Лишня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лишня
Lyshna gerb.png Lyshna prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Макарівський
Рада/громада Лишнянська сільська рада
Код КОАТУУ 3222784201
Основні дані
Засноване 1613
Населення 535 (01.01.2008 р.)
Площа 3,02 км²
Поштовий індекс 08063
Телефонний код +380 4578
Географічні дані
Географічні координати 50°18′06″ пн. ш. 29°56′29″ сх. д. / 50.30167° пн. ш. 29.94139° сх. д. / 50.30167; 29.94139Координати: 50°18′06″ пн. ш. 29°56′29″ сх. д. / 50.30167° пн. ш. 29.94139° сх. д. / 50.30167; 29.94139
Середня висота
над рівнем моря
173 м
Водойми р. Куделя
Місцева влада
Адреса ради 08063, Київська обл., Макарівський р-н, с.Лишня, вул.Київська,1а , тел. 2-34-31
Карта
Лишня. Карта розташування: Україна
Лишня
Лишня
Лишня. Карта розташування: Київська область
Лишня
Лишня
Мапа

Лишня у Вікісховищі?

Ли́шня — село Макарівського району, Київської області.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Лишня — село, центр сільської ради. Розташоване за 25 км від районного та за 51 км від обласного центрів. Через село протікає р.Куделя. Площа населеного пункту становить 302 га. Кількість населення станом на 01.01.2008 р. — 535 осіб. День села — 27 жовтня.

Історія[ред. | ред. код]

12 серпня 1613 року Миколай Стецький отримав компенсацію від Катаржини та Єжи Харлінських за підданих з села Іллінець, що втекли до маєтності Лишні[1]. За архівними даними, у 1746-1750 рр., нею володів Бишівський домініканський монастир.

У період гайдамаччини тут діяв селянсько-козацький загін Сави Плиханенка.

8.07.1768 через Лишню проходив зі своїм загоном гайдамацький ватажок Іван Бондаренко [2].

У 1798 р. прихожани збудували церкву, гроші на будівництво якої пожертвував дворянин Радзієвський.

У 1854 р. Лишня разом із Шпитьками куплена Михайлом Добринським. З'являлися перші підприємства: винокурня, фабрика з виробництва лікеру. Деякий час до цього помістя належала й Леонівка. Вона заснована на початку XIX ст., входила до складу Фастівського казенного помістя. У 1843 р. продана Івану Божеському з 972 десятинами землі і населенням 230 осіб.

Комнезам утворився в липні 1920 р. 10 родин об'єдналися у сільськогосподарську артіль "Праця", яку очолив С.А. Комашенко. На 1923 р. проживали 1313 осіб.

Під час війни 22 жителі села активно діяли у складі партизанських загонів, зокрема В.М.Соколюк, В.І.Радзієвський, І.М.Новохатній, М.В.Сидоренко, М.А.Кудласевич.

Школа побудована в 1940 р., у 1964 р. — ФАП. У 1967 р. — Будинок культури. З 1950 р. по 1961 р. у селах Лишня та Осикове були колгоспи ім. Кірова, ім. Будьонного, ім. Ватутіна та "Червоний прапор". З 1962 р. утворився колгосп ім. XXI з'їзду КПРС.

В "Історії міст і сіл Української РСР" про Лишню початку 1970-х було подано таку інформацію:

Лишня - село, центр сільської Ради, розташоване у долині річки Усті, за ЗО км від районного центру. Населення - 894 чоловіка. Сільраді підпорядковане село Осикове.

У Лишні - центральна садиба колгоспу ім. XXI з'їзду КПРС, що має 3300 га землі. Господарство спеціалізується на виробництві молока та вирощуванні озимої пшениці, льону, цукрових і кормових буряків, картоплі. У селі є середня школа, будинок культури, бібліотека[3].

У 1997 р. створено КСП "Нива".

У 1996 р. у перебудованому приміщенні відкрито церкву Преподобної Параскеви Сербської.

На території с.Лишня, в центрі та на сільському кладовищі,побудовані в 1965 р. два пам'ятники загиблим у Німецько-радянській війні воїнам-односельчанам.

В 2009 р. створено футбольну команду села — "ФК Темп".

Економіка[ред. | ред. код]

  • ТОВ "Кіпхім" - виробник клею.

Котеджні містечка[ред. | ред. код]

Сосни у котеджному містечку "Лісове озеро" ростуть за крок від тераси

"Лісове озеро"[4] — котеджне містечко в Лишні, яке з усіх боків оточене лісом — соснами та березами. Біля нього є каскад озер, до найближчого з яких 200 метрів. Відеоогляд з висоти пташиного польоту за травень 2017 року можна побачити тут.

Стрункі берези на ділянках біля будинків у котеджному містечку "Лісове озеро"

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Букет Є. Історія кожного поселення – сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. – 2012. – 3 лютого. - №5 (10705). – С. 4-5.
  2. Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7
  3. Історія міст і сіл Української РСР. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР.
  4. Купить дом в Макаровском районе - продажа дачи в коттеджном городке Лесное Озеро под Киевом от застройщика: село Лишня - EvroDim. Evrodim.com (ru). Процитовано 2017-06-20. 

Джерела[ред. | ред. код]