Лада Лузіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Лада Лузіна
Владислава Миколаївна Кучерова
Лада Лузіна на книжковій виставці, Київ, 2011
Лада Лузіна на книжковій виставці, Київ, 2011
При народженні Владислава Миколаївна Кучерова
Народження 21 жовтня 1975(1975-10-21) (42 роки)
  СРСР м. Київ, УРСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Мова творів російська
Рід діяльності письменниця, журналіст, театральний критик
Livejornal zima-i-gorod
Сайт: luzina.kiev.ua

CMNS: Лада Лузіна на Вікісховищі

Лада Лузіна (нар.21 жовтня 1975(19751021), м. Київ) — українська російськомовна письменниця, журналістка, театральний критик. Справжнє ім'я Владислава Миколаївна Кучерова. На питання про національність відповідає - «Киянка».[1] Очолює Клуб київських відьом[1] та є послушницею Ордену Куртуазних Ман'єристів - групи московських поетів.[2]

Життєпис[ред.ред. код]

Народилася 21 жовтня 1975 у Києві.

Батьки розлучилися, коли Ладі (тоді ще Владі, Владиславі Кучеровій) було 4 роки.

« У мене золота мама, вона ніколи мені нічого не нав'язувала і не забороняла. Пізніше я зрозуміла те, що усвідомлювала в дитинстві інтуїтивно: батько міг би мене зламати. Мама ж виростила мене абсолютно вільною. Саме завдяки її виховання в мені сформувався головний життєвий принцип: у світі немає нічого неможливого! Всі правила і закони ілюзорні. »

— Лада Лузіна [3]

Прізвище її матері — Лузіна — з часом стала псевдонімом Влади.

Після 8-го класу мати відвела в училище — будівельне ПТУ № 18, по закінченню якого вона працювала на будівництві. Пізніше вступила на факультет театральної критики Київського театрального інституту, одночасно з чим її статті та вірші почали друкувати у різних виданнях.

Працюючи в газеті «Бульвар» (пізніше «Бульвар Гордона»), стала відома як найскандальніша журналістка Україні[джерело?]. Світ побачило «банне» інтерв'ю Миколи Мозгового, в якому він жорстоко громив колег — «зірок» української естради. Скандал цього разу вибухнув грандіозний — на всю Україну![4]

У 2002 році випустила свою першу книгу «Моя Лолита». Пізніше опублікувала книгу «Как я была скандальной журналисткой»

4 «Я»[ред.ред. код]

Лада розділила свою особистість на 4 «Я»: Лада Лузіна, Владіслава Кучерова, «Гєна Б», та Я — закохана.

Нагороди[ред.ред. код]

У 2010 році увійшла до списку «Топ — 10 найуспішніших письменників України» за версією журналу «Главред», який оцінили загальний книжковий наклад письменниці проданий на території України починаючи з 1992 й по 2010 рік у близько 250 тисяч примірників.[5][6][7] У 2012 році увійшла до рейтинг Топ-30 найуспішніших письменників України за версією журналу "Фокус".[8][9] У 2012 році письменниця також увійшла до престижного списку «Золотих письменників України».[10]

Громадська позиція[ред.ред. код]

Ставлення до Росії[ред.ред. код]

Вважає, що Україна, Білорусь та Росія всі разом походять від Київської Русі, називаючи Росію "дочкою України".[11]

Заперечення українофобії Булгакова[ред.ред. код]

У своїх інтерв'ю неодноразово заявляла, що не вважає Михайла Булгакова українофобом.[12]

Позиція щодо української мови[ред.ред. код]

Лузіна має контроверсійний погляд на поширення української мови у Києві. Зокрема, вона вважає, що Києв не має бути виключно україномовним містом, оскільки, за її словами, Київ завжди був портовим містом і ніколи не був одномовним. Також Лузіна неодноразово заявляла, що не вважає, що їй коли-небудь вдасться писати книги українською.[12]

Творчий доробок[ред.ред. код]

  • Збірка оповідань та п'єс «Моя Лолита» (2002)
  • Збірка оповідань і повістей «Я — ведьма!» (2003)
  • Роман «Мой труп» (2009)
Цикл «Киевские ведьмы»
  • Роман «Киевские ведьмы. Меч и крест» (2005)
  • Роман «Киевские ведьмы. Выстрел в опере» (2007)
  • Повість «Киевские ведьмы. Принцесса Греза» (2011)
  • Повість «Киевские ведьмы. Никола Мокрый» (2011)
Статті, есе
  • Збірка статей та інтерв'ю «Как я была скандальной журналисткой» (2004)
  • Збірка психологічних есе «Секс и город Киев» (2004)
  • Збірка психологічних есе «Замуж в 30 лет!» (2008)

Переклади українською[ред.ред. код]

Серія "Київські відьми"
  • Лада Лузіна. Київські відьми. Меч і Хрест. Переклад з російської: Віктор Бойко. Харків: Фоліо, 2012. 431 стор. ISBN 978-966-03-6088-4
  • Лада Лузіна. Київські відьми. Постріл в Опері. Переклад з російської: Т. С. Безматьєва. Харків: Фоліо, 2013. 439 стор. ISBN 978-966-03-6638-1
  • Лада Лузіна. Київські відьми. Принцеса Мрія. Переклад з російської: Т. Девяткіна. Харків: Фоліо, 2012. 119 стор. ISBN 978-966-03-5908-6
  • Лада Лузіна. Київські відьми. Микола Мокрий. Переклад з російської: Яків Житін. Харків: Фоліо, 2012. 119 стор. ISBN 978-966-03-5914-7
Позасерійні книги
  • Лада Лузіна. Чарівні традиції українок. Переклад з російської: Ірина Алексеєва. Харків: Фоліо, 2018. 64 стор. ISBN 978-966-03-8053-0

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б ТОП-10 найяскравіших журналісток України (фото) - tochka.net, 6 червня 2011
  2. ЧТО ТАКОЕ «ОРДЕН КУРТУАЗНЫХ МАНЬЕРИСТОВ» - ОКМ, 10.06.2016
  3. Лада Лузіна. Стаття з книги «Сто знаменитых киевлян». - Буквоїд,
  4. Микола Мозговий в гостях у Гордона (2005 рік) - Youtube, 1 вер. 2013
  5. ТОП-10 найуспішніших письменників України — Bukvoid, 22.12.2010
  6. 10 найуспішніших письменників України — Главред, 23 грудня 2010
  7. Сімона Вілар – єдина українська письменниця – «мільйонерка» - «Сумно?», 13 лютого 2011
  8. «Фокус» назвав найуспішнішою українською письменницею Симону Вілар - Телекритика, 24.01.2013
  9. Топ-10 найуспішніших письменників України - ЛітАкцент, 24 січня 2013
  10. Нагороджені — Золоті письменники України, 24.11.2012
  11. Яку помилку допускають українці, відхрещуючись від Росії, розповідає письменниця Лада Лузіна - НВ, 19 листопада 2015
  12. а б Націоналісти вважають Булгакова українофобом, але якщо зараз зруйнуються наші надії, українофобами будуть усі - 112, 24 січня 2018

Посилання[ред.ред. код]