Роднянський Олександр Юхимович

Роднянський Олександр Юхимович
Народився	2 липня 1961(1961-07-02) (61 рік) Київ, УРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	кінобізнес, медіабізнес, режисер, продюсер
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Знання мов	російська і українська
Членство	1+1 і СТС Медіа
Роки активності	1988 — тепер. час
Діти	Олександр Роднянський
Нагороди
IMDb	ID 0734954
Медіафайли у Вікісховищі

Родня́нський Олекса́ндр Юхи́мович (нар. 2 липня 1961, Київ, Українська РСР) — український та російський режисер, продюсер та менеджер єврейського походження. Двоюрідний брат та бізнес-партнер німецького медіамагната-інвестора Бориса Фуксмана.

Разом з Фуксманом є співзасновником та співвласником української мережі кінотеатрів «Сінема-Сіті» та київського готелю «Hilton Kyiv». Разом з Фуксманом є співзасновником та колишнім власником українського телеканалу 1+1.

Родина

Народився в родині кінематографістів (його дід, Зиновій Роднянський був головним редактором Кіностудії документальних фільмів, батько — головним інженером, мати — Лариса Роднянська — директор кіностудії «Контакт» Спілки кінематографістів України)

Освіта

1983 року закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (факультет кінорежисури).

Кінематографічна діяльність

Український період

У 1983–1990 працював на студії «Київнаукфільм».

Олександр Роднянський — секретар правління Спілки кінематографістів України.

Заслужений діяч мистецтв України.

Європейські періоди

У 1990 році став головним продюсером кінокомпанії «Innova Film» (Німеччина), співпрацюючи, як режисер, також із кіностудією «Контакт» Спілки кіноматографістів України.

1 березня 2010 року стало відомо про купівлю Олександром Роднянським 51 % акцій дистриб'ютора авторських прав кампанії «Кино без границ» и 51 % акцій шведської кампанії Maywin Films AB..

Російський період

З 2002 року Роднянський є членом Європейської кіноакадемії від Росії.

Роднянський є одним з найвпливовіших телепродюсерів Росії. З 2002 по 2008 рік був генеральним директором російського телеканалу СТС, з 2004 по 2008 рік також був головою «СТС Медиа» (телеканали СТС, Домашній тощо). З 2009 по 2011 рік був головою експертної ради російської «Національної медіа групи» (телеканал РЕН ТВ, П'ятий канал тощо). Крім телебачення Роднянський також є одним з найвпливовіших кінопродюсерів Росії, серед найуспішніших стрічок що спродюсував Роднянський — 9 рота (2005), Сталінград (2013), Населений острів (2008), та Дуелянт (2016). Він також є академіком Російської Академії кінематографічних мистецтв «Ніка» та головою опікунської ради Відкритого російського кінофестивалю «Кінотавр».

Нагороджений за фільм «Місія Рауля Валленберга» призом Союзу кінематографістів СНД «Ніка» в номінації «найкращий документальний фільм 1990 року», і за фільм «Прощай, СССР‑2» призом Союзу кінематографістів СНД «Ніка» в номінації «найкращий документальний фільм 1994 року».

У 1991 році фільм «Місія Рауля Валенберга» був нагороджений премією «Фелікс» Європейської кіноакадемії як найкращий європейський документальний фільм. Також серед нагород ‑ приз журі і приз ФІПРЕССІ міжнародного кінофестивалю в Ямагата (Японія, 1995), гран‑прі міжнародного фестивалю в Страсбурзі (Франція, 1995), спеціальний приз журі на міжнародному фестивалі в Ніоне (Швейцарія, 1992).

Світове визнання

Лауреат понад 20 міжнародних кінофестивалів.

Як продюсер Роднянський двічі був номінований на премію «Оскар» — приз Американської кіноакадемії: за фільм режисера Нани Джорджадзе «1001 рецепт закоханого кухаря» в категорії «Найкращий іноземний фільм» в 1996 році і за копродукційний фільм Режиса Варньє «Схід — Захід» у категорії «Найкращий іноземний фільм» 2000 року.

2016 року Олександра Роднянського було обрано до членів журі Американської кіноакадемії, що присуджують премію «Оскар»

Громадянська позиція

Після нападу РФ на Україну та військових злочинів, скоєних її військовослужбовцями в Київській області, виїхав з Росії та неодноразово висловлював протест проти дій Кремля.

Телевізійна діяльність

Робота в Україні

З 1997 року ‑ президент Телевізійної академії України.

Головред ТСН Ткаченко і генпродюсер 1+1 Роднянський на прес-конференції (1997). За 11 років Роднянський продасть 1+1, а Ткаченко посяде його місце.

У 1995 році Роднянський заснував в Україні телерадіокомпанію «Студія 1+1» і став її генеральним директором і генеральним продюсером.

Починаючи від серпня 2005 і до весни 2008 — голова ради директорів телеканалу 1+1.

Робота на телебаченні в Росії

У травні 2002 призначений генеральним директором телеканалу СТС (Росія), з лютого 2004 — президент американської медіакомпанії Story First Communications, яка володіє акціями СТС. У 2004 році, залишаючись гендиректором телеканалу СТС, був вибраний президентом холдингу «СТС Медіа». У 2005 році став також генеральним директором телеканалу «Домашній».

Член правління Академії російського телебачення; асоційований член Міжнародної ради національної академії телевізійного мистецтва (США).

Роднянський — лауреат премії в області медіа‑бізнесу «Медіаменеджер Росії-2004».

У 2005 році Роднянський став лауреатом премії «Телегранд‑2004» — за заслуги в розвитку недержавного телебачення в Україні і в Росії; премії «Люди року GQ ‑ 2005» в номінації «Продюсер року»; премії «За видатний внесок у розвиток кіновиробництва» IV національної церемонії вручення призів за досягнення в кінобізнесі; премії Академії російського телебачення «ТЕФІ» — за серіал «Моя прекрасна няня» в номінації «Найкращий продюсер».

У 2006 році Академія Російського телебачення «Ніка» нагородила Роднянського премією в номінації «Найкращий ігровий фільм» за картину «9 рота»; того ж року він став лауреатом премії Академії Російського телебачення «ТЕФІ» в номінації «Найкращий телевізійний продюсер» за проект «Не родися красивою».

24 червня 2008 року стало відомо, що Роднянській залишає пости керівника телеканалу СТС і холдингу «СТС Медіа».

Фільмографія

Режисер

• «Втомлені міста» (1988, співавт. сценарію з В.Трояновським),
• «Хто з нас Шая?» (1989),
• «Місія Рауля Валленберга» (1990),
• «Зустріч із батьком» (1990),
• «Прощавай, СРСР» (1992–1994),
• «Марш живих» (1993),
• «Подвійний агент» (1994).
• «Дякувати Богові, ти Прийшов» (2006 телесеріал).

Сценарист

• «Повний дім дочок» (2010, телесеріал).
• «18-14» (2007)

Актор

• «Школа лихослів'я» (2001, телесеріал).

Продюсер

• «Гагарін, я вас кохала» (1994, режисер — Валентина Руденко),
• «Співачка Жозефіна й Мишачий Народ» (1994, режисер — Сергій Маслобойщиков),
• «Перше кохання» (1995, режисер — Роман Балаян),
• «1000 і один рецепт закоханого кулінара» (1996, режисер — Нана Джорджадзе),
• «Два місяця, три сонця» (1998, режисер — Роман Балаян),
• «Схід-Захід» (1999, режисер — Режис Варньє),
• «Водій для Віри» (2004, режисер — Павло Чухрай),
• «Моя прекрасна нянька» (телесеріал), 2004—2008,
• «Віола Тараканова. У світі злочинних пристрастей» (телесеріал), 2004—2007,
• «9 рота» (режисер Федір Бондарчук), 2005,
• «Мила, діти та завод», 2005—2006,
• «Не народися вродливою» (телесеріал), 2005—2006,
• «Пітер ФМ» (режисер Оксана Бичкова), 2006,
• «Спека», 2006,
• «Кадетство» (телесеріал), 2006—2007,
• «Валіза зі світлим майбутнім» (телесеріал; режисер В'ячеслав Криштофович), 2007,
• «Жага екстриму» (2007, режисер Андрій Дончик),
• «18—14», 2007,
• «Татусеві доньки», (телесеріал), 2007—2009,
• «Я лечу» (телесеріал), 2008,
• «Ранетки» (телесеріал), 2008—2010,
• «Населений острів» (режисер Федір Бондарчук), 2008,
• «Кремлівські курсанти» (телесеріал), 2009,
• «Населений острів: сутичка» (режисер Федір Бондарчук), 2009,
• «В суботу» (режисер Олександр Міндадзе), 2011,
• «Олена» (режисер Андрій Звягінцев), 2011,
• «Автівка Джейн Менсфілд» (режисер Біллі Боб Торнтон), 2012,
• «Біла гвардія» (реж. Сергій Снєжкін), 2012.
• «Мачете вбиває» (режисер Роберт Родрігес), 2013,
• «Місто Гріхів 2» (режисер Роберт Родрігес), 2013,
• «Авантюристи» (режисер Костянтин Буслов), 2014,
• «Левіафан» (режисер Андрій Звягінцев), 2014,
• «Біси» (режисер Володимир Хотиненко), 2014,
• «Дуелянт» (режисер Олексій Мізгірьов), 2016.
• «Нелюбов» (реж. Андрій Звягінцев), 2017.
• «Дилда» (реж. Кантемір Балаганов), 2019.
• «Чорнобиль» (реж. Д. Козловський), 2021.
• «Сьома симфонія», телесеріал (реж. Олександр Котт), 2021.

Нагороди

• 2006 року отримав премію Телетріумф у номінації «За особистий внесок у розвиток українського телебачення премія Телетріумф».

Сім'я

Син Олександр Олександрович Роднянський — з вересня 2019-го головний економічний радник Кабінету міністрів України. До червня 2022 року був одружений на російській акторці Яніні Студіліній.

Посилання

• Н. Капельгородська, Євгенія Глущенко, О. Синько «Кіномистецтво України в біографіях» (К.: АВДІ, 2004,) — 712 стор (стор. 503, Роднянський Олександр Юхимович). ISBN 966-7785-12-2