Пінськ (станція)
| Пінськ Лунинець — Жабинка Берестейське відділення Білоруська залізниця станція | |
|---|---|
 Залізничний вокзал | |
| Розташування | |
| Розташування |
 БілорусьБерестейська область |
| Адреса |
225710, Пінськ, вул. Залізнична, 19[1] |
| Координати | 52°07′19″ пн. ш. 26°05′21″ сх. д. / 52.122111° пн. ш. 26.089167° сх. д. |
| Структура | |
| Лінія(ї) | Лунинець — Жабинка |
| Платформ | 2 |
| Тип платформ | берегова, острівна |
| Послуги | |
| Транспортні |
     |
| Супутні |
       |
| Історія | |
| Відкрито | 9 листопада 1882 (141 рік) |
| Перебудовано | 25 квітня 2009 |
| Інша інформація | |
| Власник | Білоруська залізниця |
| Оператор | Білоруська залізниця |
| Код ЄМР (АСУЗТ) | 133202 |
| Код Експрес-3 | 2100180 |
| Тарифні відстані до транзитних пунктів | |
| Мінськ-Пасажирський | 319 км |
| Брест-Центральний | 170 км |
| Лунинець | 58 км |
| Жабинка | 144 км |
| Мапа | |
 | |
| Дільниця Лунинець — Жабинка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Пі́нськ (біл. Пі́нск, рос. Пи́нск, пол. Pińsk, лит. Pinskas) — залізнична станція Берестейського відділення Білоруської залізниці на неелектрифікованій лінії Лунинець — Жабинка в місті Пінськ Берестейської області.
Історія[ред. | ред. код]
Друга половина XIX століття була ознаменована бурхливим розвитком залізничного будівництва. 1 липня 1882 року в Пінську в урочистій обстановці відбулася закладка вокзалу залізничної станції. На неї спеціально приїхав начальник переміщення військ на всіх залізничних станціях імперії генерал-лейтенант Генерального штабу Анненков. Він прийняв парад розквартированої в Пінську 4-ї роти 39-го резервного батальйону. Відправився молебень в присутності всіх представників військового і цивільного відомств.
3 квітня 1882 року, коли Олександр III схвалив пропозицію військового міністерства про будівництво залізниці Жабинка — Пінськ протяжністю 138 верст. Важливе значення для прийняття цього рішення мала і висловлена ще у 1873 році фраза Міністра шляхів сполучення. Наголошуючи на необхідності будівництва залізниці до Пінська, він вказав на недоскональность водних шляхів: «Прип'ять представляє досить значні перешкоди для судноплавства звивистістю свого фарватеру і безліччю мілин».
Вокзал Пінськ був побудований швидко, за одне літо. На будівництві залізниці Жабинка — Пінськ вперше були використані залізничні війська — сформовані на той час залізничні батальйони, зведені в бригаду. Швидкості будівництву сприяла рівнинна місцевість і майже повна відсутність штучних споруд.
9 листопада 1882 року на гілці відкрився рух для пасажирських та вантажних потягів. Через два роки, у 1884 році, відкрився залізничний рух на лінії Пінськ — Лунинець. Так Пінськ став великою станцією Поліських залізниць, які зє'днали його надійним і безперебійним рухом з різними регіонами Російської імперії. У Пінську розмістилися Головні майстерні Поліських залізниць. Порівняно за короткий термін вони стали не тільки найбільшими підприємствами міста, але з технічної оснащеності, обсягами виробництва і кількістю працівників не мали собі рівних в Білорусі і належали до числа найкращих майстерень Російської імперії.
У 1885 році Головні Пінські майстерні складалися з трьох кам'яних корпусів. Перший — загальною площею 225 саженів². Другий корпус — площею 646 саженів², в якому були розташовані токарні приміщення, кузня, ливарна і деревообробні приміщення. У третьому корусі розташовувалась вагонозбірочна площею 330 сажнів². Всі будівлі і двері Головних Пінських майстерень були обладнані електрикою. У ливарній, колісній та котельній всі верстати отримували рух від електромоторів за допомогою групової передачі, в котельній і колісній були влаштовані електричні мостові крани. Майстрових і робітників у 1885 році налічувалося 160 чоловік, в депо — 76 осіб.
У 1886 році Вільно-Рівненська і Пінська залізниці були перейменовані в Поліські залізниці, які будувалися зі стратегічних міркувань. Поліські залізниці дали потужний імпульс економічному розвитку краю.
Станом на 1908 рік в майстернях працювали 1202 чоловік, в депо — 730 чоловік. У 1909 році загальна площа будівель майстерень становила вже 4181 сажень². Крім того, на території майстерень знаходилася будівля хімічної лабораторії площею 66 сажнів² для дослідження матеріалів, що надходили на залізницю.
Успіхи пінських залізничних майстрів багато в чому пов'язані з ім'ям енергійного інженера і практика залізничної справи Міхіна Сергія Івановича, якого 17 червня 1893 року було призначено начальником Головних майстерень Поліських залізниць в місті Пінську. Наприкінці 1893 року з ініціативи Міністра шляхів сполучення він був відряджений до Америки для ознайомлення із залізничною практикою, яку він використовував в роботі Пінських залізничних майстерень.[2][3]
У роки Першої світової війни будівля вокзалу була зруйнована, у 1937 році відновлена. Друга світова війна теж залишила свій слід в історії вокзалу. Будівля вокзалу була вщент зруйнована, що потребувала багато зусиль для його відновлення.
Сучасний вокзал залізничної станції Пінськ введений в експлуатацію у грудні 2008 року. Відкриття відбулося 25 квітня 2009 року в урочистій обстановці в присутності співробітників, керівників різних підприємств, громадян міста Пінська. На фасаді будівлі встановлена меморіальна дошка, яка присвячена залізничникам, які брали участь в революційних повстаннях проти царизму.
Інфраструктура[ред. | ред. код]
Квиткові каси вокзалу обладнані терміналами для можливості оплати проїзних документів банківською карткою. Над вікнами квиткових кас, чергового вокзалу є трафарети, що інформують пасажирів про призначення приміщень і часу їх роботи. У вестибюлі вокзалу встановлено довідковий термінал.
У будівлі вокзалу розташована зала очікування на 120 посадочних місць, кімнати відпочинку, обмінний пункт, лінійний пункт міліції, аптечний кіоск. Будівля обладнана новітньою системою відеоспостереження.
Для візуальної інформації пасажирів встановлені: одне електронне інформаційне табло у вестибюлі вокзалу, два табло на пероні і острівній платформі, чотири інформаційних стенди і два розклади руху потягів, а також покажчики розташування вокзальних приміщень. На території вокзалу є стоянка для велосипедів в кількості 14 штук[4][5].
На вокзалі станції Пінськ створені всі умови для зручності пасажирів, в тому числі для пасажирів з порушенням опорно-рухового апарату та інвалідів-візочників. Входи до вокзалу, кімнат відпочинку, камер зберігання, туалетів обладнані пандусами.[6]
Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]
Через станцію Пінськ щоденно прямують пасажирські поїзди міжрегіональних ліній та регіональних ліній економ-класу.
| Поїзди міжрегіональних ліній | |
|---|---|
| № | Маршрут сполучення |
| 605/606 | Вітебськ — Берестя |
| 635/636 | Мінськ — Пінськ |
| 657/658 | Вітебськ — Берестя |
| 675/676 | Гомель — Берестя |
| Поїзди регіональних ліній економ-класу |
|---|
| Маршрут сполучення |
| Пінськ — Берестя |
| Берестя — Лунинець |
| Дрогочин — Лунинець |
| Кобринь — Лунинець |
| Пінськ — Лунинець |
Посилання[ред. | ред. код]
- Інформація про станцію Пінськ на сайті railwayz.info(рос.)
- Розклад руху потягів по станції Пінськ на сайті Білоруської залізниці
- Сайт Берестейського відділення Білоруської залізниці [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вокзал станції Пінськ
- ↑ Історія вокзалу станції Пінськ [Архівовано 24 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Вокзал станції Пінськ у 1920-ті роки. Архів оригіналу за 14 травня 2016. Процитовано 8 червня 2018.
- ↑ Послуги вокзалу станції Пінськ [Архівовано 8 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Довідкова інформація по станції Пінськ [Архівовано 8 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Послуги для пасажирів з обмеженими можливостями [Архівовано 8 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
| ||||||||||||||||||||
