Луб'яні волокна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Луб'яні волокнатекстильні волокна, які отримують із стебел і листя рослин.[1] Вони бувають тонкі (льон, рамі) і грубі (пенька, джут та ін.) З тонких волокон роблять різні тканини, з грубих — мішковину, канати і шнури.[1] З листкових волокон, ще більш грубих і жорстких, також роблять канати.[1]

Прикладами є:

і ін.

У луб'яних волокнах у великій кількості присутній лігнін, що відсутній у бавовняному волокні.[2] Луб'яні волокна володіють високою міцністю, низьким електричним опором, природною бактерицидністю та гігієнічністю, а тканини з них є антистатичними, гігієнічними, поглинають до 30% поту і 95% ультрафіолетових променів.[3]

Композиційні, армовані луб'яними волокнами матеріали використовуються зараз не тільки в машинобудуванні, але і для виробництва віконних рам (для запобігання загорання вони повинні мати покриття із поліакрилового пластика і швидко висихаючого закріплювача).[4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Детская энциклопедия (для среднего и старшего возраста): Техника и производство. Том 5. Издание второе. Академия педагогических наук СССР. М.: «Просвещение», 1965 (с.:338)
  2. Сарібеков Г.С. Хімічна обробка коротких луб’яних волокон для виготовлення пряжі // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну Науковий журнал. — 2011, № 2 (58)
  3. Михайлова Г. М., Гілязетдінов Р. Н. Відродження в Україні виробництва луб’яних волокон // Товарознавство та інновації Збірник наукових праць. — 2010, Вип. 2
  4. Макаєв В.І., Коропченко С.П., Клевцов К.М., Соболев О.А. Нові підходи у виробництві лляного волокна високої якості // Вісник Херсонського державного технічного університету. Науковий журнал. — 2009, №3(36)

Див. також[ред.ред. код]


Матеріал Це незавершена стаття про матеріал.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.