Нестора Махно» (2006) – Генерал Слащьов (епізод). Студія: Кінокомпанія «ДомФільм». Режисер: Микола Каптан.
- «Правда про Чорнобиль» (2004) – Валерій Перевозченко. Студія: Discovery. Режисер: Ренні Бартлетт.
- «Роксолана. Володарка імперії» (2002) – Принц Селім. Студія: Укртелефільм. Режисер: Борис Небієрідзе.
- «Пані удача» (2001) – Петро Кльоцов. Студія: «Студія 2В». Режисер: Марина Мігунова.
- «Сьомий перстень чаклунки» (1998) – Ігліт. Студія: Пелікан, ТВ-центр, Укртелефільм. Режисер: Борис Небієрідзе. [19]
- «Роксолана. Кохана дружина Халіфа» (1997) – Принц Мустафа. Студія: Укртелефільм. Режисер: Борис Небієрідзе.
- «Час збирати каміння» (1993-1996) – Олекса. Студія: Укртелефільм. Режисер: Володимир Андрощук.
Епізодичні ролі: «Атентат. Осіннє вбивство в Мюнхені» (1995р., режисер Лесь Янчук), «Ейзенштейн» (2000р., режисер Ренні Бартлетт), «Нескорений» (2000р., режисер Лесь Янчук), «Прощання з Каїром» (2002р., режисер Олег Бійма), «Попіл Фенікса» (2004р., режисер Володимир Попков), «Чорна квітка» (2016р., режисер Роман Барабаш) та інші.
Участь в рекламних роликах. UMC, Миргородська, Мedoff, Снежная королева, Нововид, Indesit та інші.
- Тачки (мультфільм) / Cars (2006) Дзень и М. Шумахер.
- Кун-фу панда (мультфільм) / Kung Fu Panda (2008) Девід Крос / Журавель.
- Кун-фу панда 2 (мультфільм) / Kung Fu Panda 2 (2011) Девід Крос / Журавель.
- Фантастичні пригоди Шарпей / Sharpay's Fabulous Adventure (2011) Джеррі.
- Аліса в країні чудес / Alice in Wonderland (2010).
- День Святого Валентина / Valentine's Day (2010).
- Ангели і демони / Angels & Demons (2009).
- Бригада «М» / G-Force (2009).
- Як все заплутано / It's Complicated (2009) Пет Фінн / Лікар.
- Залізна людина / Iron Man (2008).
- Неймовірній Халк / The Incredible Hulk (2008) Тай Буррелл / Леонард.
- Явище / The Happening (2008) Дередж Гардінґ / Кондуктор.
- Примарной вершник / Ghost Rider (2007) Дональ Лоґу / Мак.
- Реальні Кабани / Wild Hogs (2007) Джон Маꥳнлі.
- Трансформери / Transformers (2007).
- Тримай хвилю (мультфільм) / Surf's Up (2007).
- Дежа Вю / Deja Vu (2006) Марк Фінні / Донеллі.
- Ніч у музеї / Night at the Museum (2006).
- Пірати Карибського моря. Скриня мерця / Pirates of the Caribbean: Dead Man's Chest (2006) Дермот Кіні / Макус.
- Доказ смерті / Grindhouse (2007).
- Залишайся / Stay (2005).
- Ґарфілд / Garfield (2004).
- Хороша жінка / A Good Woman (2004).
- Кіт у капелюсі / Dr. Seuss 'The Cat in the Hat (2003).
- Діти шпигунів / Spy Kids (2001).
- Хлопці та дівчата / Boys and Girls (2000).
- Льодовиковий період / Ice (1998).
- Нічого втрачати / Nothing to Lose (1997).
- Солдат Джейн / G.I. Jane (1997).
- Поцілунок смерті / Kiss of Death (1995).
- Чотири кімнати / Four Rooms (1995).
- Сімейка Адамсів / The Addams Family (1991).
- Дикі кішкі / Wildcats (1986).
- Рядова Бенджамiн / Private Benjamin (1980).
- Еквілібрум / Equilibrum (2002).
Автор поетичної збірки «Ти, твій блазень та інші», видавництво «Лілея НВ» 2001р., збірки сучасної прози до якої увійшли повісті «Хор Ярузельського», «Кульгавий», «Колишні», видавництво «Гамазин» («Зелений пес») 2023р. [20]
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №362/2018.
- ↑ Володимир ГОЛОСНЯК: «Чекаю на зустріч з глядачем» — Телеканал I-UA.tv. i-ua.tv (uk-ua) . 27 липня 2020. Процитовано 1 лютого 2024.
- ↑ Bartoš, Zdeněk. Divadlo jednoho herce 2019. ZDCH (чес.). Процитовано 1 лютого 2024.
- ↑ Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 9 червня 2019. Процитовано 1 лютого 2024.
- ↑ Володимир Голосняк: “Помаранчева революція - це добрий майстер-клас для журналістів і для всього суспільства”. detector.media (укр.). 23 грудня 2004. Процитовано 1 лютого 2024.
- ↑ Свобода, Радіо (5 лютого 2008). “Права людини: українська реальність”: Одеса: які порушення зафіксували спостерігачі під час роботи однієї з територіальних виборчих комісій? Київ: ведучого програми “Вісті” на УТ-1 звільнили з роботи за те, що відмовився читати “темники”; Харків: політв’язні закликають правоохоронців не скоювати злочинів на виборах; Київ: як подолати страх перед виборами? Адвокат Тетяна Монтян про громадянську позицію виборця. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 1 лютого 2024.
- ↑ Помста чи прощення?. archive.suzirja.kiev.ua. Процитовано 1 лютого 2024.
- ↑ Степанова, Ольга (3 жовтня 2017). Неймовірний «Париж» Володимира Голосняка | "Україна-Центр" (укр.). Процитовано 1 лютого 2024.
- ↑ Навіщо ти живеш? — Телеканал I-UA.tv. i-ua.tv (uk-ua) . 3 березня 2020. Процитовано 2 лютого 2024.
- ↑ Фестиваль української автентичної музики “Ростоки”. www.ar25.org (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ Газета Незборима нація. nezboryma-naciya.org.ua. Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ Про створення Організаційного комітету Всеукраїнського фестивалю бандурного мистецтва імені Остапа Вересая. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 лютого 2024.
- ↑ Громадське радіо. Режисер Володимир Голосняк та співачка Аліна Башкіна - 2017 рік - Відео - Червона рута - Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики. rutafest.art. Процитовано 1 лютого 2024.
- ↑ 17 миттєвостей «Карпатського простору».
- ↑ Прем’єра вистави про життя Марії Каллас. YABL (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ Володимир Голосняк. kinobaza.com.ua (укр.). Процитовано 2 лютого 2024.
- ↑ Гарячий. dzygamdb.com (укр.). Процитовано 2 лютого 2024.
- ↑ Люксембург, Люксембург. dzygamdb.com (укр.). Процитовано 2 лютого 2024.
- ↑ Сьомий перстень чаклунки. dzygamdb.com (укр.). Процитовано 2 лютого 2024.
- ↑ Володимир Голосняк – Зелений Пес (укр.). Процитовано 2 лютого 2024.