Триліси (Фастівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Триліси
Trilesy2 gerb.gif Trilesy prapor.gif
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Фастівський
Рада/громада Триліська сільська рада
Код КОАТУУ 3224986601
Основні дані
Засноване до 1651
Населення 2389
Площа 9,06 км²
Густота населення 263,69 осіб/км²
Поштовий індекс 08552
Телефонний код +380 4565
Географічні дані
Географічні координати 49°59′19″ пн. ш. 29°50′21″ сх. д. / 49.98861° пн. ш. 29.83917° сх. д. / 49.98861; 29.83917Координати: 49°59′19″ пн. ш. 29°50′21″ сх. д. / 49.98861° пн. ш. 29.83917° сх. д. / 49.98861; 29.83917
Середня висота
над рівнем моря
186 м
Водойми р. Кам'янка
Місцева влада
Адреса ради 08552, с. Триліси, вул. Горького, 22; тел. 43-6-23
Карта
Триліси. Карта розташування: Україна
Триліси
Триліси
Триліси. Карта розташування: Київська область
Триліси
Триліси

Триліси у Вікісховищі?

Трилі́си — село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 2389 осіб.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Триліси на карті XVIII століття

Назва цього стародавнього села, колись укріпленого містечка, з трьох боків оточеного лісом, одного з найдавніших поселень Середнього Подніпров'я, походить, швидше за все, від вибудованого потрійного дубового частоколу навколо місцевої фортеці. Триліси згадуються у багатьох документах, у тому числі разом з першою письмовою згадкою про Фастів за 1390 рік. Є перекази, що на місці знаходження Триліс у 1650 році поляки вщент знищили торгове містечко Сокіл, а нове поселення повернулося до старої назви.

29 грудня 1825 року в селі розпочалося Повстання Чернігівського полку. Після придушення повстання, в селі були поховани його учасники: Муравйов-Апостол Іполіт Іванович, Щепилло Михайло Олексійович, Кузьмін Анастасій Дмитрович. В радянські часи на місті могили був встановлений пам'ятник. Цей пам'ятник зберігається до теперешнього часу.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Кожанської волості Васильківського повіту Київської губернії мешкало 2534 осіб, налічувалось 422 дворових господарства, існували церкви, школа, 4 постоялих будинки, 3 лавки, базари, водяний млин і винокурний завод[1].

Згідно з переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4612 осіб (2300 чоловічої статі та 2312 — жіночої), з яких 3772 — українці.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Триліси XVIII ст. — Київського воєв., з [1795]р. Білоцерківської округі Київського нам., з 1797 р. Василькiвського пов. Київської губ.; ХІХ ст. — Кожанської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/tryl_001.xml

Череківщина[ред. | ред. код]

Проектований ботанічний заказник місцевого значення «Череківщина» (автори обгурунтування координатор КЕКЦ, к.б.н. Парнікоза І. Ю., директор КЕКЦ Борейко В. Є.) Об'єкт знаходиться на території с. Триліси Фастівського району Київської області. Загальна площа об'єкту 32,4 га. Об'єкт включає лісове урочище «Череківщина», а саме кв. 126. виділи 1,2,3,4,5,6 Фастівського лісництва ДП «Фастівське лісове господарство». Землекористувачем є ДП «Фастівське лісове господарство». Об'єкт представляє собою ділянку височини над заплавою річки Кам'янки, вкриту лісовою, а частково також лучно-степовою рослинністю. На початку XVIII ст. на території Череківщини родиною графів Браницьких було закладено лісовий парк для прогулянок і відпочинку, в якому були посаджені найрізноманітніші види листяних дерев, кущів, квітникових і трав'янистих рослин. Ще і до цього часу збереглися доріжки алей. Всі вони ведуть до центру парку. Наразі в колишньому парку розвинулися процеси натуральної сильватизації. І хоча бур'янисті види ще поширені, часто зустрічаються рослини природного неморального лісу: копитняк європейський, пшінка, рясти, фіалка запашна, медунка темна, яглиця звичайна тощо. Значні площі займає угруповання осоки волосистої, характерної для неморальних грабово-дубових лісів Придніпровської височини. Серед чагарників зустрічається природний вид — бруслина бородавчаста. Серед молодих дерев ясена, клена та подекуди дуба, збереглися поодинокі поважного віку липи та дуби. На відкритих лучно-степових схилах, що звернені на південний-захід поширені численні види ксеротермічних угруповань — типчак — костриця борозенчаста (домінант), цибуля подільська, материнка звичайна, дика морква, миколайчики рівнинні тощо. Загалом флора урочища флора надзвичайно багата і різноманітна. На території даного лісового масиву росте більше 20 видів дерев, більше 10 видів кущів та більше 80 видів трав'янистих та квіткових рослин. Є серед них і цікаві та цінні рослини, які ще піввіку назад зустрічалися часто, а зараз вже стали рідкісними, а багато з них — під загрозою зникнення. Це підсніжник звичайний занесений до Червоної книги України та проліска дволиста, що перебуває під охороною на території Київської області. Велика і стійка популяція підсніжника становить найважливішу цінність даного урочища і є головною підставою необхідності створення тут ботанічного заказника. На території проектованого заказника спостерігається значна кількість вітровалу, на якому розвиваються різноманітні гриби. Це свідчення того, що в колишньому парку протікають процеси відновлення природних процесів. На стовбурах дерев поширені лишайники — зокрема фісція сіра. Тваринний світ урочища завдяки поєднанню лісових та лучно-степового біотопу також дуже різноманітний. Так зокрема тут звичайними є такі червонокнижні комахи, як джміль яскравий, ксілокопи звичайна та фіолетова, махаон, жук-олень. До наших днів дійшло декілька легенд, в яких розкривається походження назви «Череківщина». За однією з них, за поселенням, на одній з найбільших височин було збудовано підземелля, виходи з якого були зроблені в різні сторони, в тому числі і до річки Кам'янки. В підземеллі катували людей. Там їх і хоронили. Пізніше над підземеллям поселилося багато лисиць, які вигрібали з поховань людські останки. Гора дістала назву Лиса, а територія підземелля — Череківщина. Наразі «Череківщина» — одне з улюблених місць відпочинку жителів села Триліси. Враховуючи велику наукову цінність об'єкту, пропонуємо оголосити його територію ботанічним заказником місцевого значення «Череківщина», з додержанням на його території наступних вимог: 1. Заборона забудови, розкладання багать, засмічування та забруднення території; 2. Заборона збору рослинних, тваринних та сировинних ресурсів.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]