Нетопир звичайний

Нетопир звичайний — надвид кажанів родини лиликові (Vespertilionidae), до складу якого відносять найдрібніших кажанів Європи (зокрема й України), відомих у давній літературі під спільною назвою Vespertilio pipistrellus.

Історія таксономії

Протягом тривалого часу (фактично від часів Ліннея до середини 20 ст.) вернакулярну назву тварин «нетопир» поширювали на всіх або більшість кажанів (нето — ніч, пир — літати: «той, що пиряє вночі»), і вона була в синонімічному ряду до лилик, кажан, пергач, нічниця тощо. Наукова назва Pipistrellus протягом того ж часу розглядалася тільки як видова частина біномена Vespertilio pipistrellus, який можна перекласти у відповідності до сучасних назв таксонів як «лилик нетопировий» (Vespertilio — лилик).

У працях середини 20 ст. науковці стали розрізняти у межах «нетопира» у вузькому розумінні (Vespertilio pipistrellus) кілька видів, у тому числі відомі у складі фауни України нетопира натузієва та нетопира малого (та низку інших видів поза межами України та Європи загалом), що стало однією з причин виокремлення групи дрібних лиликів у рід Pipistrellus (s. str.). Після цього, з середини 20 ст. і до його кінця нетопирами називали тільки дрібних лиликів, яких виокремили в самостійний рід Pipistrellus і розділили на два види — «нетопир натузіїв» та «нетопир малий».

звуки нетопира пігмея

звуки нетопира карлика

Близько 2000 року (в різних країнах — з 1998 до 2004) науковці стали розрізняти дві форми малого нетопира, які відносно добре відмінні за ультразвуком (і додатково проаналізовані за ДНК):

• форму «45 Кгц» — переважно південну і західну, яку позначили як Pipistrellus pipistrellus (s. str.)
• форму «55 Кгц» («сопрано-форма») — переважно північну, яку позначили як Pipistrellus mediterraneus (= Pipistrellus pygmaeus).

Склад надвиду

Pipistrellus pygmaeus з материнської колонії на біостанції Ново-Ільєнко (Луганщина)

До складу надвиду (в обсязі фауни України) входять три види нетопирів (наукові та вернакулярні назви — за вебсайтом Українського теріологічного товариства НАН України):

• нетопир лісовий, або натузіїв (Pipistrellus nathusii)
• нетопир карлик (Pipistrellus pipistrellus)
• нетопир пігмей (Pipistrellus pygmaeus)

Джерела

• Абелєнцев В. I., Попов Б. М. Ряд рукокрилі, або кажани — Chiroptera // Фауна України. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. — Том 1, випуск 1. — С. 229–446. [2]

• Загороднюк І. Контрольний список родів і видів кажанів України // Міграційний статус кажанів в Україні. — Київ, 2001. — С. 42-46. — (Novitates Theriologicae, pars 6).
• Кажани України та суміжних країн: керівництво для польових досліджень / Загороднюк І., Годлевська Л., Тищенко В., Петрушенко Я. — Київ, 2002. — 108 с. (Серія: Праці Теріологічної школи, випуск 3).
• Загороднюк І., Тищенко-Тишковець М. Нетопир Pipistrellus pygmaeus (55 kHz) на Київщині // Вестник зоологии. — 2001. — Том 35, N 6. — С. 52.
• Mayer F., von Helversen O. Sympatric distribution of two cryptic bat species across Europe // Biological Journal of the Linnean Society. — 2001. — Vol. 74, Is. 3. — P. 365–374. DOI:10.1006/bijl.2001.0586
• Russo D., Jones G. The two cryptic species of Pipistrellus pipistrellus (Chiroptera: Vespertilionidae) occur in Italy: evidence from echolocation and social calls // Mammalia, 2000. — Vol. 64. — P. 187–197.
• Нетопир звичайний в Червоній книзі України

Див. також

• нетопир
• види-двійники
• категорія надвиду в систематиці