Понтійсько-каспійський степ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Степ тягнеться приблизно від Дніпра до Уралу або 30 ° до 55 ° східної довготи, і від Чорного моря і Кавказу на півдні до мішаних лісів і тайги на півночі, або 45 ° до 55 ° північної широти.
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Європейська Скіфія
Searchtool.svg Мапа Великої Скіфії у VII—IV століттях до н. е.

Понті́йсько-каспі́йський сте́п — степовий пояс, що тягнеться від північного узбережжя Чорного моря (стара назва: Понт Евксінський) на заході до північного узбережжя Каспійського моря на сході. Західна частина великого Євразійського степу від гирла Дунаю до гирла Волги. Охоплює територію сучасних Молдови, України (український степ), Росії (Південь і Поволжя) та Західного Казахстану (казахський степ). Поділяється на Причорноморський (у межах Причорноморської низовини), Приазовський та Прикаспійські степи. В різні часи відомий під назвами Велика Скіфія, Сарматія, Половецька земля, Дике Поле, Південноросійські степи, Українські степи тощо.

Географія і екологія[ред.ред. код]

Понтійський степ має площу 994,000 км² простягається від східної Румунії через південну Молдову, Україну, Росію і північно-західний Казахстан до Уралу. Понтійський степ межує зі Східноєвропейським лісостепом на півночі, перехідна зона лугів і мішаних лісів. На півдні, понтійський степ простирається до Чорного моря, за винятком Криму і Західного Кавказу, де ліси Кримського Субсередземноморського комплексу визначають південний край степів.

Понто-Каспійські моря є залишками Тургайського моря, басейну Паратетісу який поширювався на південь і на схід від Уралу, і охоплював більшу частину сьогоднішнього Західно-Сибірської рівнини в мезозої і кайнозої.

Історія[ред.ред. код]

Археологічні культури[ред.ред. код]

Народи, держави[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]