Переяславська 1-ша полкова сотня
| Переяславська сотня | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Полк: | Переяславський |
| Утворена: | поч. 1630-х |
| Ліквідована: | 1782 |
| Населені пункти | |
| Центр: | Переяслав |
| Кількість містечок: | 1[1] |
| Кількість сіл: | 13[1]: Гайшин, Любарці, Скопці, Мацківці, Войтівці, Мазинки, Харківці, Дем'янці, Єрківці, Сошників, Ковалин, Дівички, Старосілля. |
| Кількість хуторів: | 3[1] |
| Сотенна влада | |
| Сотники | |
Перша Переяславська сотня — козацька сотня, адміністративно-територіальна та військова одиниця Переяславського полку у добу Гетьманщини з центром у Переяславі.
Належить до найстаріших козацьких реєстрових військових підрозділів. Утворилася на початку 1630-х років у місті Переяславі Переяславського козацького полку Речі Посполитої. За реєстром 1638 року сотню очолював Михайло Ворона. Вже на початку 1648 року сотня у складі армії Богдана Хмельницького. За Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 року вона входила до числа шести Переяславських сотень загальним числом 1251 козак. Перша нараховувала 224 козаки. Протягом 1654—1757 pоків територія неодноразово перерозподілялася між другою та третьою Переяславськими сотнями. Весь час існування — у складі Переяславського полку. Сотенний центр: місто Переяслав (нині — центр міської громади Київської області).
І полкова сотня включала міський курінь, села та селища: Борщів[2], Вовчків[2], Войтівці, Гайшин, Гланишів[2], Дем'янці, Дівички, Старосілля, Єрківці, Ковалин, Любарці, Мазинки, Мацківці, Пристроми[2], Скопці, Сошників, Харківці.
Перша Переяславська сотня була ліквідована у 1782 році, а її територія, разом з другою Переяславською, третьою Переяславською та Трахтемирівською сотнями стали основою Переяславського повіту Київського намісництва.
| № | Ім'я | Початок | Завершення | Прим. |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Петро Скок | 1649[3] | ||
| 2 | Федір Шкода | 1653[3] | ||
| 3 | Яким Сомко | 1654[3][4] | ||
| 4 | Степан Сулима | 1659 | ||
| 5 | Опанас Захар'ященко | 1661 | ||
| 6 | Федір Петрушенко | 1662 | ||
| 7 | Максим Хоменко | 1666 | ||
| 8 | Пантелеймон Кулун | 1669 | ||
| 9 | Максим Хоменко | 1672 | ||
| 10 | Яків Попович | |||
| 11 | Іван Хрипуненко | 1676 | ||
| 12 | Максим Хоменко | 1678 | вдруге | |
| 13 | Мусій Саченко | 1680 | ||
| 14 | Мирон Гавришенко | 1682 | ||
| 15 | Давид Пушкаренко | 1683 | ||
| 16 | Семен Кульженко | 1685 | ||
| 17 | Семен Шепеленко | 1690 | ||
| 18 | Григорій Волинченко | 1691 | ||
| 19 | Леонтій Сезонович | 1695 | ||
| 20 | Василь Томара | 1695 | 1697 | |
| 21 | Рустанович | 1698 | ||
| 22 | Іван Гулак | 1699 | 1705 | наказний сотник — Леонтій Сезонович (1700) |
| 23 | Лука Петровський | 1712 | 1715 | |
| 24 | Сокольничий | 1715 | ||
| 25 | Іван Добронизький | 1715 | 1721 | наказні сотники: Василь Ус (1721), Іван Скиленко (1723), Мусій Лучченко (1723) |
| 26 | Григорій Чуб | 1724 | наказний сотник — Григорій Федорович Дараган (1725—1728) | |
| 27 | Іван Добронизький | 1728 | 1752 | вдруге; наказні сотники: Іван Василевич (1736), Остап Григорович (1739), Яків Скрицький (1740, 1741), Леонтій Курнак (1748) |
| 28 | Семен Копцевич | 1752 | 1757 | |
| 29 | Іван Пилипенко | 1758 | 1767 | |
| 30 | Лука Лукашевич | 1767 | 1769 | |
| 31 | Христофор Костянтинович | 1770 | 1782 |
- Никифор Дем'янович (1732—1739);
- Яків Філевський (1740—1743);
- Никифор Григорович (1746—1749);
- Прокіп Садовський (1749);
- Леонтій Сибелевський (1753—1758);
- Петро Ващенко (1761—1768);
- Роман Гамалія (1768—1774);
- Павло Шульговський (1778—1782).
- Кузьма Григоренко (1732—1734);
- Захар Дубський (1736—1737);
- Олексій Полатченко (1739);
- Федір Полатка (1740—1748);
- Василь Гулей (1766);
- Влас Зібровський (1766);
- Лаврентій Курилко (1768—1774);
- Іван Яковенко (1778—1782).
- Григорій Гулей (1731—1748);
- Пилип Михайлович Розлач (1736—1737; 1754—1757);
- Лаврентій Курилко (1767—1768);
- Ілля Денисенко (1773—1774);
- Іван Прасол (1778—1782).
- Йосип Науменко (1731);
- Василь Ус (1732);
- Роман Щирий (1734);
- Кіндрат Гаврилов (1736—1737);
- Григорій Прочений (1740);
- Никифор Дем'янович (1741—1749);
- Іван Золотуха (1765—1775);
- Влас Зібровський (1778—1782).
- Іван Пригара (1659);
- Дмитро (1660);
- Ісак Бовтко (1662);
- Семен Павлов (1665);
- Тиміш Федоренко (1671);
- Григорій Рубан (1676);
- Лесько Фесенко (1677);
- Максим Хоменко (1677—1691);
- Григорій Богуславський (1694; 1701; 1704);
- Михайло Іванович Пацюк (1697—1699; 1702—1704);
- Максим Свяжій (1705);
- Роман Юрченко (1709—1721);
- Яким Корецький (1714, н.);
- Григорій Бартошевич (1724—1727);
- Степан Максимович Гаптаренко (1725—1738);
- Іван Федорович Просяницький (1738—1754);
- Корній Гоярин (1764—1766);
- Нечипір Зубковський (1757—1774);
- Григорій Модла (1772—1774);
- Іван Танчій (1774);
- Йосип Микула (1776—1781).
За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення першої Переяславської сотні напередодні ліквідації[5]:
| Населені пункти[1] | Дворян і шляхетства | Різночинців | Духовенства | Церковників | Греків | Хат | Всього | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Назва | Тип | козаків виборних | козаків підпомічників | міщан | посполитих коронних, в тому числі рангових | посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків | хат | за останньою 1764 року ревізії душ | |||||
| Переяслав | м. | 27 | 119 | 22 | 13 | — | 68 | 283 | 260 | 5 | 322 | 938 | — |
| Гайшин | сел. | — | — | — | — | — | 22 | 24 | — | — | 19 | 65 | — |
| Любарці | с. | 1 | 4 | 2 | — | — | 82 | 26 | — | 24 | 168 | 300 | — |
| Скопці | с. | 1 | 2 | 2 | 2 | — | 129 | 56 | — | 15 | 138 | 338 | — |
| Мацківці | сел. | — | — | — | — | — | 33 | 28 | — | — | 25 | 86 | — |
| Войтівці з сел. Мазінками |
с. | — | 3 | 1 | 1 | — | 85 | 65 | — | — | 106 | 256 | — |
| Харківці | с. | — | 2 | 1 | 1 | — | 51 | 35 | — | — | 40 | 126 | — |
| Дем'янці | с. | 1 | 4 | 2 | 1 | — | 45 | 14 | — | 2 | 113 | 174 | — |
| Єрківці | с. | — | — | 1 | 1 | — | 67 | 64 | — | — | 107 | 238 | — |
| Сошників | с. | — | — | 1 | 1 | — | 20 | 37 | — | — | 83 | 140 | — |
| Ковалин | с. | — | — | 1 | 1 | — | 30 | 31 | — | — | 43 | 104 | — |
| Дівички | с. | — | 2 | 1 | 1 | — | 20 | 16 | — | — | 57 | 93 | — |
| Старосілля | сел. | — | — | — | — | — | — | 2 | — | 4 | 20 | 26 | — |
| Борисівський | хут. | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 10 | 10 | — |
| військового товариша Концевича | хут. | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 7 | 7 | — |
| Києво-Межигірського монастиря | хут. | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 4 | 4 | — |
| Всього у сотні Першополковій | 30 | 136 | 34 | 22 | — | 652 | 681 | 260 | 50 | 1262 | 2905 | 7165 | |
- ↑ а б в г За описом Київського намісництва на 1781 р.
- ↑ а б в г З 1755 року у складі 3-ї Переяславської сотні
- ↑ а б в Кривошея, 2008, с. 92.
- ↑ О. О. Сомко Яким // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини. — С. 2952. — ISBN 5-7707-4049-3. (укр.)
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 100—101
- Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 185-186.
- Кривошея В.В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. — Київ : Стилос, 2005. — С. 141-142.
- Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К. : ІПіЕНД імені І.Ф.Кураса НАН України, 2008. — 452 с. — ISBN 978-966-02-4850. Архівовано з джерела 27 вересня 2011 (укр.)
- Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769. Покажчик населених пунктів. — Київ, 1959. — С. 61-62.
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
