Хвалинська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хвалинська культура (інші назви — протомогильна культура, іванівська) — культура середнього та нижнього Надволжя мідної доби. Назва від епономногої пам'ятки — великого грунтового могильника біля міста Хвалинськ на півночі Саратівської області. Відноситься до середньостогівсько-хвалинсько культурно-історичної спільноти.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Інші пам'ятки за археологом та роком відкриття:

  • у Надволжі — Хлопковський могильник (Малов Н. М., 1982), Івановський могильник (Моргунова Н. Л., 1979), Хвалинський могильник-ІІ,
  • стоянки у північному Надкаспії (Баринкін П. Л., Васильїв І. Б., 1985),
  • відоме поховання у села Криволуччя у Самарській області (Гольмстен В. В., 1931),
  • зруйнований могильник у села Іванівка в Оренбурзькій області,
  • поселенські пам'ятки у сточищі річки Сок: Часниківська стоянка, Великоаківська стоянка, Лебяжинка-I, -IV, Гундоровське поселення.

Поширення[ред. | ред. код]

Степ та лісостеп Надволжя, Надуралля від річки Урал ина сході до Волго-Дінського міжріччя на заході.

Походження[ред. | ред. код]

У формуванні хвалинської культури приймали ранньоенеолітичні самарська та надкаспійська культури маріупольської культурно-історичної області.

Джерела[ред. | ред. код]