Молодожанин Леонід Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Лео Мол)
Перейти до: навігація, пошук
Лео Мол
Леонід Молодожанин
Leo Mol
Sculptor Leo Mol.jpg
Народився 15 січня 1915(1915-01-15)
Полонне
Помер 4 липня 2009(2009-07-04) (94 роки)
Вінніпег
Громадянство Канада Канада
Національність українець
Проживання Вінніпег, Канада
Ім'я при народженні Леонід Григорович Молодожанин
Діяльність скульптор[d], художник, stained-glass artist[d], mosaicist[d], митець[1][2][3] і діяч пластичних мистецтв[d]
Відомий скульптор
Alma mater Петербурзька академія мистецтв
Нагороди Орден Канади (1989)
Орден Манітоби (2000)
Сторінка в Інтернеті http://www.leomol.com/home.html
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Леоні́д Григо́рович Молодожа́нин (псевдонім Лео Мол, англ. Leo Mol; 15 січня 1915, Полонне, нині Полонський район, Хмельницька область, Україна4 липня 2009, Вінніпег, Канада) — канадський скульптор українського походження, живописець. Академік Королівської Канадської Академії мистецтв. З 1948 проживав у місті Вінніпег, Канада.

Життєпис[ред.ред. код]

Дитинство й школи[ред.ред. код]

Народився в гончарській сім'ї Григорія та Ольги Молодожанинів; з одинадцятирічного віку працював удома для батька на гончарському колесі та моделював зі глини. У п'ятнадцять років із вимушеним благословенням батьків покинув рідне село та вирушив до Відня студіювати образотворче мистецтво. У Відні включився в світ мистецтва: вивчив німецьку мову та познайомився з історією світового мистецтва, музики й театру — та працював у мистецькій студії Вільгельма Фрасса (нім. Wilhelm Frass).

Художні школи[ред.ред. код]

З 1936 стає учнем Матвія Манізера у Ленінградській академії мистецтв, яку закінчив у 1941. Згодом студіював мистецтво в Берлінській академії мистецтв Kunst Academie; став асистентом скульптора Франца Клімша (нім. Frans Klimsh), моделюючи з теракоти та пластиліну. З 1943 навчається скульптурі в Королівській академії красних мистецтв у Гаазі (Нідерланди).

Імміграція в Канаду[ред.ред. код]

Одружившись ще у 1943 році в Берліні з Маргаретою, за радянської окупації подружжя вдалося до Амстердаму, опісля опинились у таборі для біженців у монастирі в Ейндговені (Eindhoven).

У 1948 році переселилися до Вінніпегу (Манітоба). Тут у 1992 році на його честь відкрито для публіки в Ассінібойнському парку «Сад скульптур Лео Мола» (англ. Leo Mol Sculpture Garden): серед вінніпезького парку стоять понад 300 його творів[4].

Твори[ред.ред. код]

Автор пам'ятників Тарасові Шевченку у Вінніпегу (1961 рік), Вашингтоні (1964), в Буенос-Айресі (1971), у Санкт-Петербурзі, Оттаві (2011) та Івано-Франківську (2011).[5]. Він також є автором надгробного пам'ятника Іванові Багряному у Новому Ульмі, Німеччина.

Серед його скульптурних шедеврів б'юсти:

Нагороди, пам'ять[ред.ред. код]

У 1989 році Лео Мола нагородили найвищою державною нагородою Канади — Орденом Канади.

У 2000 з черги відзначено провінційною відзнакою Орденом Манітоби; того ж року його скульптура «Лісоруби» (англ. Lumberjacks) з'явилась на канадській поштовій марці.

Серед інших відзнак Лео Мола: почесні докторати від Вінніпезького, Манітобського та Альбертського університетів.

Постановою № 184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 100 років з дня народження відзначатиметься на державному рівні.[6]

Роботи[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]