Пришиб (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Пришиб
Станція Пришиб
Станція Пришиб
Пришиб
Myhailiv.jpg
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Михайлівський район
Рада Пришибська селищна рада
Код КОАТУУ: 2323355400
Основні дані
Засноване 1874
Статус з 1957 року
Площа 4.29 км²
Населення 3 207 (2016) [1]
Густота 748 осіб/км²
Поштовий індекс 72013—014
Телефонний код +380 6132
Географічні координати 47°15′11″ пн. ш. 35°19′23″ сх. д. / 47.25306° пн. ш. 35.32306° сх. д. / 47.25306; 35.32306Координати: 47°15′11″ пн. ш. 35°19′23″ сх. д. / 47.25306° пн. ш. 35.32306° сх. д. / 47.25306; 35.32306
Висота над рівнем моря 89 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Пришиб
До райцентру:
 - автошляхами: км
До обл. центру:
 - залізницею: 69 км
 - автошляхами: 83,9 км
Селищна влада
Адреса 72013, Запорізька обл., Михайлівський р-н, смт. Пришиб, вул. Леніна, 73
Голова селищної ради Садовнича Ольга Василівна
Карта
Пришиб is located in Україна
Пришиб
Пришиб
Пришиб is located in Запорізька область
Пришиб
Пришиб

Приши́б — селище міського типу Михайлівського району Запорізької області. Населення становить 3 207 осіб (2016). Є адміністративним центром Пришибської селищної ради, до складу якої, крім того, входять села Розівка, Слов'янка та Смиренівка. Є комбінат хлібопродуктів, ремонтний завод.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Селище міського типу Пришиб знаходиться на відстані 7 км від смт Михайлівка. Через селище проходять автомобільна дорога Т 0810 та залізниця, станція Пришиб.

Історія[ред.ред. код]

Виникнення селища пов’язано зі спорудженням у другій половині XIX ст. Лозово-Севастопольської залізниці. У 1874 році на місці, де новозбудована колія перетинала ґрунтовий шлях Нікополь—Великий Токмак, поблизу волосного центру села Михайлівки споруджено станцію, що теж дістала назву Михайлівки. Навколо неї почали селитися спочатку її будівельники, а згодом — залізничники.

1894 року Лозово-Севастопольську залізницю об’єднали з Курсько-Харково-Азовською. На відрізку останньої вже була станція з такою ж назвою — Михайлівка. Отже, щоб уникнути плутанини, таврійську станцію й селище при ній перейменовано на Пришиб. Назва ця походить від старослов’янського «пришибь», що означає — яр при крутому повороті річки. Назву перенесли сюди селяни Кобеляцького повіту Полтавської губернії, які до переселення в Таврію жили в слободі Пришиб поблизу містечка Келеберди.

Друга Світова війна

З початком Вітчизняної війни, від Пришибської сільради добровільно вступило до лав Червоної Армії близько 800 чоловік. Тих, хто пішов на фронт, замінили жінки, підлітки, літні люди. Чимало колгоспниць сіло за кермо трактора, очолили ланки та ферми.

4 вересня 1941 року німецько-фашистська авіація бомбардувала Пришиб, було зруйновано станцію, елеватор, приміщення шкіл, МТМ, ферм, чимало житлових будинків; загинуло багато мирних жителів. Коли наблизився фронт, на Схід евакуювали значну кількість колгоспного добра, худоби й устаткування, створили винищувальний батальйон.

Гітлерівці захопили Пришиб 4 жовтня 1941 року. Відразу ж почалися арешти й розстріли комуністів, комсомольців, безпартійних радянських активістів, які не встигли евакуюватися. Окупанти стратили учасника Жовтневого збройного повстання в Петербурзі Н.Д. Обрізана, колишнього заступника голови сільради Д.О. Лібця, активістів Й.X. Халоту, Т.М. Гореліка, колишнього партизана, одного з перших голів Пришибської сільради, а згодом заступника голови Михайлівського райвиконкому М.І. Бурсевича, бійців винищувального батальйону 3.М. Криворучка та І.М. Момота, які не встигли відійти з радянськими військами.

Окупанти грабували населення, понад 120 юнаків і дівчат примусово відправлено на каторжні роботи до Німеччини.

27 жовтня 1943 року воїни 823-го полку 301-ї гірничо-стрілецької дивізії 5-ї ударної армії визволили Пришиб від фашистів. В бою за селище загинуло 137 бійців Червоної Армії . На пошану пам’яті воїнів-визволителів було побудована братська могила та встановлено пам’ятник.

1957 року присвоєно статус селище міського типу.

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення[ред.ред. код]

1959 1979 1989 2001 2016
5116 4467 4067 3495 3207

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред.ред. код]

українська мова російська
80,15% 19,05%

Економіка[ред.ред. код]

  • Елеватор.
  • Нафтобаза.
  • Ремонтний завод

Об'єкти соціальної сфери[ред.ред. код]

  • Школа.
  • Лікарня.
  • Дитячий садочок.

Цікаві факти[ред.ред. код]

На північно-західній частині від Пришибу знаходилось 22 кургани епохи бронзи, скіфського часу та середньовіччя. Але внаслідок самовільних розкопок селянами курганів у першій половині ХХ ст., вже на 1988 р. їх залишилось 6.[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  2. Рассамакин, Юрий Яковлевич (1992). Курганная группа у пгт. Пришиб (рос.). Киев: Ин-т археол. 

Джерела[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.