Роздобудько Ірен Віталіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ірен Роздобудько)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ірен Роздобудько
На презентації «Ювілейні скарби Коронації», 2015 рік
На презентації «Ювілейні скарби Коронації», 2015 рік
Народження 3 листопада 1962(1962-11-03) (55 років)
  Донецьк, Українська РСР,
СРСР СРСР
Громадянство Україна Україна
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Мова творів українська[1]
Рід діяльності письменниця
Нагороди та премії

Ірен Роздобудько у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Іре́н Роздобу́дько (нар.3 листопада 1962, Донецьк) — українська журналістка, письменниця, сценаристка, поетеса.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 3 листопада 1962 року у Донецьку. Закінчила факультет журналістики Київського Національного Університету.

Працювала у Донецькому відділку ТАРС-РАТАУ телеграфісткою, у багатотиражці Донецького металургійного заводу, журналістом та диктором радіогазети.

З 1988 року живе в Києві, де працювала в газеті «Родослав», коректором журналу «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі «Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія».

Працювала також офіціанткою в ресторані, шпрехшталмейстером в цирку, cнігуронькою в фірмі «Свято», завідувачем відеосалону у кінотеатрі. Вишиває бісером, грає на гітарі. Має доньку Яну.[2]

Автор ілюстрацій до книг Лариси Масенко, Елеонори Соловей, Леся Танюка. Авторка двох збірок поезій російською мовою: "Штрих на черной" клейонке (Молодь, 1990), "Ангели на проводах" (Світовид, 1994)

В одному з інтерв'ю зізналася, що колись зовсім не володіла українською мовою.[3] Коли ж вона вивчила українську мову та почала писати романи - стала одним з найуспішнішим та найтитулованішим автором України.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Автор наступних романі:[4][5]

Дорослі романи
Нон-фікшн

Переклади[ред. | ред. код]

Переклади англійською
  • «The Lost Button». (Glagoslav Publications Ltd. 2012; translated from the Ukrainian: ?)
Переклади російською
  • «Увядшие цветы выбрасывают» (Фоліо, 2007; пер. з укр: ?);
  • «Утренний уборщик. Шестая дверь» (Фоліо, 2007; пер. з укр: ?);
  • «Пуговица» (Фоліо, 2008; пер. з укр: ?);
  • «Две минуты правды» (Фоліо, 2009; пер. з укр: ?);
  • «Мелкий бисер»[12] (Фоліо, 2009; пер. з укр: ?);
  • «Двенадцать, или Воспитание женщины в условиях, не пригодных для жизни» (Фоліо, 2012; пер. з укр: ?);
  • «Амулет Паскаля» (Фоліо, 2012; пер. з укр: ?);
  • «Последний бриллиант миледи» (Фоліо, 2012; пер. з укр: ?);
  • «Лицей послушных жен» (КСД, 2013; пер. з укр: Ольга Синюгіна);
  • «Сделай это нежно» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?);
  • «Я знаю, что ты знаешь, что я знаю...» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?);
  • «Смертельный эскорт» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?);
  • «Двенадцать. Увядшие цветы выбрасывают» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?);
  • «Амулет Паскаля. Последний бриллиант миледи» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?);
  • «Одолеть темноту» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?);
  • «Пуговица. Утренний уборщик. Шестая дверь» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?);
  • «Ловушка для жар-птицы» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?);
  • «Пуговицы» (Пуговица; Пуговица. 10 лет спустя) (КСД, 2016 пер. з укр: ?);

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. до початку прозової кар'єри, видала також 2 збірки поезії російською
  2. Ірен Роздобудько: «„Масовість“ сприймаю, як ознаку попиту» - «ЛітАкцент», 2012/11/05
  3. Ірен Роздобудько, письменниця. У прифронтових містах є такі патріоти, що дай Боже нам такими бути // Укрінформ, 11.04.2018
  4. Ірен Роздобудько - "Золотий письменник України" (до 55-річчя від дня народження). Бібліографічний список. уклад. С. Настенко ; ред. С. Чачко; Київ: Держ. б-ка України для юнацтва. 2017. 13 с. (архів)
  5. Соколовська, Юлія Степанівна. Творчість Ірен Роздобудько в контексті української масової літератури: дис. ... канд. філол. наук; ДВНЗ "Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника". - Івано-Франківськ, 2017. - 196 с.
  6. II місце у номінації «роман» «Коронації слова — 2000». Книга була згодом видана під назвою "Мерці" у видавництві Кальварія, всі подальші перевиданий вже під оригінасльою назвою "Пастка для жар-птиці" (Фоліо, 2007, 2010)
  7. перше місце на конкурсі «Коронація слова — 2005» у номінації «роман»
  8. Коли оживають ляльки, grani-t.com.ua
  9. Олень і телевізор // Друг читатача, 26-01-2015
  10. Ірен Роздобудько, письменниця, сценарист - 03.09.2016 09:09 — Новини Укрінформ. Процитовано 2016-09-05. 
  11. Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна, grani-t.com.ua
  12. рос. переклад роману у оповіданнях „Гра в пацьорки"
  13. Золоті письменники України. Нагороджені

Посилання[ред. | ред. код]