Гонсало де Сандоваль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гонсало де Сандоваль
Gonzalo de sandoval.jpg
Народився 1497[1]
Медельїн, Бадахос, Естремадура, Іспанія
Помер 1528[1]
Палос-де-ла-Фронтера, Уельва, Андалусія, Іспанія
Громадянство
(підданство)
Royal Banner of the Crown of Castille (Habsbourg Style).svg Кастильська Корона
Діяльність мандрівник-дослідник, військовослужбовець
Знання мов іспанська
Учасник Іспанське завоювання ацтеків
Посада віце-король Нової Іспанії[d]
Військове звання лейтенант

Гонсало де Сандоваль (ісп. Gonzalo de Sandoval; 1497(1497)?, Медельїн, Іспанія — 1528, Палос-де-ла-Фронтера, Іспанія) — іспанський конкістадор, учасник завоювання Мексики, лейтенант армії Ернана Кортеса. З 2 березня по 22 серпня 1527 року виконував обов'язки губернатора Нової Іспанії. Заснував у Мексиці три міста, з яких Коліма існує і до цього дня.

Біографія[ред. | ред. код]

Експедиція в Мексику[ред. | ред. код]

Як і про багатьох учасників завоювання Мексики, відомостей про Сандоваля до 1519 р. майже немає. Він був наймолодшим з лейтенантів загону Кортеса, і був залишений при гарнізоні знову заснованого Веракруса. Зробив Кортесу неоціниму послугу: при наближенні військ Панфіло де Нарваеса, посланого заарештувати Кортеса за самоправство, сам заарештував його посланців і відправив гінців до Теночтітлану. Саме Сандоваль захопив Нарваеса живцем, після чого із загоном Кортеса відбув до столиці Мексики. У час «Ночі печалі» командував авангардом. Під час облоги Теночтітлану в 1521 р. командував гарнізоном Сегури біля Тепейака, де збиралися доставлені сушею з Тласкали судна. Саме Сандоваль відповідав за роботу 20 000 індіанських носильників, що доставляли розібрані бригантини до озера Тескоко. Дізнавшись про існування міста Шолтепек, вчинив самостійну експедицію, виявивши у місцевому святилищі останки іспанців і їхніх коней, принесених індіанцями в жертву. Місто було зруйноване.

Під час штурму Теночтітлану прикривав східні фланги іспанської армії. При першій спробі штурму знаходився в загоні Педро де Альварадо, що намагався закріпитися на ринковій площі. Сандоваль і його зброєносець Гарсія Ольгуїн (García Holguín) захопили в полон останнього тлатоані ацтеків Куаутемока, після чого 13 серпня 1521 р. Теночтітлан здався.

Після падіння Теночтітлану[ред. | ред. код]

Сандоваль був відповідальним за зустріч королівського інспектора Кристобаля де Тапіа, спрямованого в 1521 р. Карлом V для розслідування діяльності Кортеса. У Тласкалі був удостоєний честі стати хрещеним батьком одного з вождів — Чітлалпопокаціна, що отримав ім'я Бартоломе. Брав участь у каральних походах в Уатуско і Оахаке. Заснував місто Медельїн (на південь від Веракруса), а також тихоокеанський порт Еспіриту-Санто, нині не існуючий. У кінці 1521 р. придушив повстання індійців у Пануко, і зміг матеріально підтримати свого батька, відправивши йому в Іспанію 200 песо золотом.

У 1522 р. іспанські загони, послані для завоювання Коліми, були розбиті. За наказом Кортеса, Сандоваль очолив каральний похід у цю місцевість. Похід проходив успішно. На руїнах індіанського міста Кашітлана, Сандоваль заснував місто Коліму (25 липня 1523 р.), проте в 1527 р. місто було переміщено.

У 1524 р. брав участь у поході Кортеса на Гондурас, і отримав декілька областей в енкомьєнду. Після повернення, в 1526 р. був призначений головним суддею Нової Іспанії, і в період з 2 березня по 22 серпня 1527 р. виконував обов'язки губернатора, змінивши на цій посаді Маркоса де Агільяра.

Повернення в Іспанію[ред. | ред. код]

У 1528 р. наважився супроводжувати Кортеса, відкликаного в Іспанію для звіту перед королем. Не витримавши переходу через Атлантичний океан, Сандоваль тяжко захворів. Хроністи повідомляють, що хтось скористався його станом, і викрав золото, яке Сандоваль віз додому. Він був похований у Палосі, в монастирі Ла-Рабіда, що був колись притулком Колумба. Не був одружений, і не залишив спадкоємців.

Особа[ред. | ред. код]

Єдиним джерелом про життя і діяльністіь Сандоваля є хроніка Берналя Діаса дель Кастильо. По відгуках Берналя Діаса, Сандоваль був відмінним солдатом і адміністратором, справедливим суддею, особливо відзначається, що Сандоваль не гнався за багатством, і завжди дуже просто одягався.

Деякі сучасники (Васко де Тапіа) відмічали, що Сандоваль відкрито заявляв про свою невіру у Бога.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Díaz del Castillo, B. Historia verdadera de la conquista de Nueva España. Ed. Plaza Janés, España, 1998. 479 pp. (ісп.)
  • Martínez, J. L. Hernán Cortés. Mexico City: Fondo de Cultura Económica-UNAM, 1991, 1009 pp. (ісп.)
  • Prescott, W. H. The Conquest of Mexico. (англ.)
  • Thomas, H. Who's Who of the Conquistadors. Cassell & Co., 2000, 444 pp. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]