Лео Мол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лео Мол
Леонід Молодожанин
англ. Leo Mol
Sculptor Leo Mol.jpg
Народився 15 січня 1915(1915-01-15)
Полонне
Помер 4 липня 2009(2009-07-04) (94 роки)
Вінніпег
Хвороба Альцгеймера
Громадянство Канада Канада
Національність українець
Проживання Вінніпег, Канада
Ім'я при народженні Леонід Григорович Молодожанин
Діяльність скульптор, художник, stained-glass artist, mosaicist, митець, діяч пластичних мистецтв
Відомий скульптор
Alma mater Петербурзька академія мистецтв
Членство Королівська канадська академія мистецтв[d]
Нагороди Орден Канади (1989)
Орден Манітоби (2000)
Сторінка в Інтернеті leomol.com/home.html

Ле́о Мол (англ. Leo Mol; справжнє ім'я Леоні́д Григо́рович Молодожа́нин, 15 січня 1915, місто Полонне, нині Полонський район, Хмельницька область, Україна4 липня 2009, Вінніпег, Канада) — канадський скульптор українського походження, живописець. Академік Королівської Канадської Академії мистецтв. З 1948 мешкав у місті Вінніпег, Канада.

Життєпис[ред. | ред. код]

Дитинство й школи[ред. | ред. код]

Народився в гончарській сім'ї Григорія та Ольги Молодожанинів; з одинадцятирічного віку працював удома для батька на гончарському колесі та моделював із глини. У п'ятнадцять років із вимушеним благословенням батьків покинув рідне місто та вирушив до Відня вивчати образотворче мистецтво. У Відні включився в світ мистецтва: вивчив німецьку мову та познайомився з історією світового мистецтва, музики й театру — та працював у мистецькій студії Вільгельма Фрасса (нім. Wilhelm Frass).

Художні школи[ред. | ред. код]

З 1936 став учнем Матвія Манізера у Ленінградській академії мистецтв, яку закінчив 1941 року. Згодом студіював мистецтво в Берлінській академії мистецтв Kunst Academie; став асистентом скульптора Франца Клімша (нім. Frans Klimsh), моделюючи з теракоти та пластиліну. З 1943 навчався скульптурі в Королівській академії красних мистецтв у Гаазі (Нідерланди).

Імміграція в Канаду[ред. | ред. код]

Одружився 1943 року в Берліні з Маргаретою, після радянської окупації подружжя подалося до Амстердаму, опісля вони перебували в таборі для біженців у монастирі в Ейндговені (Eindhoven).

1948 року переселилися до Вінніпегу (Манітоба). Там 1992 року в Ассінібойнському парку було відкрито для публіки «Сад скульптур Лео Мола» (англ. Leo Mol Sculpture Garden): серед вінніпезького парку стоять понад 300 його творів[1].

Твори[ред. | ред. код]

Автор пам'ятників Тарасові Шевченку у Вінніпезі (1961 рік), Вашингтоні (1964), Буенос-Айресі (1971), Санкт-Петербурзі, Оттаві (2011) та Івано-Франківську (2011).[2]. Він також є автором надгробного пам'ятника Іванові Багряному у Новому Ульмі, Німеччина.

Серед його скульптурних шедеврів б'юсти:

Нагороди, пам'ять[ред. | ред. код]

1989 року Лео Мола нагородили найвищою державною нагородою Канади — Орденом Канади.

2000 року отримав провінційну відзнаку — Орденом Манітоби; того ж року його скульптура «Лісоруби» (англ. Lumberjacks) з'явилась на канадській поштовій марці[джерело?].

Серед інших відзнак Лео Мола: почесні докторати від Вінніпезького, Манітобського та Альбертського університетів.

Постановою № 184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 100 років з дня народження відзначатиметься на державному рівні.[3]

Роботи[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]