Мартін Ґарднер
| Мартін Ґарднер | |
|---|---|
| англ. Martin Gardner | |
 | |
| Псевдоніми | Armand T. Ringer[1] |
| Народився | 21 жовтня 1914[2][3][…], 1914[2][5] або 1940[3] Талса, Оклахома, США |
| Помер | 22 травня 2010[6][2][…] або 2010[2][5] Норман, Оклахома, США |
| Поховання | кремація[7] |
| Місце проживання | США |
| Країна |  США |
| Діяльність | науковий письменник, письменник, журналіст, літературний критик, письменник наукової фантастики, фокусник, філософ, математик, популяризатор науки |
| Alma mater | Чиказький університет (1936)[8] |
| Галузь | математика |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук |
| Війна | Друга світова війна |
| Відомий завдяки: | математик, письменник, популяризатор науки |
| Батько | James Henry Gardnerd |
| Нагороди | |
| Автограф |  |
| Особ. сторінка | martin-gardner.org |
 Мартін Ґарднер у Вікісховищі | |
Мартін Ґарднер (англ. Martin Gardner; 21 жовтня 1914, Талса, Оклахома, США — 22 травня 2010, Норман, Оклахома, США) — американський математик, письменник, популяризатор науки. Опублікував понад 70 книг[9].
Вів рубрику математичних ігор і розваг журналу «Scientific American», в якій була представлена широкому загалу гра «Життя» Джона Конвея, а також багато інших цікавих ігор, завдань, головоломок.
Відомий також як автор кількох фантастичних оповідань («Острів п'яти барв», «Нульсторонній професор»), коментатор Льюїса Керролла («Аліси у Дивокраї», «Аліси в Задзеркаллі» і «Полювання на Снарка») і Ґ. К. Честертона («Людина, яка була четвергом» і «Незнання отця Брауна»).
Ґарднер трактував цікавість як синонім захопливого, цікавого в пізнанні, але чужого дозвільній розважальності.
Серед творів Ґарднера є філософські есе, нариси з історії математики, математичні фокуси та «комікси», науково-популярні етюди, науково-фантастичні розповіді, завдання на кмітливість.
Особливу популярність здобули статті та книжки Ґарднера з цікавої математики.
«Ґарднерівський» стиль характеризують дохідливість, яскравість, переконливість викладу, блискучість, парадоксальність думки, новизна і глибина наукових ідей, багато з яких запозичені з сучасних наукових публікацій і своєю чергою стали стимулом проведення серйозних досліджень, активного залучення читача до самостійної творчості.
Ґарднеру вдалося більш-менш самотужки відродити та підживлювати інтерес до цікавої математики.
Завдяки своїй безкомпромісності у боротьбі з псевдонаукою Мартін Ґарднер відомий як один із визнаних світових антипсевдонаукових полемістів у XX столітті.[10]
Автор широко відомих у країнах колишнього СРСР книг видавництва «Мир» та інших видавництв:
- Ґарднер М. 1000 развивающих головоломок, математических загадок и ребусов для детей и взрослых. — М. : АСТ, 2010. — 288 с.
- Ґарднер М. А ну-ка, догадайся!. — М. : Мир, 1984. — 214 с.
- Ґарднер М. Есть идея!. — М. : Мир, 1982. — 306 с.
- Ґарднер М. Классические головоломки. — М. : АСТ, 2007. — 96 с.
- Ґарднер М. "Когда ты была рыбкой, головастиком - я..." и другие размышления о всякой всячине. — М. : КоЛибри, 2010. — 368 с.
- Ґарднер М. Крестики-нолики. — М. : Мир, 1988. — 352 с.
- Ґарднер М. Лучшие математические игры и головоломки, или Самый настоящий математический цирк. — М. : АСТ, 2009. — 256 с.
- Ґарднер М. Математические головоломки и развлечения. — М. : Мир, 1971. — 512 с.
- Ґарднер М. Математические досуги. — М. : Мир, 1972. — 496 с.
- Ґарднер М. Математические новеллы. — М. : Мир, 1974. — 456 с.
- Ґарднер М. Математические чудеса и тайны: математические фокусы и головоломки. — М. : Наука, 1982. — 128 с.
- Ґарднер М. Нескучная математика. — М. : АСТ, 2008. — 288 с.
- Ґарднер М. Новые математические развлечения. — М. : АСТ, 2009. — 320 с.
- Ґарднер М. От мозаик Пенроуза к надёжным шифрам. — М. : Мир, 1993. — 416 с.
- Ґарднер М. Путешествие во времени. — М. : Мир, 1990. — 344 с.
- Ґарднер М. Теория относительности для миллионов. — М. : Атомиздат, 1979. — 160 с.
- Ґарднер М. Этот правый, левый мир. — М. : Мир, 1967. — 267 с.
Написав низку фантастичних оповідань, як от:
- ↑ Кепс Д. A Time to Laugh: The Religion of Humor
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #129895237 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ а б data.bibliotheken.nl
- ↑ http://blogs.discovermagazine.com/badastronomy/2010/05/22/martin-gardner-1914-2010/
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Гарднер М. Mathematical Puzzles and Diversions — Pelican Books, 1965. — ISBN 978-0-14-020713-2
- ↑ Tierney, John (20 жовтня 2009). For Decades, Puzzling People With Mathematics. The New York Times. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 12 травня 2010.
- ↑ Журнал www.csicop.org/articles/19991214-century/Журнал назвав десять видатних скептиків століття.,'
- Сайт Мартіна Ґарднера [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Мартін Ґарднер на lib.ru [Архівовано 6 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Сторінка Мартіна Ґарднера на сайті «Арбуз» [Архівовано 23 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Антологія Ґарднера російською мовою [Архівовано 23 червня 2006 у Wayback Machine.]
- Перелік книг Мартіна Ґарднера, оригінали та переклади російською [Архівовано 5 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Народились 21 жовтня
- Народились 1914
- Народились 1940
- Померли 22 травня
- Померли 2010
- Випускники Чиказького університету
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Лауреати премії Стіла
- Уродженці Талси
- Наукові фантасти США
- Математики США XX століття
- Популяризатори науки
- Літературознавці США
- Комбінаторики
- Науковці, на честь яких названо астероїд
- Письменники-фантасти, на честь яких названо астероїд
- Математики зі штату Нью-Йорк
- Рекреаційна математика
- Лауреати премії Карла Аллендорфера
- Математики XXI століття