Роднянський Олександр Юхимович

Роднянський Олександр Юхимович
Народився	2 липня 1961(1961-07-02) (56 років) Київ, УРСР
Громадянство	Україна→ Росія
Діяльність	кінобізнес, медіабізнес, режисер, продюсер
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі?

Родня́нський Олекса́ндр Юхи́мович (нар. 2 липня 1961, Київ, Українська РСР) — український та російський кінорежисер, кіно- і телевізійний продюсер, телевізійний менеджер. Двоюрідний брат та бізнес-партнер Бориса Фуксмана. Разом з Фуксманом, є співзасновником та співвласником мережі кінотеатрів «Сінема-Сіті» та київського готелю «Hilton Kyiv». Разом з Фуксманом, є співзасновником та колишнім власником телеканалу 1+1.

Родина

Народився в родині кінематографістів (його дід, Зіновій Роднянський був головним редактором Кіностудії документальних фільмів, батько — головним інженером, мати — Лариса Роднянська — директор кіностудії «Контакт» Спілки кінематографістів України)

Освіта

У 1983 році закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (факультет кінорежисури).

Кінематографічна діяльність

Український період

У 1983–1990 працював на студії «Київнаукфільм».

Олександр Роднянський — секретар правління Спілки кінематографістів України.

Заслужений діяч мистецтв України.

Європейські періоди

У 1990 році став головним продюсером кінокомпанії «Innova Film» (Німеччина), співпрацюючи, як режисер, також із кіностудією «Контакт» Спілки кіноматографістів України.

1 березня 2010 року стало відомо про купівлю Олександром Роднянським 51% акцій дистриб'ютора авторських прав кампанії «Кино без границ» и 51% акцій шведської кампанії Maywin Films AB..

Російський період

академік Російської Академії кінематографічних мистецтв «Ніка»; Голова опікунської ради Відкритого російського кінофестивалю «Кінотавр».

Нагороджений за фільм «Місія Рауля Валленберга» призом Союзу кінематографістів СНД «Ніка» в номінації «найкращий документальний фільм 1990 року», і за фільм «Прощай, СССР‑2» призом Союзу кінематографістів СНД «Ніка» в номінації «найкращий документальний фільм 1994 року».

У 1991 році фільм «Місія Рауля Валенберга» був нагороджений премією «Фелікс» Європейської кіноакадемії як найкращий європейський документальний фільм. Також серед нагород ‑ приз журі і приз ФІПРЕССІ міжнародного кінофестивалю в Ямагата (Японія, 1995), гран‑прі міжнародного фестивалю в Страсбурзі (Франція, 1995), спеціальний приз журі на міжнародному фестивалі в Ніоне (Швейцарія, 1992).

Світове визнання

Лауреат більше 20 міжнародних кінофестивалів.

Як продюсер Роднянський двічі був номінований на премію «Оскар» — приз Американської кіноакадемії: за фільм режисера Нани Джорджадзе «1001 рецепт закоханого кухаря» в категорії «Найкращий іноземний фільм» в 1996 році і за фільм Режиса Варньє «Схід — Захід» у категорії «Найкращий іноземний фільм» 2000 року.

Телевізійна діяльність

З 1997 року ‑ президент Телевізійної академії України.

ТРК «Студія 1+1»

Головред ТСН О.Ткаченко і генпродюсер 1+1 О.Роднянський дають прес-конференцію, 1997 р. Через 11 років Роднянский продасть 1+1, і Ткаченко займе його місце.

У 1995 році Роднянський заснував в Україні телерадіокомпанію «Студія 1+1» і став її генеральним директором і генеральним продюсером.

Починаючи від серпня 2005 і до весни 2008 — голова ради директорів телеканалу 1+1.

Робота на телебаченні в Росії

У травні 2002 призначений генеральним директором телеканалу СТС (Росія), з лютого 2004 — президент американської медіакомпанії Story First Communications, яка володіє акціями СТС. У 2004 році, залишаючись гендиректором телеканалу СТС, був вибраний президентом холдингу «СТС Медіа». У 2005 році став також генеральним директором телеканалу «Домашній».

Член правління Академії російського телебачення; асоційований член Міжнародної ради національної академії телевізійного мистецтва (США).

Роднянський — лауреат премії в області медіа‑бізнесу «Медіаменеджер Росії-2004».

У 2005 році Роднянський став лауреатом премії «Телегранд‑2004» — за заслуги в розвитку недержавного телебачення в Україні і в Росії; премії «Люди року GQ ‑ 2005» в номінації «Продюсер року»; премії «За видатний внесок у розвиток кіновиробництва» IV національної церемонії вручення призів за досягнення в кінобізнесі; премії Академії російського телебачення «ТЕФІ» — за серіал «Моя прекрасна няня» в номінації «Найкращий продюсер».

У 2006 році Академія Російського телебачення «Ніка» нагородила Роднянського премією в номінації «Найкращий ігровий фільм» за картину «9 рота»; того ж року він став лауреатом премії Академії Російського телебачення «ТЕФІ» в номінації «Найкращий телевізійний продюсер» за проект «Не родися красивою».

24 червня 2008 року стало відомо, що Роднянській залишає пости керівника телеканалу СТС і холдингу «СТС Медіа».

Фільмографія

Режисер

• «Втомлені міста» (1988, співавт. сценарію з В.Трояновським),
• «Хто з нас Шая?» (1989),
• «Місія Рауля Валленберга» (1990),
• «Зустріч із батьком» (1990),
• «Прощавай, СРСР» (1992–1994),
• «Марш живих» (1993),
• «Подвійний агент» (1994).
• «Дякувати Богові, ти Прийшов» (2006 телесеріал).

Сценарист

• «Повний дім дочок» (2010, телесеріал).
• «18-14» (2007)

Актор

• «Школа лихослів'я» (2001, телесеріал).

Продюсер

• «Гагарін, я вас кохала» (1994, режисер — Валентина Руденко),
• «Співачка Жозефіна і мишачий народ» (1994, режисер — Сергій Маслобойщиков),
• «Перше кохання» (1995, режисер — Роман Балаян),
• «1000 і один рецепт закоханого кулінара» (1996, режисер — Нана Джорджадзе),
• «Два місяця, три сонця» (1998, режисер — Роман Балаян),
• «Схід-Захід» (1999, режисер — Режис Варньє),
• «Водій для Віри» (2004, режисер — Павло Чухрай),
• «Моя прекрасна нянька» (телесеріал), 2004–2008,
• «Віола Тараканова. У світі злочинних пристрастей» (телесеріал), 2004–2007,
• «9 рота» (режисер Федір Бондарчук), 2005,
• «Мила, діти та завод», 2005–2006,
• «Не народися вродливою» (телесеріал), 2005–2006,
• «Пітер ФМ» (режисер Оксана Бичкова), 2006,
• «Спека», 2006,
• «Курсантство» (телесеріал), 2006–2007,
• «Валіза зі світлим майбутнім» (телесеріал; режисер В'ячеслав Криштофович), 2007,
• «Жага екстриму» (2007, режисер Андрій Дончик),
• «18—14», 2007,
• «Татусеві доньки», (телесеріал), 2007–2009,
• «Я лечу» (телесеріал), 2008,
• «Ранетки» (телесеріал), 2008–2010,
• «Населений острів» (режисер Федір Бондарчук), 2008,
• «Кремлівські курсанти» (телесеріал), 2009,
• «Населений острів: сутичка» (режисер Федір Бондарчук), 2009,
• «В суботу» (режисер Олександр Міндадзе), 2011,
• «Олена» (режисер Андрій Звягінцев), 2011,
• «Автівка Джейн Менсфілд» (режисер Біллі Боб Торнтон), 2012,
• «Мачете вбиває» (режисер Роберт Родрігес), 2013,
• «Місто Гріхів 2» (режисер Роберт Родрігес), 2013,
• «Авантюристи» (режисер Костянтин Буслов), 2014,
• «Левіафан» (режисер Андрій Звягінцев), 2014,
• «Біси» (режисер Володимир Хотиненко), 2014,
• «Дуелянт» (режисер Олексій Мізгірьов), 2016 .

Нагороди

• У 2006 році отримав премію Телетріумф у номінації «За особистий внесок у розвиток українського телебачення премія Телетріумф»

Посилання

• Человек с киноаппратом // Esquire Україна, липень 2013, стор. 91-95 (рос.)