Жадан Сергій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сергій Жадан)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Жадан
Serhiy Zhadan 2015.jpg
С. Жадан, Вроцлав, 2015
Народився 23 серпня 1974(1974-08-23) (44 роки)
Старобільськ, Ворошиловградська обл., УРСР
Громадянство українське
Національність українець
Діяльність поет, прозаїк, есеїст, перекладач
Alma mater ХПУ імені Григорія Сковороди
Мова творів українська
Роки активності 1 січня 1990 — тепер. час
Сайт: zhadan.info

Сергій Жадан у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Сергі́й Ві́кторович Жада́н (нар. 23 серпня 1974(19740823), м. Старобільськ, Ворошиловградська область, Українська РСР) — український поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст. Автор романів «Депеш Мод», «Ворошиловград», «Месопотамія», поетичних збірок «Цитатник», «Ефіопія» тощо.

Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами, зробивши автора одним з найвідоміших сучасних українських письменників. Сергій Жадан є також активним організатором літературного життя України та учасником мультимедійних мистецьких проектів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Сергій Жадан на обкладинці газети «Культура і життя»

Народився в україномовній родині. Дитинство минало в Старобільську. У часи перебудови 1990—1991 років поширював у містечку рухівські газети та національну символіку.

Згодом, задля навчання в університеті переїхав до Харкова. У 1996 році закінчив Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, факультет українсько-німецької філології.

У 1996—1999 рр. навчався в аспірантурі цього ж університету. Захистив дисертацію, присвячену українському футуризму: «Філософсько-естетичні погляди Михайля Семенка» (2000 рік)[1].

Із 2000 року викладач кафедри української та світової літератури університету.

Із 2004 — незалежний письменник.

Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016)[2].

11 лютого 2017 року Сергій Жадан був затриманий в Мінську та отримав заборону на в'їзд[3], проте наступного дня заборону на в'їзд було скасовано[4].

Живе і працює в Харкові.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

У 1991 році був одним з організаторів харківського неофутуристського літературного угрупування «Червона Фіра».

З 2000 року є віце-президентом Асоціації українських письменників.

Під час помаранчевої революції Жадан був комендантом наметового містечка в Харкові.

Відомий своїми критичними висловлюваннями і публікаціями проти харківських можновладців — Добкіна та Кернеса.[5]

Неодноразово висловлював симпатії до анархістів, в багатьох його творах присутні «ліві» мотиви[6][7].

У 2011 провів акцію проти закону «Про захист суспільної моралі»[8].

Брав активну участь у харківському Євромайдані.

Виступає за звільнення з російського ув'язнення незаконно засудженого українського режисера Олега Сенцова[9][10]

Письменницька і перекладацька творчість[ред. | ред. код]

Пише романи, поезії, есеї. Темою творів письменника є пострадянська дійсність в Україні. Для стилю Жадана характерний вжиток розмовної та нецензурної лексики.

Роман «Ворошиловград» став книжкою року 2010 за версією «Бі-бі-сі». Презентація роману в Старобільську, на батьківщині письменника, відбулась 7 квітня 2011 року, під час Донбас-туру[11], який був проведений Правозахисним центром «Поступ» та Літературним угрупованням СТАН в межах Громадської кампанії проти встановлення цензури в Україні[12]. Через тиск місцевої влади деякі виступи, які було заплановано у рамках Донбас-туру, було скасовано[13].

Перекладає з німецької, польської, білоруської та російської мов.

У 2014 році в рамках фестивалю відеопоезії CYCLOP брав участь в проекті «роздІловІ».

Лексика творів[ред. | ред. код]

Лексика, яку використовує Сергій Жадан у художніх творах, різноманітна за тематикою і сферою використання, стилістичним забарвленням та емоційним навантаженням, експресивністю, і саме такий синкретизм, строкатість дозволяють письменнику якнайвиразніше передати свої думки і почуття. Будь-яке слово, використане автором, не є випадковим. Кожна лексема, поєднуючись із іншою, кодує думки, характеризує суть проблеми, а неоднорідність і багатство лексичного складу свідчить про талант письменника, його освіченість, інтелектуальний рівень та національну свідомість, а також відображає багатство мовної картини письменника. Експресивна лексика є одним із найактивніших засобів увиразнення художнього мовлення.

Для експресії лексичного рівня характерним є надзвичайно різноманітна лексика, багатство трансформацій, що зумовлюється особливістю вживання лексем у творах. Поєднання різної лексики: біблійної, військової, політичної, тюремної; експерименти з синонімією та антонімією створюють особливий експресивний ефект, який створює синтез різних явищ, мотивів, проблем.

Слово Сергія Жадана, будучи носієм первинного значення, увиразнює і розширює експресивними засобами свою семантику, стаючи більш вразливим та більш влучним. Експресивність є однією з ключових ознак поетичних творів письменника[14].

Цитати[ред. | ред. код]

« Треба розуміти, коли вони (політики) говорять про надбання українського народу, насправді йдеться про лобіювання лише інтересів російської мови й про повне блокування розвитку та пропагування української. (08.10.2010)[15]. »

Твори[ред. | ред. код]

Поетичні збірки
Проза

Романи

Оповідання, есе, повісті

  • Біґ Мак (Київ: Критика, 2003) — шість оповідань,
  • Гімн демократичної молоді (Харків: Фоліо, 2006) — шість оповідань,
  • Трициліндровий двигун любовіЮрієм Андруховичем та Любком Дерешем; Харків: Фоліо, 2007) — Жадану належить розділ «Блок НАТО», що складається з восьми оповідань-есе,
  • Біг Мак та інші історії (Харків: Фоліо, 2011) — п'ятнадцять оповідань,
  • Палата № 7 (з Ладою Лузіною; Харків: Фоліо, 2013) — Жадану належить повість «І мама ховала це у волоссі» (2012),
  • Біґ Мак. Перезавантаження (Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015) — двадцять оповідань,
  • Коли спаде спека (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2015; книга-«перевертень», під однією обкладинкою зі збіркою Мірека Боднара «Бриколаж») — колонки 2010—2013 рр., опубліковані на сайті «ТСН.ua».
  • ДНК (Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016) — автор ідеї та одного з оповідань книги.
Вибрані твори
  • The very best poems, psychedelic stories of fighting and otherbullshit / Кращі поезії, психоделічні історії боротьби та інші інтимні колізії. Вибрані поезії 1992—2000 (Донецьк: Кальміюс, 2000),
  • Цитатник (Харків: Фоліо, 2005) — збірки «Цитатник», «Пепсі», «Балади про війну і відбудову», вірші поза збірками, вертеп «Мері Крістмас, Джізус Крайст!», нова збірка «У. Р. С. Р.»,
  • Капітал (збірка) (Харків: Фоліо, 2006) — романи «Депеш Мод», «Anarchy in the UKR», збірки «Гімн демократичної молоді» та «Цитатник» (2005),
  • Біґ Мак² (Київ: Критика, 2007) — перевидання збірок «Біґ Мак» та «Історія культури початку століття» з додатком двох нових оповідань,
  • Лілі Марлен: Книга нових та вибраних віршів (Харків: Фоліо, 2009) — вірші зі збірок 1995—2009 рр., новий цикл «Лесбійки» й чотири оповідання,
  • Прощання слов'янки (Харків: Фоліо, 2011) — поетичні збірки 1995—2009 рр. (без перекладів та оповідань),
  • Госпелс і спірічуелс (духовні співи растаманів північного Причорномор'я) (Харків: Фоліо, 2012) — мініатюрна книжка, вибрані вірші з книжок 1995—2010 рр.,
  • Динамо Харків (Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014) — вибрані вірші 1992—2014 рр.; у третьому виданні (2015) — вірші 1992—2015 рр.,
  • 30 доказів існування Бога (і 29 заперечень) (Київ: Laurus, 2014) — вибрані вірші 1993—2013 рр.,
  • Господь симпатизує аутсайдерам: 10 книг віршів (Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015) — поетичні збірки 1995—2014 рр. (без перекладів, оповідань та вертепу),
  • Пливи, рибо, пливи (Чернівці: Чорні вівці; Книги — ХХІ, 2016) — арт-бук, окреме видання вірша; ілюстрації Христини Лукащук.
Переклади
Упорядник
  • Два міста. Антологія харківської поезії / Zwei Städte. Антологія нюрнберзької поезії (Харків: Майдан, 2000) — разом із Юргеном Бауером,
  • Готелі Харкова. Антологія нової харківської літератури (Харків: Фоліо, 2008),
  • Декамерон. 10 українських прозаїків останніх десяти років (Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2010),
  • Метаморфози. 10 українських поетів останніх 10 років (Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2011),
  • Письменники про футбол. Літературна збірна України (Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2011),
  • Тотальний футбол (Київ: Грані-Т, 2012).
Мультимедійні проекти
Переклади творів Сергія Жадана

Власні тексти перекладались німецькою, англійською, шведською, італійською, угорською, польською, сербською, хорватською, чеською, литовською, білоруською, російською, вірменською мовами. Зокрема світ побачили такі переклади книг Жадана:

  • «Історія культури початку століття» — Росія, 2003; Польща, 2005; Німеччина, 2005.
  • «Біг Мак» — Польща, 2005; Росія, 2009; Чехія 2011; Німеччина, 2011.
  • «Депеш Мод» — Росія, 2005; Польща, 2006; Білорусь, 2006; Німеччина, 2007; Литва, 2008; Італія, 2009; Угорщина 2010; США, 2013; Швеція, 2014.
  • «Anarchy in the UKR» — Польща, 2007; Німеччина, 2007; Болгарія, 2007 (частковий переклад)[17]; Росія, 2008; Білорусь, 2012; Франція, 2016; Норвегія, 2017.
  • «Гімн демократичної молоді» — Польща, 2008; Німеччина, 2009; Росія, 2009; Словаччина, 2018.
  • «Відсоток самогубств серед клоунів» — Німеччина, 2009; Польща, 2009.
  • «Ворошиловград» — Україна, 2011, 2012 (російською); Німеччина, 2012; Росія, 2012; Угорщина, 2012; Польща, 2013; Франція, 2013; Білорусь, 2016; Італія, 2016; Латвія, 2016; США, 2016; Нідерланди, 2018; Словенія, 2018; Грузія, 2018.
  • «Месопотамія» — Польща, 2014; Німеччина, 2015; США, 2018; Італія, 2018; Данія, 2018.
  • «Українські авіалінії: Вибрані вірші» — Україна, 2015 (білоруською).
  • «Бігти, не зупиняючись» — Австрія, 2016.
  • «Вогнепальні й ножові» — Росія, 2016.
  • «Все залежить лише від нас: Вибрані вірші» — Латвія, 2016 (російською).
  • «Чому мене немає в соціальних мережах — Вірші з війни» — Німеччина, 2016.
  • «Інтернат» — Росія, 2017 (електронне видання); Німеччина, 2018.
  • «Дрогобич» (вірші) — Польща, 2018.
  • «Вірші» — Білорусь, 2018.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Нагороди та стипендії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жадан С. В. Філософсько-естетичні погляди Михайля Семенка: Дис. … канд. філол. наук / Спец. 10.01.01 — українська література. — Харківський державний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2000.
  2. Указ Президента України від 23 грудня 2016 року № 575/2016 «Про склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  3. У Білорусі затримали Сергія Жадана, заборонили в'їзд в країну і звинуватили в тероризмі. ukranews.com. Українські новини. 2017-02-11. 
  4. Беларусь адмяніла забарону на ўезд Сяргею Жадану [Білорусь скасувала заборону на в'їзд Сергію Жадану]. Наша Ніва (be). 2017-02-11. 
  5. Сергій Жадан: Лісоповал імені Кернеса — публікація на незалежному ресурсі «Інфопорн».
  6. Лівизна як «архітектурна прикраса» в творчості Сергія Жадана. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (uk-UA). 2010-09-17. Процитовано 2017-12-23. 
  7. Сергій Жадан: «Нові ліві можуть і мають бути частиною політичного життя нашої країни». Спільне (uk). 10-11-2014. Процитовано 23-12-2017. 
  8. Дарія Трусова: Ненародженим// Український тиждень [1]
  9. С.Жадан: Найменше, що можна зробити // Новое Время, 26 травня 2018.
  10. An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia Open Democracy, 06.06.2018
  11. / Сергій Жадан їде на Донбас боротися з цензурою!
  12. Громадська кампанія проти встановлення цензури ЗМІ та творів мистецтва
  13. Донбасс-тур под угрозой: мракобесы не дают Жадану презентовать «Ворошиловград» в Луганске
  14. Гоц, Б (2018). Емоційно-експресивна лексика Сергія Жадана. Київ: КМАНУМ. с. 34. 
  15. «Сергій Жадан: Боротися потрібно з системою, а не з одіозними табачниками» - інтерв'ю інформ-агентству "Уніан"
  16. Гурт Лінія Маннергейма випустив другий EP за рік. MusicInUA (uk-UA). 2018-09-17. Процитовано 2018-09-28. 
  17. Сергий Жадан. Anarchy in the UKR. Прев. Райна Камберова. — Факел, II, 2005, с. 71. (фрагменти от роман)
  18. http://gazeta.ua/articles/culture/_sergij-zadan-zigrav-harkivskogo-poeta-semenka-10-faktiv-pro-strichku-povodir/592331
  19. Жадан перевтілиться в міліціонера. // Газета.ua
  20. http://gazeta.ua/articles/culture-newspaper/_sergiya-zadana-viznali-najkraschim-ukrayinskim-poetom/162820
  21. Объявлен шорт-лист ежегодного Национального конкурса «Книга года» — 2008
  22. «Ворошиловград» Сергія Жадана — Книга року Бі-Бі-Сі 2010
  23. Золоті письменники України. Нагороджені
  24. http://gazeta.ua/articles/culture/_zadanu-prisudili-nimecku-literaturnu-j-perekladacku-premiyu/569847
  25. http://gazeta.ua/articles/culture/_zadan-otrimav-nagorodu-polskogo-ekonomichnogo-forumu-z-ruk-valensi/579023
  26. http://gazeta.ua/articles/culture/_zadan-otrimav-prestizhnu-shvejcarsku-literaturnu-premiyu/595976
  27. http://gazeta.ua/articles/culture/_nazvano-peremozhciv-cogorichnoyi-knigi-roku-vvs/598498
  28. Повідомлення про нагородження Жадана премією Angelus у «Дзеркалі тижня»
  29. Указ Президента України № 314/2016 Про присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року»
  30. «ЛітАкцент року — 2016»: названо переможців
  31. Сергій Жадан отримав премію Василя Стуса
  32. «ЛітАкцент року – 2017»: переможці

Джерела[ред. | ред. код]

  • Іван Дзюба, Чорний романтик: Сергій Жадан. К.: Либідь, 2017.

Посилання[ред. | ред. код]