Сліпак буковинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сліпак буковинський
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Звірі (Theria)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Euarchontoglires
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Підряд: Мишовиді (Murimorpha)
Надродина: Мишуваті (Muroidea)
Родина: Сліпакові (Spalacidae)
Підродина: Spalacinae
Рід: Сліпак (Spalax)
Вид: Сліпак буковинський
Spalax graecus
Nehring, 1898
Посилання
Вікісховище: Spalax graecus
Віківиди: Spalax graecus
EOL: 1179800
ITIS: 633022
МСОП: 20431
NCBI: 1026957

Сліпак буковинський (Spalax graecus) — вид роду сліпак (Spalax) родини сліпакові (Spalacidae). Поширення: Україна, Румунія, Молдова[1].

Історія таксономії[ред. | ред. код]

Раніше вид часто плутали з іншими видами сліпаків, і у працях до 1960-65 років його звичайно не відрізняли він інших видів. Через це у більшості праць першої половини і середини XX ст. вид позначали назвами інших видів сліпаків: сліпака «звичайного» (Spalax microphthalmus), сліпака подільського (Spalax podolicus) (= zemni) і навіть сліпця понтичного (Nannospalax leucodon).

Опис і поширення[ред. | ред. код]

Трохи менший за сліпака подільського (Spalax zemni), а забарвлення хутра темніше. Довжина голови й тулуба становить від 217 до 280 мм, а вага від 415 до 700 г. Хвоста немає. Волосяний покрив м'який і довгий, зверху має жовто-коричневе забарвлення, а знизу сіре або сіро-коричневе. 2n=62.

Зустрічаються у південно-західній Україні. Живуть на схилах гір, іноді на сіножатях і посівах багаторічних трав.

Чисельність та охорона[ред. | ред. код]

Місцеве населення вважає вид безумовно шкідливим. Попри це, вид є обмежено поширеним і вже за цим критерієм заслуговує на охорону.

Вид включено до всіх видань Червоної книги України (1980, 1994, 2009).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Spalax graecus. Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 18.01.2022.

Джерела[ред. | ред. код]