Пустовщина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пустка Меленьтевська. Калузька область
Пустка з характерною рослинністю. Мединський район Калузької області

Пустовщи́на[1], пу́стка[2] — запустіла, закинута ділянка землі, місце колишнього поселення[3]. Люди покидали обжиті місця з різних причин: воєн, голоду, смерті власників, зникнення джерел води. Взагалі пусткою також називали закинуту хату, житло, необроблену ділянку землі, безлюдну місцевість[2], «ділянку землі особи, що вибула з сільської громади»[4].

У Московській державі багато пусток утворилось у Смутний час («литовське розорення»)[5][5][6] і раніше, під час феодальної роздрібненості і монголо-татарського іга[7].

Від поселень на пустках залишалися використовувані кладовища і сінні покоси, зарослі дороги, ставки, яблуневі і грушеві сади[8], зарості бузку і липові алеї[9]. На закинутих місцях виростали кропива, зніт[9][10], подорожник, гіркий полин, бузина, берези. Місця колишніх дворів, садиб називались «дворищами»[11][12][13], поселень — «селищами»[14][15], а залишки печей і вогнищ — «пе́чищами»[16][17][18][19][20][21]. Огляд таких решток використовувався при встановленні меж пусток. Необроблювані ділянки головний власник території (князь, воєвода чи цар) міг забрати чи передати новому власнику[22]. Пустки без власника використовувалися колективно: наприклад, заросла рілля використовувалася як сіножать.

Тривалий час пустовщини зберігали імена колишніх поселень[23], які часто відроджувалися на зручному місці під старою чи новою назвою. Земельні ділянки після довгого запустіння, знову заселялися, розчищалися, роздавалися чи здавалися в оренду[5]. необроблювані протягом багатьох років землі ставали непридатними для рільництва, заростали лісом і вимагали розчищання. Землевласники звільнювали від податей тих селян, що зобов'язувалися відновити рільну землю на пустках[24].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пустовщина // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. а б Пустка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Семен Григорьевич Томсинский. [1] — Гос. соц.-экон. изд-во, Ленинградское отд-ние, 1934-01-01. — 328 с. Архівовано з джерела 17 жовтня 2018
  4. Пустка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. а б в Константин Александрович Аверьянов, Евгений Николаевич Мачульский, З. В. Рубцова, Всероссийское добровольное научно-исследовательское и культурно-просветительское общество «Энциклопедия российских деревень». [2] — «Энциклопедия российских деревень», 1996-01-01. — 228 с. Архівовано з джерела 17 жовтня 2018
  6. Коллектив авторов. [3] — Litres, 2015-04-22. — 1213 с. — ISBN 9785457658608. Архівовано з джерела 17 жовтня 2018
  7. Ассоциация «Российская политическая энциклопедия». [4] — РОССПЭН, 2008-01-01. — 1328 с. Архівовано з джерела 17 жовтня 2018
  8. И. А. Губанов, И. Л. Крылова, В. Л. Тихонова. [5] — Рипол Классик, 1976-01-01. — 440 с. — ISBN 9785458273879. Архівовано з джерела 31 жовтня 2018
  9. а б Вера Перминова. [6] — Издательский дом «Питер», 2012-04-12. — 256 с. — ISBN 9785459011685. Архівовано з джерела 31 жовтня 2018
  10. [7] — Хабаровское кножное изд-во, 2004-01-01. — 474 с. Архівовано з джерела 31 жовтня 2018
  11. Дворище // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Дворище // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  13. Ефименко А. Я. [8] — Directmedia, 2015-03-10. — 452 с. — ISBN 9785998990984. Архівовано з джерела 31 жовтня 2018
  14. Селище // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  15. Селище // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  16. Печище // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  17. Печище // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  18. [9] — Изд-во Академии наук СССР, 1955-01-01. — 1630 с. Архівовано з джерела 31 жовтня 2018
  19. Черепнин Лев. § 3. Заселение пустошей и расчистка лесных участков под пашню - Образование Русского централизованного государства в XIV–XV вв. Очерки социально-экономической и политической истории Руси. www.e-reading.club. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 13 вересня 2016. 
  20. Вячеслав Степанович Куликов, Российская академия наук Карельский научный центр, Государственный природный национальный парк «Водлозерский» (Руссиа). [10] — Российская академия наук, Карельский науч. центр. — 250 с. — ISBN 9785201077617. Архівовано з джерела 31 жовтня 2018
  21. [11] — 1900-01-01. — 392 с. Архівовано з джерела 31 жовтня 2018
  22. [12] — Directmedia, 2014-10-06. — 346 с. — ISBN 9785447512569. Архівовано з джерела 31 жовтня 2018
  23. А. А. Федоров. [13] — Рипол Классик. — 551 с. — ISBN 9785458270724. Архівовано з джерела 26 листопада 2018
  24. Владимир Иванович Кузнецов. [14] — Изд-во Московского университета, 1993-01-01. — 188 с. Архівовано з джерела 26 листопада 2018