Нетопир звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Pipistrellus pipistrellus supraspecies
Pipistrellus nathusii.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Animalia
Тип: Chordata
Клас: Mammalia
Ряд: Chiroptera
Підряд: Microchiroptera
Родина: Vespertilionidae
Рід: Pipistrellus
Біноміальна назва
Pipistrellus nathusii

Нетопир звичайний — надвид кажанів родини лиликові (Vespertilionidae), до складу якого відносять найдрібніших кажанів Європи (зокрема й України), відомих у давній літературі під спільною назвою Vespertilio pipistrellus.

Історія таксономії[ред. | ред. код]

Протягом тривалого часу (фактично від часів Ліннея до середини 20 ст.) вернакулярну назву тварин «нетопир» поширювали на всіх або більшість кажанів (нето — ніч, пир — літати: «той, що пиряє вночі»), і вона була в синонімічному ряду до лилик, кажан, пергач, нічниця тощо. Наукова назва Pipistrellus протягом того ж часу розглядалася тільки як видова частина біномена Vespertilio pipistrellus, який можна перекласти у відповідності до сучасних назв таксонів як «лилик нетопировий» (Vespertilio — лилик).

У працях середини 20 ст. науковці стали розрізняти у межах «нетопира» у вузькому розумінні (Vespertilio pipistrellus) кілька видів, у тому числі відомі у складі фауни України нетопира натузієва та нетопира малого (та низку інших видів поза межами України та Європи загалом), що стало однією з причин виокремлення групи дрібних лиликів у рід Pipistrellus (s. str.)[1]. Після цього, з середини 20 ст. і до його кінця нетопирами називали тільки дрібних лиликів, яких виокремили в самостійний рід Pipistrellus і розділили на два види — «нетопир натузіїв» та «нетопир малий».

звуки нетопира пігмея
звуки нетопира карлика

Близько 2000 року (в різних країнах — з 1998 до 2004) науковці стали розрізняти дві форми малого нетопира, які відносно добре відмінні за ультразвуком (і додатково проаналізовані за ДНК):

Склад надвиду[ред. | ред. код]

До складу надвиду (в обсязі фауни України) входять три види нетопирів (наукові та вернакулярні назви — за веб-сайтом Українського теріологічного товариства НАН України[2]):

Джерела[ред. | ред. код]

  • Абелєнцев В. I., Попов Б. М. Ряд рукокрилі, або кажани — Chiroptera // Фауна України. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. — Том 1, випуск 1. — С. 229–446. [2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. * Абелєнцев В. I., Попов Б. М. Ряд рукокрилі, або кажани — Chiroptera // Фауна України. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. — Том 1, випуск 1. — С. 229–446. [1] Архівовано 6 березень 2016 у Wayback Machine.
  2. Список ссавців України. Види, відомі за останні три століття / Упорядник І. Загороднюк // Теріологічна школа: Веб-сайт Українського теріологічного товариства НАН України. —- Київ, 2012. (версія 10.08.2012).