Маковський Василь Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маковський Василь Михайлович
Маковський Василь Михайлович.jpg
При народженні Маковський Василь Михайлович
Народження 1870(1870)
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Смерть 1930(1930)
  Хорол, Полтавська округа, УСРР
Національність українець
Країна Російська імперія, УСРР
Жанр художник-пейзажист, графік, фотохудожник
Навчання Київська рисувальна школа М.І. Мурашка, Імператорська Академія мистецтв, Санкт-Петербург
Діяльність художник
Роки творчості 1890-1930
Вплив Архип Куїнджі
Вплив на Петро Омельченко
Автограф Маковский В.М.Підпис художника.jpg

Маковський Василь Михайлович (нар. 1870 р., Київ, Київська губернія, Російська імперія - пом. 3 березня 1930 р., Хорол, Полтавська округа, УСРР) – український художник-пейзажист, графік, педагог, фотохудожник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у 1870 р.[1] в Києві, в сім’ї міщанина. Маючи схильність до малювання, Василь Маковський у 1885 р. вступив до рисувальної школи Миколи Івановича Мурашка.

Саме в цій школі, де в ті часи викладали такі корифеї, як Харитон Платонов, Микола Пимоненко, Іван Селезньов, Василь розвинув свій природний хист, здобув початкову художню освіту і сформувався, як особистість.

Після закінчення рисувальної школи Миколи Мурашка розпочався творчий шлях Василя Михайловича Маковського. Його здібності були відзначені Київським товариством заохочення мистецтв, де Василь брав участь у виставках етюдів, малюнків і акварелей. З 1891 року В.М. Маковський став регулярно виставлятися на виставках Товариства південноросійських художників в Одесі. Після VI виставки удостоївся епіграми, а після IХ - критиці поряд з художниками Євгеном Столицею і Василем Кандинским [2]. Вирішивши продовжити художню освіту та успішно пройшовши конкурсний відбір, Василь Михайлович у 1899 р. вступив до Вищого художнього училища при Імператорській Академії мистецтв в Санкт-Петербурзі, куди він був прийнятий вільним слухачем і де провчився до 1903 року в пейзажній майстерні живописця Кісельова Олександра Олександровича[ru], – академіка Імператорської Академії мистецтв.

За роки навчання Василь Михайлович Маковський створив багато художніх полотен, які схвально були оцінені в пресі, брав участь у пересувних виставках. Частину своїх картин він виставляв на продаж у мистецькому магазині при Академії. В основному, це були пейзажі України, які полюбляла петербурзька публіка. Відвідування музеїв Петербурга, знайомство з світовими шедеврами живопису, можливість навчатися у корифеїв та спілкуватися з ними, розширило культурні та фахові горизонти майбутнього художника. Улюбленцем Василя був український живописець Архип Куїнджі, творчістю якого він захоплювався і багато чого сприйняв від майстра. У 1902 році В.М. Маковський закінчив педагогічні курси при Імператорській Академії мистецтв і отримав відповідні свідоцтва. Це у подальшому давало можливість не тільки викладати малювання та чистописання в середніх навчальних закладах, але і зрівнювало його статус і права з викладачами інших дисциплін. Також став дійсним членом «Товариства вчителів малювання», куди входили передові педагоги-художники.

У 1903 році Василь Михайлович Маковський завершив навчання у Імператорській Академії мистецтв, отримав звання художника за картину «Осінній ранок»[3] і в чині колезького асесора повернувся до Києва. А через декілька років отримав пропозицію працювати вчителем у Хоролі Полтавської губернії. Спочатку, у 1907 р., працював вчителем малювання в міському училищі та жіночій гімназії, а з 1908 р. – вчителем графічних мистецтв у реальному училищі[4]. Викладав малювання, чистописання та креслення[5]. Згодом отримав чин надвірного радника[6].

Свідоцтво про педагогічну освіту Маковського В.М.

З 15 листопада 1920 року очолював художню студію при музеї в Хоролі[7]. Зазнав утисків від радянської влади. Останні роки жив у злиднях, тяжко хворів. Помер 3 березня 1930 року. Похований на хорольському центральному кладовищі, де зараз знаходиться стадіон. Могила не збереглася.

Педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

Працюючи в реальному училищі вчителем малювання, Маковський В.М на вищому рівні організував свій навчальний процес, запроваджуючи передові методики викладання, що були засвоєні ним у рисувальній школі Миколи Мурашка та в Імператорській Академії мистецтв. Рисувальний клас був обладнаний спеціальними партами і всім необхідним для малювання. В переліку унаочнень рисувального класу станом на 1908-1913 рр. були:різноманітні навчальні таблиці, гіпсові моделі орнаментів, тварин та бюстів, майолікові вази, чучала птахів, оригінальні рисунки та картини.[8]

Керуючись принципом – «від простого до складного», вчитель розробив навчальну програму, яка охоплювала сім років навчання малюванню в реальному училищі – від зображення простих орнаментів у першому класі до рисування бюстів, барельєфів і людини з натури в останньому сьомому класі. Один із вихованців В.М. Маковського, Багно Анатолій Олексійович [9], розповідав:

« "Я завжди був переконаний, що зерна причетності і любові до мистецтва були посіяні мені в дитинстві і в юнацькі роки моїм наставником Василем Михайловичем". «

Займаючись позакласним вихованням, В.М. Маковський 24–29 липня 1909 року супроводжував учнів реального училищв в м. Полтаву на святкування 200-річчя Полтавської битви. А 13 вересня того ж року організував екскурсію в м. Миргород, в Гоголівське художньо-промислове училище[10].

Після закриття у 1919 р. реального училища та жіночої гімназії Василь Маковський працював учителем малювання у Хорольській семирічній школі № 1[11] .

Творча спадщина[ред. | ред. код]

Окрім основної педагогічної роботи Василь Михайлович кожну вільну хвилину присвячував живопису. Чудові хорольські краєвиди приваблювали художника. Тут, в Хоролі, він створив численні ескізи, етюди, картини. Працював в техніці олійного, акварельного живопису та графіки. Під час канікул багато роз’їжджав. Побував на Волині, Лубенщині, Київщині, відвідав Крим[12]. Звідусіль привозив етюди, ескізи. Його картини експонувалися на виставках у Полтаві, Києві, Одесі, Миколаєві, Харкові, а також у Хоролі (1912, 1916 рр.). На персональній виставці, яка пройшла у 1916 р. в будинку Хорольської земської управи, художником було представлено 116 робіт, серед яких 23 хорольського періоду: 21 етюд пейзажів Хоролу та його околиць та 2 акварелі. Каталог виставки зберігається у Хорольському краєзнавчому музеї Полтавської області. Остання згадка у пресі про Василя Михайловича Маковського, який приймав участь у традиційній Весняній виставці у Києві, датується 1918 роком [13].

Творчий спадок В.М. Маковського значний, але недостатньо вивчений. Переважна більшість його картин розпорошена по приватним колекціям. Слід відзначити такі відомі картини, як: «Кленова алея» (1891 р.), «Вечоріє» (кін. 19 ст.), «Ніч на Дніпрі» (1893 р.), «Вечір в Україні» (1899 р.), «Осінній ранок» (1903 р.), «Лісова річка» (1904 р.), «Лавка у парку» (поч..20 ст.), «Український пейзаж», «Квітучий сад», «Зимовий сільський пейзаж», «Зимовий пейзаж» [14].

Картини «хорольського періоду»: «Ліс влітку» (1918 р.), «Ставок» (1920 р.), «Річка» (1920 р.), «На пасіці» (1922 р.), «Дорога» (1925 р.), «Озеро в Глибокій Долині», «Дорога на Шимківку», «Петропавлівський ставок», «Дорога в лісі», «Луки» (всі 1910–20-і рр.)[15]. До 1937 р. деякі з картин Маковського В.М. зберігалися в Хорольському народному музеї[16].

Окремі роботи художника знаходяться в Охтирському міському краєзнавчому музеї, в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві, а можливо, і в інших музеях України та Російської Федерації. В Хорольському краєзнавчому музеї (ХКМ) зберігаються картини «На пасіці», «Дорога».

Відомо про ряд полотен Василя Маковського, які вже в пострадянські часи пройшли атрибуцію в експертній комісії Державного Російського музею. Це: «Сирень» (1893), етюд «Рожь» (1900), «Зимний пейзаж с водяной мельницей» (1901), «Сенокос» (1902), етюд «Околица» (1902), «После дождя» (1903), «Крестовский остров», дві графічні роботи з українськими краєвидами (1905; 1906), « Сельский пейзаж» (1907), «Весна в предместье Киева» (1910-ті) [17].

Каталог персональної виставки картин художника В.М. Маковського.[ред. | ред. код]

Каталог виставки картин художника В.М. Маковського. – Хорол: Друкарня Затуренського (зберігається в ХКМ):

  • Октябрьское утро
  • Тихим вечером
  • Последний луч
  • Листья осыпаются
  • В зимнюю ночь
  • Последний снег
  • Надвигается.
  • 12. На заре.
  • 13.Золотая осень.
  • 26. Осень в Крыму.
  • 35. Полдень в лесу.
  • 36. Лесное болото»
  • 59-66 – этюды м. Коростышево Киевской губернии
  • 67-72 – этюды Крыма
  • 88-101 – этюды Хорола
  • 108-114 – этюды г. Хорол
  • 115-116 – акварели

В.М. Маковський - фотохудожник[ред. | ред. код]

Василь Михайлович був не тільки художником, педагогом, але і гарним фотографом. Великою його заслугою було те, що він залишив хорольцям у спадок цілий ряд фотографій, на яких відобразив окремі пам’ятки, види Хоролу та його околиць. Деякі фото художника були використані при створенні цілої серії поштових листівок у хорольському видавництві Л.Р. Затуренського на поч..ХХ ст. У фондах ХКМ зберігаються поштові листівки з фото В.М. Маковського:«Старая мельница»,«Вид в Хороле. Мельница»,«Глубокая долина»,«Озеро в Глубокой долине»,«Дорога на вокзал»,«Дорога на Шимковку»,«Народный дом»,«Петропавловская церковь»,«Разлив реки Хорола».

Родина[ред. | ред. код]

Маковський В.М. з сім'єю.

Дружина: Маковська Є.Ф.

Дочка: Ольга Василівна Грязнова (Маковська). Померла в 1944 р. ЇЇ чоловік Грязнов Михайло Степанович (1897–1941), ст. лейтенант, розстріляний у 1941 році. Реабілітований у 1956 році. Її дочка (онука Василя Михайловича) – Лариса Михайлівна (1921 р.н.) була репресована і засуджена на 10 років таборів, повернулася у 1955 році. Проживала в м. Алмалик Узбецької РСР. З 1995 р. мешкала у м. Балашиха Московської обл. Російської Федерації[18] .

Дочка: Віра Василівна Хоруженко (Маковська). Виїхала з Хоролу у м. Охтирка, Сумської обл. З 70-х років ХХ ст.. проживала у м. Алмалик Узбецької РСР.

Брат: Маковський Юхим Михайлович (15(27). 10. 1862. м. Київ – 1919 р. м. Миколаїв), художник, педагог, етнограф.

Пам’ять[ред. | ред. код]

Ювілейний конверт до 150 років від народження художника Маковського В.М.

Своєю художньою творчістю та педагогічною діяльністю Василь Михайлович Маковський заслужив шану і повагу від кількох поколінь хорольців та гостей міста. Одна з вулиць у Хоролі носить ім’я Василя Маковського. Зберігся будинок, збудований В.М. Маковським [19], в якому з 1915 по 1930 р. жив художник. До 150-річчя з дня народження Василя Михайловича Маковського випущено ювілейний поштовий конверт.

Учні[ред. | ред. код]

  1. Багно Анатолій Олексійович, учень реального училища[20], в подальшому вчитель фізики в середній школі в с. Крива Руда, Семенівського району Полтавської обл., який все життя займався живописом.
  2. Петро Омельченко[21] (1894 -1952), графік і гравер по склу.

Галерея картин[ред. | ред. код]

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Особова справа Маковського В.М., РДІА, С.Петербург, Фонд С. Петербургської Імператорської Академії мистецтв, № 789, опис 12, справа 62-И, арк. 3.
  • Художник Василий Маковский. www.art-lab.com.ua › index.php
  • Юбилейный справочник Императорской Академии художеств. 1764-1914: [В двух томах] / Составил С.Н. Кондаков; Императорская Санктпетербургская Академия художеств. — С.-Петербург: Товарищество Р. Голике и А. Вильборг, 1914-1915.– т. 2.– С. 120
  • Отчет о состоянии Хорольского реального училища с 1908 г. по 1913 г.– Хорол, 1914.
  • Справочная книжка по Полтавской губернии на 1908 год.– Полтава, Типо-литография Губернского правления, 1908.
  • Відомості про Василя Маковського із зазначенням місця його проживання у списку службовців Хорольського реального училища станом на 1 січня 1916 р. ЦДІАК України, Київ, Ф.707, оп.259, спр.39 ч.1, арк.272.
  • Козлов В.А. Історія моєї школи. - Хорол, 2006. - С. 16.
  • Оголошення: [Про відкриття художньої студії] //Вісті Хорольщини.– Пов. виконавчого комітету і партійного бюро КПУ (більшовиків).– 1920. – 7 листопада.– № 159. – С. 2.
  • Ханко В.М., Маковські – Василь Михайлович Маковський // Полтавіка. Полтавська енциклопедія .— т. 9.— С. 13
  • В.М.Ханко. Маковський Василь Михайлович//Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2017.– т. 18. – С. 596.
  • Ротач П. Полтавська Шевченкіана.– Полтава, Дивосвіт, 2009.– кн.2.– С. 70.
  • Кривовязко В. Творча спадщина Василя Маковського // Вісті Хорольщини.– 2003.– 12 вересня.– № 31 (10602).– С. 3

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Особова справа Маковського В.М., РДІА, С.Петербург, Фонд С. Петербургської Імператорської Академії мистецтв, № 789, опис 12, справа 62-И, арк. 3.
  2. Художник Василий Маковский. www.art-lab.com.ua › index.php
  3. Юбилейный справочник Императорской Академии художеств. 1764-1914: [В двух томах] / Составил С.Н. Кондаков; Императорская Санктпетербургская Академия художеств. — С.-Петербург: Товарищество Р. Голике и А. Вильборг, 1914-1915.– т. 2.– С. 120
  4. Отчет о состоянии Хорольского реального училища с 1908 г. по 1913 г.– Хорол, 1914.
  5. Справочная книжка по Полтавской губернии на 1908 год.– Полтава, Типо-литография Губернского правления, 1908.
  6. Відомості про Василя Маковського із зазначенням місця його проживання у списку службовців Хорольського реального училища станом на 1 січня 1916 р. ЦДІАК України, Київ, Ф.707, оп.259, спр.39 ч.1, арк.272.
  7. Оголошення: [Про відкриття художньої студії] //Вісті Хорольщини.– Пов. виконавчого комітету і партійного бюро КПУ (більшовиків).– 1920. – 7 листопада.– № 159. – С. 2.
  8. Отчет о состоянии Хорольского реального училища с 1908 г. по 1913 г.– Хорол, 1914.С.123-125.
  9. Отчет о состоянии Хорольского реального училища с 1908 г. по 1913 г.– Хорол, 1914.С.78
  10. Отчет о состоянии Хорольского реального училища с 1908 г. по 1913 г.– Хорол, 1914.
  11. Козлов В.А. Історія моєї школи. - Хорол, 2006. - С. 16.
  12. Ханко В.М., Маковські – Василь Михайлович Маковський // Полтавіка. Полтавська енциклопедія .— т. 9.— С. 13
  13. Художник Василий Маковский . www.art-lab.com.ua › index.php
  14. Ханко В.М., Маковські – Василь Михайлович Маковський // Енциклопедія Полтавщини, «Полтавіка» .– т. 9.– С. 13
  15. Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2017.– т. 18. – С. 596.
  16. Ротач П. Полтавська Шевченкіана.– Полтава, Дивосвіт, 2009.– кн.2.– С. 70.
  17. Художник Василий Маковский. www.art-lab.com.ua › index.php
  18. Кривовязко В. Творча спадщина Василя Маковського // Вісті Хорольщини.– 2003.– 12 вересня.– № 31 (10602).– С. 3
  19. Відомості про Василя Маковського із зазначенням місця його проживання у списку службовців Хорольського реального училища станом на 1 січня 1916 р. ЦДІАК України, Київ, Ф.707, оп.259, спр.39 ч.1, арк.272.
  20. Отчет о состоянии Хорольского реального училища с 1908 г. по 1913 г.– Хорол, 1914.С.78
  21. Отчет о состоянии Хорольского реального училища с 1908 г. по 1913 г.– Хорол, 1914.С.78

Посилання[ред. | ред. код]

Академія мистецтв імператорська // ВУЕ