Сліпак піщаний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сліпак піщаний
Coin of Ukraine Spalax r.jpg
Монета НБУ номіналом 2 гривні із зображенням сліпака піщаного (2005)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Сліпакові (Spalacidae)
Рід: Сліпак (Spalax)
Вид:
Сліпак піщаний (S. arenarius)
Біноміальна назва
Spalax arenarius
Reshetnik, 1939

Сліпак піщаний (Spalax arenarius) — вид підземних гризунів середніх розмірів з родини сліпакові (Spalacidae), ендемік півдня України, зберігся переважно в Чорноморському біосферному заповіднику.

Вперше для науки описаний українською вченою Євдокією Решетник з Інституту зоології (Київ) у 1939 році.

Вид занесено до Червоної книги України та Червоного списку МСОП з категорією «Endangered».

Проживання[ред. | ред. код]

Ендемік півдня України, а саме нижньодніпровського піщаного лісостепу й лук. Основна частина населення перебуває в межах Чорноморського біосферного заповідника. За межами заповідника населення дуже фрагментоване.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Влітку піщаний сліпак робить до 8-9 викидів за добу. (Національний природний парк «Олешківські піски»)

Високоспеціалізований землерий. Веде винятково підземний спосіб життя. Підземні кормові ходи розташовані на глибині від 25 (піски) до 60 (луки) см. Площа індивідуальних ділянок перевищує 80 м². Рийна активність залежить від кормової бази та сезону року. Взимку один сліпак робить в середньому не більш 3 викидів за добу, влітку цей показник зростає. На зиму робить запаси їжі. Харчується більшістю рослин, які є в достатку в межах ареалу (Eryngium campestre, Artemisia campestris, Tragopogon ucrainicum і т. д.). Вороги: лисиця руда, тхір степовий, куна кам'яна. Розмножується один раз на рік, злягання відбувається в березні, дітонародження у квітні-травні. Самиця народжує 3–4 малят. Період лактації близько місяця. Статевозрілим стає на 2-му році життя.

Морфологія[ред. | ред. код]

Загалом схожий з іншими видами роду (редуковані очі, вушниці і хвіст), і за краніологічними ознаками найбільш близький до Spalax giganteus. Довжина тіла — до 28 см, ступні — до 3 см. Забарвлення світло-сіре, черево по кольору не відрізняється від спини.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Загрозою є господарське освоєння Нижньодніпровських пісків, залісення пісків. Вид був занесений до двох видань ЧКУ, за останнім зведенням МСОП має категорію EN. Охороняється на лісостепових ділянках Чорноморського БЗ.

Джерела[ред. | ред. код]