Патріс Евра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Патріс Евра
Patrice Evra Euro 2012.jpg
Особові дані
Повне ім'я фр. Patrice Latyr Evra
Народження 15 травня 1981(1981-05-15) (37 років)
  Дакар, Сенегал
Зріст 175 см[1]
Вага 76 кг[1]
Прізвисько Чорна Газель
Громадянство Flag of France.svg Франція
Позиція лівий захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Вест Гем Юнайтед»
Номер 27
Юнацькі клуби
1992–1993
1993–1997
1997–1998
Франція «Лез-Юліс»
Франція «Бретіньї»
Франція «Парі Сен-Жермен»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1998–1999 Італія «Марсала» 24 (3)
1999–2000 Італія «Монца» 3 (0)
2000–2002 Франція «Ніцца» 40 (1)
2002–2006 Франція «Монако» 120 (2)
2006–2014 Англія «Манчестер Юнайтед» 273 (7)
2014–2017 Італія «Ювентус» 53 (3)
2017 Франція «Марсель» 15 (1)
2018– Англія «Вест Гем Юнайтед» 5 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2004–2016 Франція Франція 81 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 14 травня 2018.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 14 травня 2018.

Патрі́с Евра́ (фр. Patrice Latyr Evra; нар. 15 травня 1981, Дакар, Сенегал) — французький футболіст сенегальського походження, лівий захисник англійський «Вест Гем Юнайтед».

Фіналіст Євро-2016 у складі збірної Франції.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Патріс Евра народився у сім'ї дипломата. Коли йому було 3 роки сім'я переїхала до передмістя Парижа, і вони разом жили з 1984 по 1998 рік. У Патріса було 25 братів і сестер. Двоє з них загинули[2].

У 16 років він підписав контракт з клубом «ПСЖ». Молодий гравець дуже хотів грати в основному складі і на подив багатьох в 1997 році приєднався до італійської команди «Марсала», яка виступала в серії С.За Марсалу грав 27 матчів і забив 6 голів на позиції нападника.Місцеві вболівальники називали його «Чорна Газель» [3]. Потім під час перебування в Італії він опинився в «Монці», яка виступала у серії В, але зіткнувшись із проявами расизму і повернувся до Франції.

Ніцца[ред. | ред. код]

Свій перший сезон у Франції Евра провів у клубі «Ніцца», який виступає у Лізі 2. Спочатку він грав на позиції нападника, але після епідемії травм у клубі головний тренер Сандро Сальвіоні перевів його у захист на позицію крайнього захисника. До кінця сезону Сальвіоні продовжував використовувати його на двох різних позиціях — у захисті і в атаці. Евра відмінно проявив себе на новій позиції і був названий найкращим лівим захисником у Лізі 2.

Монако[ред. | ред. код]

Після того, як він був визнаний найкращим лівим захисником другого французького дивізіону в 2002 році, Дідьє Дешам негайно забрав його у «Монако».У першому ж сезоні після переходу Евра, «Монако» досяг фіналу Ліги чемпіонів 2004 , але програв португальському клубу «Порту» з рахунком 0:3. З тих пір Патріс Евра утвердився в захисних порядках цього клубу і в 2004 році отримав приз найкращого молодого гравця Франції. У 2005 році Евра був призначений капітаном «Монако»

Давній шанувальник Евра — Раймонд Домінек, включив його до складу національної збірної у той час, коли «триколорні» з усіх сил намагались пройти процес зміни поколінь на багатьох ключових позиціях в команді, і у Евра були всі ознаки для того, щоб надовго стати приймачем Біксента Лізаразю .

Манчестер Юнайтед[ред. | ред. код]

P Evra.jpg

10 січня 2006 Патріс Евра підписав контракт з «Манчестер Юнайтед» на три з половиною роки до червня 2009 року.[4] Потім він поновив контракт до червня 2012 .[5]

Патріс Евра дебютував у матчі проти «Манчестер Сіті» і провів у складі клубу 14 матчів .

На початку сезону 2006-07 вболівальники стали побоюватися, що гроші, витрачені на молодого француза були викинуті на вітер, але ці побоювання незабаром були розвіяні, коли Патріс в декількох матчах продемонстрував прекрасну гру і закріпив за собою місце лівого захисника.

Його швидкість і навіси, хороша позиційна гра дали «Юнайтед» те, чого команді так не вистачало на лівому фланзі оборони. До того ж француз непогано підключався до атак і зумів забити «Евертону» і «Ромі». Кілька тижнів Евра пропустив через травму, але так чи інакше 36 матчів у складі команди можна вважати для нього хорошим сезоном, в якому він зміг заробити собі місце в Команді Року, яку Професійна футбольна асоціація PFA визначає за підсумками сезону.

У сезоні 2007-08 Евра уникнув серйозних травм і зіграв 48 матчів у стартовому складі «червоних дияволів». Поряд з Фердинандом, Брауном і Видичем — Патріс зіграв істотну роль у тому, щоб «Юнайтед» встановив новий клубний рекорд, пропустивши в чемпіонаті всього 22 м'ячі. Французу вдалося також стерти з пам'яті неприємні спогади про поразку у фіналі Ліги Чемпіонів у 2004 році в складі «Монако», бо став володарем золотої медалі переможця цього турніру. Юнайтед тоді переміг Челсі по серії пенальті. Але Евра пенальті не бив, тоді перемогу приніс Едвін ван дер Сар, відбивши останній удар.

Евра відбирає м'яч у Ето'о

Сезон 2008-09 пройшов для Евра з перемінним успіхом. Француз провів у складі «Юнайтед» 45 матчів і, якщо в першій половині сезону він демонстрував блискучу торішню форму, то після чотирьохматчевої дискваліфікації і травми в матчі з «Челсі» в діях Патріса щось надломилося, і він став грати вже не настільки вдало.

Залежність сера Алекса від ротації складу відома усім, але зайвий раз говорить про чудову форму і прекрасний фізичний стан Патріса Евра, який аж до середини квітня 2010 виходив на поле в кожному матчі «Манчестер Юнайтед». Лише в матчі з «Блекберном» він залишився в запасі, але навіть тоді, Фергюсон випустив його на поле на останніх хвилинах, вважаючи, що активність Патріса дозволить команді вирвати перемогу.

Евра був капітаном «червоних дияволів» у фіналі Кубка Ліги проти «Астон Вілли», ще раз довівши, що має величезний вплив на партнерів на полі і в роздягальні, і по праву увійшов до збірної Прем'єр Ліги за підсумками сезону.

Кар'єра за збірну[ред. | ред. код]

На Євро 2008 Евра залишився на лавці у першому груповому матчі проти Румунії, а на його позиції зіграв Ерік Абідаль . Він вийшов у стартовому складі команди у наступній грі проти Нідерландів, яка завершилася поразкою Франції з рахунком 1:4. В останньому груповому матчі Франція програла Італії з рахунком 0:2 і вилетіла з турніру. Перед початком матчу камери зловили епізод сутички між Евра і Патріком Вієйра в тунелі для гравців.

На чемпіонаті світу в ПАР Евра був капітаном збірної. Але проблеми колективу позначились на грі команди і Франція вилетіла на стадії групового етапу. У першому матчі збірні Уругваю і Франції завершили матч внічию з рахунком 0:0, хоча Уругвай грав у меншості. У другому матчі Збірна Франції поступилася команді Мексики 2:0. А в останньому матчі програли господарям турніру збірної ПАР 1:2.

Був дискваліфікований на 5 матчів збірної через конфлікт із тренером Домінеком.

Також, після поразки в матчі від команди ПАР — Патріс Евра повідомив, що футболісти збірної Франції відмовилися від преміальних за Чемпіонат світу, на якому програли два матчі і один закінчили внічию.

« Я думаю, ще не час оприлюднити таємницю нашої команди, - сказав Евра. - Але саме час вибачитися перед країною за провал на Чемпіонаті світу. Я хотів зробити це ще вчора, але не думаю, що Доменек дозволив би мені це. Я зберу прес-конференцію на цьому тижні. Французи повинні знати правду про свою збірної. Національна команда належить всій країні. Ми були розчаровані рішенням виключити Ніколя Анелька зі збірної, але зовсім скоро ви дізнаєтеся всі подробиці »

Особисте життя[ред. | ред. код]

Патріс одружений на Сандрі. Має сина, Ленні .[6][7]

Досягнення[ред. | ред. код]

Франція «Монако»
Евра після матчу з «Евертоном» 2008 рік
Англія «Манчестер Юнайтед»
Італія «Ювентус»

Схожість гравця[ред. | ред. код]

Швидкий, атлетичний, що має схильність до атаки — він говорить, що його кумир у футболі це Роберто Карлос, хоча багато спортивних оглядачів погоджуються з тим, що за манерою гри, він більше схожий на захисника «Челсі» Ешлі Коула.

Сам Евра теж бачить схожість у їхній грі. «Це просто приголомшливо» — говорить він. "Щоразу, коли я дивлюся на гру Ешлі по телевізору, у мене таке відчуття, що я дивлюся на себе. Він робить все так само, як це зробив би я".

Причина цієї схожості лежить глибше. Так само як Коул, Патріс Евра починав кар'єру як нападник, але з часом він вибрав свій шлях у футболі.

Примітка[ред. | ред. код]

  1. а б Player Profile. Patrice Evra (англійською). Premier League. 
  2. Evra: Thank God I'm at United. The Times. 22.07.2007
  3. Patrice Evra. ManUtd Zone.
  4. Evra completes Man Utd transfer. 06.01.2006. BBC Sport.
  5. Evra puts pen to paper. ManUtd.com.12.06.2008.
  6. The War of the WAGSKIS. Daily Mail. 21.05.2008.
  7. Best of the left. The Guardian. 19.10.2008.

Посилання[ред. | ред. код]