Рецептор ліпопротеїнів дуже низької щільності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Рецептор ліпопротеїнів дуже низької щільності
PDB 1v9u EBI.jpg
Наявні структури
PDB Пошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи VLDLR, CAMRQ1, CARMQ1, CHRMQ1, VLDLRCH, VLDL-R, very low density lipoprotein receptor
Зовнішні ІД OMIM: 192977 MGI: 98935 HomoloGene: 443 GeneCards: VLDLR
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001018056
NM_003383
NM_001322225
NM_001322226
NM_001161420
NM_013703
NM_001347441
RefSeq (білок)
NP_001018066
NP_001309154
NP_001309155
NP_003374
NP_001154892
NP_001334370
NP_038731
Локус (UCSC) Хр. 9: 2.62 – 2.66 Mb Хр. 19: 27.22 – 27.25 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людей Див./Ред. для мишей

Рецептор ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ-рецептор;англ. Very low density lipoprotein receptor, VLDLR) – білок, який кодується геном VLDLR, розташованим у людей на короткому плечі 9-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 873 амінокислот, а молекулярна маса — 96 098[4]. За структурою схожий із рецептором ліпопротеїнів низької щільності, але не здатний зв'язувати ліпопротеїни низької щільності. Рецептор ЛПДНЩ відіграє роль в метаболізмі ліпопротеїнів дуже низької щільності. Експресія ЛПДНЩ-рецептору висока в серці, скелетних м'язах, жировій тканині; ЛПДНЩ-рецептор спільно з рецептором ЛНЩ зв'язує і захоплює залишкові ліпопротеїни: ліпопротеїни проміжної щільності і хіломікронні ремнанти[5].


Локалізований у мембрані, клатрин-вкритих заглибинах мембрани.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Webb J.C., Patel D.D., Jones M.D., Knight B.L., Soutar A.K. (1994). Characterization and tissue-specific expression of the human 'very low density lipoprotein (VLDL) receptor' mRNA.. Hum. Mol. Genet. 3: 531 — 537.  PubMed DOI:10.1093/hmg/3.4.531
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004.  PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Neumann E., Moser R., Snyers L., Blaas D., Hewat E.A. (2003). A cellular receptor of human rhinovirus type 2, the very-low-density lipoprotein receptor, binds to two neighboring proteins of the viral capsid.. J. Virol. 77: 8504 — 8511.  PubMed DOI:10.1128/JVI.77.15.8504-8511.2003
  • Verdaguer N., Fita I., Reithmayer M., Moser R., Blaas D. (2004). X-ray structure of a minor group human rhinovirus bound to a fragment of its cellular receptor protein.. Nat. Struct. Mol. Biol. 11: 429 — 434.  PubMed DOI:10.1038/nsmb753

Примітки[ред.ред. код]

  1. Human PubMed Reference:. 
  2. Mouse PubMed Reference:. 
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:12698 (англ.). Процитовано 26 квітня 2018. 
  4. UniProt, P98155 (англ.). Процитовано 26 квітня 2018. 
  5. Takahashi S, Sakai J, Fujino T, Hattori H, Zenimaru Y, Suzuki J, Miyamori I, Yamamoto TT (2004). The very low-density lipoprotein (VLDL) receptor: characterization and functions as a peripheral lipoprotein receptor. J. Atheroscler. Thromb. 11 (4): 200–8. PMID 15356379.