Мала Офірна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мала Офірна
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Фастівський
Рада/громада Малоснітинська сільська рада
Код КОАТУУ 3224984203
Основні дані
Засноване 1757
Населення 310
Площа 0,76 км²
Густота населення 407,89 осіб/км²
Поштовий індекс 08523
Телефонний код +380 4565
Географічні дані
Географічні координати 50°07′56″ пн. ш. 29°55′56″ сх. д. / 50.13222° пн. ш. 29.93222° сх. д. / 50.13222; 29.93222Координати: 50°07′56″ пн. ш. 29°55′56″ сх. д. / 50.13222° пн. ш. 29.93222° сх. д. / 50.13222; 29.93222
Середня висота
над рівнем моря
159 м
Водойми Унава
Місцева влада
Адреса ради 08523, Київська обл., Фастівський р-н, с.Мала Снітинка, вул.Гагаріна,134 , тел. 46-1-18
Карта
Мала Офірна. Карта розташування: Україна
Мала Офірна
Мала Офірна
Мала Офірна. Карта розташування: Київська область
Мала Офірна
Мала Офірна
Мапа

Мала́ Офірна — село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 310 осіб.

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване за 8 км від Фастова біля річки Унава на автодорозі Фастів — Київ (через Кощіївку).

Походження назви[ред. | ред. код]

Назва села походить від польських слів «офіра», «офірувати» (українською — дарунок, дарувати). За переказами, у ХУІІ ст. місцевий польський магнат подарував цей населений пункт Київському Братському монастирю разом з більшою офірою (Великою Офірною).

Історія[ред. | ред. код]

Село має спільну історію з селом Велика Офірна, про яку вперше у письмових документах відомості з'являються у скарзі 1757 року. У тій скарзі зазначалося, що шляхтичами Аксаковим і Іваном Кияненком було пограбовано мешканку місцевої слобідки Офірни вдову Уляну Мартиниху та кількох інших селян з монастирських земель. У слабої вдови нахабно і підступно було пограбовано майно, церковні гроші і реєстри, які залишилися після смерті покійного чоловіка.

Згодом, будучи під Росією, село називатиметься Малою Офірною Фастівською, а нинішня Велика Офірна — Казенною Офірною.

У 1920—1922 роках багато мешканців села брали участь у повстанських гайдамацьких загонах дорогинського отамана Гайового і мотовилівському петлюрівському повстанському комітеті, через що були репресовані новою більшовицькою владою. У ті часи у селі була місцева просвітницька хата-читальня.

Нелегко проходив у селі і процес суцільної колективізації 1929—1930 років, коли виник місцевий колгосп імені 22 Січня. Немало постраждало село і у голодоморні 1932—1933 роки та часи масових сталінських репресій 1930-х років.

21-22 липня 1941 року у село прийшли німці і члени висланих з Галичини похідних груп ОУН. За участі ОУНівських представників у Малій Снітинці було обрану сільську управу на чолі з старостою Володимиром Дармостуком, яка діяла до 6 листопада 1943 року — часу звільнення села від німців.

У Малій Снітинці відразу було відновлено колишній колгосп імені Молотова, а у Малій Офірні — колгосп імені 22 Січня. У 1951 році малоснітинський колгосп було об'єднано з великоофірнянським колгоспом, а згодом до нього долучили і колишній малоофірнянський колгосп. Цей укрупнений колгосп пізніше став радгоспом «Фастівським», а у часи незалежності України — КСП «Фастівське».

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]