Манго (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Манго
Незрілі плоди манго на дереві
Незрілі плоди манго на дереві
Біологічна класифікація
Царство: Рослини
Тип: Покритонасінні
Клас: Дводольні
Ряд: Сапіндоцветні
Родина: Сумахові
Рід: Манго
Біноміальна назва
Mangifera L.
Види
Більше 35 видів, включаючи:
Mangifera altissima
Mangifera applanata
Mangifera caesia
Mangifera camptosperma
Mangifera casturi
Mangifera decandra
Mangifera foetida
Mangifera gedebe
Mangifera griffithii
Mangifera indica
Mangifera indica 'Alphonso'"
Mangifera kemanga
Mangifera laurina
Mangifera longipes
Mangifera macrocarpa
Mangifera mekongensis
Mangifera odorata
Mangifera pajang
Mangifera pentandra
Mangifera persiciformis
Mangifera quadrifida
Mangifera siamensis
Mangifera similis
Mangifera swintonioides
Mangifera sylvatica
Mangifera torquenda
Mangifera zeylanica
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Mangifera
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Mangifera
EOL logo.svg EOL: 61090
IPNI: 1848-1
ITIS logo.svg ITIS: 28802
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 23461

Манго, або Мангіфера — рід тропічних рослин родини сумахових.

Слово «манго» використовують також для найменування фрукта з солодким смаком та волокнистою структурою зі шкіркою в червоних, жовтих та зелених тонах і з жовтого або оранжевого кольору м'якоттю. Ці фрукти отримують здебільшого від культивації у світі одного з видів цього роду — мангове дерево або мангіфера індійська (Mangifera indica). Ця рослина — один з національних символів у Індії та Пакистані.

Деякі види манго культивуються як кімнатні рослини.

Поширення[ред. | ред. код]

Спочатку рослина росла на прикордонній території індійського штату Ассам та держави М'янма у вологих тропічних лісах, але нині вирощується у багатьох країнах: у США, Кубі, Мексиці, Китаї, у країнах Південної та Центральної Америки, на Карибських островах, у тропічному поясі Африки (наприклад, у Кенії і у Кот-д'Івуарі), у багатьох азіатських країнах (Таїланд, Філіппіни, В'єтнам), а також в Австралії.

Індія збирає близько 9,5 мільйонів тонн плодів манго і є головним виробником (один з найвідоміших сортів — Mangifera indica ‘Alphonso’). У Європі манго культивується головним чином у Іспанії на Канарських островах.

Мангове дерево[ред. | ред. код]

Старе мангове дерево у Таїланді

Вічнозелене мангове дерево має висоту 10 — 45 м; крона дерева сягає радіусу 10 м. Нове листя виростає жовтувато-рожевого кольору, проте швидко стає темно-зеленими. Невеликі (кольори від білого до рожевого) квіти після їх розкриття мають аромат, схожий на аромат лілій. Після в'янення квіток до дозрівання плодів манго зазвичай проходять 3 — 6 місяців.

Зрілі фрукти висять на довгих стеблах та важать до 2 кг. Шкірка манго тонка, гладка, зеленого, жовтого або червоного кольору в залежності від ступеня зрілості (часто зустрічається комбінація всіх трьох кольорів). Велика плоска та тверда кісточка оточена м'якоттю, яка може бути м'якою або волокнистою залежно від зрілості плода.

Виробництво[ред. | ред. код]

Світове виробництво манго за роками
Рік Тисячі тонн
1965 11 486
1970 12 030
1975 12 768
1980 14 420
1985 16 545
1990 17 051
1995 22 446
2000 24 888
2005 31 203
2006 33 434
2007 34 456
2008 34 994
2009 35 124
20 головних виробників манго (2009)
Країна тисяч тонн манго
Індія Індія 13 557
КНР Китай 4140
Таїланд Таїланд 2469
Індонезія Індонезія 2150
Пакистан Пакистан 1728
Мексика Мексика 1509
Бразилія Бразилія 1197
Нігерія Нігерія 831
Бангладеш Бангладеш 828
Філіппіни Філіппіни 771
В'єтнам В'єтнам 540
Кенія Кенія 474
Єгипет Єгипет 450
Ємен Ємен 404
Куба Куба 354
Танзанія Танзанія 320
Домініканська Республіка Домініканська Республіка 257
Гаїті Гаїті 244
Мадагаскар Мадагаскар 221
Демократична Республіка Конго Демократична Республіка Конго 210
джерело:
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO)

Застосування[ред. | ред. код]

Плоди манго

Плоди манго часто використовуються у домашній медицині в Індії та інших азіатських країнах. Наприклад, в Індії манго застосовують для зупинки кровотеч, для зміцнення серцевого м'яза і для найкращої роботи мозку.

Незрілі плоди[ред. | ред. код]

Зелені недозрілі плоди містять у собі у великих кількостях крохмаль, який у міру дозрівання перетворюється на прості вуглеводи: сахарозу, глюкозу та мальтозу. крім того, незріле манго — цінне джерело пектину, однак після утворення у плоді твердої кісточки його кількість істотно зменшується. Завдяки вмісту у ньому лимонної, щавлевої, яблучної та бурштинової кислот незрілий плід дуже кислий на смак. Також зелене манго багате вітаміном С (у 15 мг міститься стільки ж вітаміну С, скільки у 30 мг лайма), є в ньому й інші вітаміни: B1, B2, ніацин.

Зрілі плоди[ред. | ред. код]

Зрілий плід манго

Зрілий фрукт на смак дуже солодкий і має приємний солодкуватий аромат. У ньому багато вітамінів та цукрів, але мало кислот.

Вітамін А, що міститься в зрілому фрукті у великих кількостях, благотворно впливає на органи зору: допомагає при «курячій сліпоті», сухості рогівки та інших очних захворюваннях. Крім того, регулярне вживання стиглих плодів у їжу сприяє поліпшенню імунітету та оберігає від інфекцій простудного характеру, таких як ГРВІ, риніт та інші.

Зрілі плоди також використовуються для зниження ваги, оскільки плоди містять у собі багато вітамінів та вуглеводів — так звана манго-молочна дієта.

Можливі негативні наслідки[ред. | ред. код]

При вживанні більше двох незрілих плодів у день можлива поява кольок, роздратування слизової шлунково-кишкового тракту та горла. Переїдання стиглих фруктів може призвести до розладу кишечника, запорів, алергічних реакцій[1].

Харчова цінність[ред. | ред. код]

Суцвіття манго
Квітуче мангове дерево

100 г манго містять приблизно[2]:

Примітки[ред. | ред. код]