Кіт лісовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кі́т лісови́й
(Felis silvestris silvestris)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Котові (Felidae)
Рід: Кіт (Felis)
Вид: Кіт лісовий
Біноміальна назва
Felis silvestris
(Schreber, 1775)
П'ять підвидів кота лісового (Felis silvestris) згідно з дослідженнями ДНК (2007).[2]
П'ять підвидів кота лісового (Felis silvestris) згідно з дослідженнями ДНК (2007).[2]
Підвиди
Дивись текст статті
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Felis silvestris
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Felis silvestris
EOL logo.jpg EOL: 328605
ITIS logo.jpg ITIS: 180589
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9683
Fossilworks: 224042

Кі́т лісови́й (Felis sylvestris) — вид хижих ссавців з роду Кіт (рід) (Felis) родини Котових (Felidae). Один з 5-ти видів роду. В Україні рідкісний ссавець, що підлягає охороні.

Морфологія[ред.ред. код]

Загалом подібний до свійського кота, але відрізняється дещо більшими розмірами (довжина тіла до 90 см) і відносно коротким притупленим хвостом, покільцьованим кількома (частіше 3-4) темними смугами. Кінчик хвоста чорний. Підошви лап чорні. Очі блакитні або сірі. Рінарій червоно-рожевий (кольору «сирого м'яса»). Череп крупний, довжиною 90-110 мм, звичайно без носового прогину.

Таксономічна характеристика[ред.ред. код]

Єдиний представник роду Felis у фауні України, один з 4 видів цього роду, відомих у світовій фауні. Може формувати гібриди при паруванні зі свійськими котами.

Поширення та чисельність[ред.ред. код]

Поширення кота лісового в Україні (за[3])

Поширення[ред.ред. код]

Сучасний ареал займає лісові області Середньої та Південної Європи, Малої Азії та Кавказу. Україна є східним кордоном номінативної форми лісового кота. У XVII–XVIII ст. вид траплявся в Карпатах, на Волині та Сумщині.[4] Кіт лісовий поширений в Українських Карпатах, на Закарпатті (Виноградівський, Берегівський, Воловецький, Тячівський, Перечинський райони). Невелика популяція кота лісового виявлена в Чернівецькій області (Сторожинецький, Глибоцький райони), на Волині, та в Одеській області. Протягом першого десятиліття ХХІ ст. ареал розширився — вид виявлено в Миколаївській області та навіть на Черкащині.[3]

Місця перебування[ред.ред. код]

Селиться в горах, у глухих дубових, дубово-грабових, букових і мішаних, рідко ялинових лісах (висота 300–900 м), у плавнях в очеретяних заростях, часто влаштовує гнізда на плавучих острівцях.

Чисельність[ред.ред. код]

В Україні карпатська популяція сягає чисельності 300–400 особин, на Поділлі — кілька десятків особин. Є одиничні особини в плавнях Дунаю та Дністра.

Причини зміни чисельності[ред.ред. код]

Інтенсивне вирубування лісу, різке скорочення площ старих листяних лісів, особливо дібров, створення штучних лісових насаджень і активне рекреаційне використання лісів, знищення особин виду під час відстрілу бродячих домашніх котів, застосування мисливських капканів. Серед несприятливих кліматичних факторів важливе значення має глибина снігового покриву.

Особливості біології[ред.ред. код]

Веде прихований спосіб життя. Селиться поодинці. Активний у сутінках та вночі. Теплолюбна тварина. Водиться в місцях, що добре прогріваються сонцем, з густим травостоєм, старими дуплистими деревами, в чагарнику. Виводкові лігва влаштовує в дуплах дерев, розколинах скель, під купами сушняку і колод, у норах борсука та лисиць, зрідка — на горищах лісових будинків, в очеретяних заростях. Живиться переважно мишовидними гризунами, рідше птахами, плазунами, у крайніх випадках — трупами тварин. Самка раз на рік (квітень — травень) після 63-68 денної вагітності народжує 2-4 (зрідка 5) сліпих малят, які тримаються біля неї до вересня — жовтня. Вороги і конкуренти — рись, лисиця звичайна, вовк, куницеві, бродячі собаки, великі хижі птахи. Значної шкоди чистоті виду завдають бродячі коти, які, паруючись з дикими, дають гібриди.

Розмноження у неволі[ред.ред. код]

AfricanWildCat.jpg
Wildkatze Feldkirch.jpg

У зоопарках Європи розмножується. Наразі факти розмноження в зоопарках України невідомі.

Заходи охорони[ред.ред. код]

Занесено до Червоної книги Української РСР (1980), Червоної книги України (1996, 2009). Охороняється кіт лісовий в заповідниках Карпатському біосферному, Дунайському біосферному, заповідниках, у Карпатському національному природному парку. Як вид, що підлягає особливій охороні, включено до списку CITES та Бернської конвенції.

Для збереження кота лісового необхідно заборонити відстріл бродячих свійських котів у місцях існування виду, інтенсифікувати боротьбу з браконьєрством та посилити контроль за дотриманням правил утримання псів; створити заказники в місцях розмноження виду.

Підвиди[ред.ред. код]

Найбільші 5 підвидів:[2]

Інші раніше окремі підвиди наразі включені в:

  • Європейський підвид
Європейський лісовий кіт

Посилання[ред.ред. код]

  1. Cat Specialist Group (2002). Felis silvestris. 2006. Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Переглянуто 5 May 2006. Database entry includes justification for why this species is of least concern
  2. а б Driscoll, CA, et al. (2007-06-28). The Near Eastern Origin of Cat Domestication. Science 317 (5837). с. 519–523. doi:10.1126/science.1139518. PMID 17600185. 
  3. а б Zagorodniuk I., Gavrilyuk M., Drebet M., Skilsky I., Andrusenko A., Pirkhal A. Wildcat (Felis silvestris Schreber, 1777) in Ukraine: modern state of the populations and eastwards expansion of the species // Біологічні студії. Studia Bilogica. — 2014. — Vol. 8, N 3. — P. 233–254.
  4. Шквиря М. Г., Шевченко Л. С., Потіш Л. А. Кіт лісовий // Червона книга України / За ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 545.

Джерела[ред.ред. код]