Піші походи шахтарів на Київ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Піші походи шахтарів на Київ-форма протесту українських гірників проти багатомісячної заборгованості по заробітній платі. Організовуються гірницькими профспілками, коли спроби домовитися з місцевими (обласними) владою закінчуються безрезультатно. Доставка великої кількості людей в столицю вимагає чималих коштів, тому в більшості випадків вибирається піший спосіб пересування.

Історія[ред. | ред. код]

  • Червня 1993 року - через невиплату зарплати на страйк вийшов весь Західний Донбас. До страйкуючих приєдналися енергетики, металурги і машинобудівники - загальна чисельність страйкарів досягла 1,5 млн. шахтарів. Шахтарський марш на Київ 1993 року призвів до рішення про дострокові президентські вибори.
  • 15 липня 1996 року - шахтарський страйк охопила більше третини шахт країни, включаючи розташовані на Західній Україні. Причина: уряд оголосив, що в 1996 році в Україні будуть закриті 50 вугільних шахт. Львівські шахтарі відправляються пішки до столиці.
  • Травень - червень 1998 року. Через восьми-десятимісячною заборгованості по заробітній платі гірники Західного Донбасу розбили наметове містечко біля будівель Дніпропетровської обласної ради та Дніпропетровської обласної держадміністрації на проспекті Кірова у Дніпропетровську. Але майже двотижневе стукання касками об асфальт не принесла результатів. Тоді тисячна колона шахтарів виступила в похід на Київ. Колона рухалася до столиці майже три тижні. Розмістилися на Трухановому острові. Пікетували, стукали касками перед Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, адміністрацією Президента. В результаті заборгованість за поточною зарплатою, регресних позовів та одноразових допомог була погашена, борги минулих років реструктуризовані.
  • Липень 1999 року - до уряду пішки вирушає 1326 луганських шахтарів. Пішли на Донецьк, де знаходилося управління вугільного міністерства. Понад 200 гірників-інвалідів з 22 березня пікетують будівлю Мінвуглепрому в Києві і Верховну Раду. 24 березня 129 учасників пікетування оголосили про намір розпочати голодування. До Києва прямують пішки дві колони дружин і дітей шахтарів Краснодона. Всього в поході брали участь більше 700 жінок і близько 130 дітей. Вимоги ті ж самі - виплата багатомісячної заборгованості.
  • Червень-вересень 2002 року - 16 липня близько 900 шахтарів з усіх вугільних регіонів України (Донецький, Луганський, Дніпропетровський, Кіровоградський, Львівський і Волинський) прибули до Києва, де почали пікетування Міністерства палива та енергетики. Головна вимога - розрахуватися за вугілля. Вони пробули в Києві більше місяця, розбивши табір на Трухановому острові.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]