Куїнджі Архип Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Архип Куїнджі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Куїнджі Архип Іванович
Архи́п Ива́нович Куи́нджи
Vasnetsov Kuindzhi.jpg
Портрет пензля В.Васнецова
При народженні Куїнджі Архип Іванович
Народження 15 (27) січня 1842(1842-01-27)
Маріуполь, Таврійська губернія, Україна у складі Російської імперії
Смерть 11 (24) липня 1910(1910-07-24) (68 років)
  Петербург, Російська імперія
Поховання Смоленське православне кладовище
Національність грек
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Жанр пейзаж
Навчання Петербурзька Академія мистецтв
Діяльність художник, викладач університету
Напрямок Реалізм
Роки творчості 1865-1908
Вплив на Микола Реріх
Автограф Автограф Куинджи.jpg

Куїнджі Архип Іванович у Вікісховищі?

Архи́п Іва́нович Куї́нджі (рос. Архи́п Ива́нович Куи́нджи, 15 (27) січня 1842(18420127) (за іншою версією — 1841), Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія11 (24) липня 1910, Петербург, Російська імперія) — український[1] і російський[2][3][4][5] живописець-пейзажист і педагог грецького походження.

Життєпис[ред. | ред. код]

Портрет художника Архипа Івановича Куїнджі. (Ілля Рєпін, 1877)
Могила А. І. Куінджі на Тихвинському цвинтарі в Олександро-Невській лаврі (Санкт-Петербург)

Народився в Маріуполі в сім'ї бідного шевця-грека. Рано залишився без батьків і жив при злиднях.

Живопису навчався здебільшого самостійно. Деякий час займався в майстерні Івана Айвазовського.

1868 року навчався в Петербурзькій академії мистецтв.

З 1875 року — член Товариства пересувних художніх виставок. Викладав у Петербурзькій академії мистецтв, з 1882-го — професор, з 1893-го — дійсний член Академії, а з 1894-го — керівник художньої майстерні. 1897 року звільнений за підтримку студентських виступів.

Ініціатор створення Товариства художників (1909 р.; пізніше — Товариство ім. А. Куїнджі), що об'єднувало живописців-пейзажистів. Серед учнів Куїнджі — О. Борисов, К. Богаєвський, А. Рилов, В. Пурвіт та ін. Писав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу.

Помер 11 липня 1910 року від важкої серцевої хвороби в Петербурзі, де й похований.

Вплив[ред. | ред. код]

Колористичні знахідки й ефекти освітлення в картинах Куїнджі дуже поціновував Врубель Михайло Олександрович; вважав його своїм учителем у колориті[6].

Учні Архипа Куїнджі[ред. | ред. код]

Досить складним було й залишилось питання про учнів Архипа Куїнджі. Загалом через його пейзажний клас в академії пройшло близько двохсот учнів, долі яких склались по різному[7]. Складні політичні умови і розпад Російської імперії, а згодом і Жовтневий переворот 1917 року розкидали колишніх учнів по різним державним утворенням. Частина з них, опинившись за кордонами СРСР, вважалась емігрантами і стосунки з ними в СРСР обривали. Одні досягли незначного успіху в СРСР, придушеному комуністичною ідеологією та соціалістичним реалізмом, інші — у Західній Європі (не визнавались в СРСР).

Відомості про колишніх учнів Куїнджі на новому історичному етапі по крихтам збирає колектив Бібліотеки імені Грушевського[8]. Серед них:

Найвизначніші твори[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Підкова І., Шуст Р. Довідник з історії України: у 3 т. – К.: Генеза, 1993. 
  2. Arkhip Ivanovich Kuindzhi | Russian painter. Encyclopedia Britannica (en). Процитовано 2018-03-20. 
  3. Arkhip Ivanovich Kuindzhi (1842-1910) - Pontos World. 2011-02-26. Процитовано 2018-03-24. 
  4. Arkhip Kuindzhi (Kuinji). Painting - the best pictures | Biography, creativity | Русские художники. Russian Artists. www.tanais.info (en). Процитовано 2018-03-24. 
  5. Куинджи Архип Иванович. rulex.ru. Процитовано 2018-03-24. 
  6. Б. К. Яновский. «Воспоминания о Врубеле», ж «Искусство и печатное дело», 1909, № 1—2, 1910
  7. газета Ильичёвец, 29 августа 2009 г.
  8. газета Ильичёвец, 29 августа 2009 г.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Архип Іванович Куїнджі

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]