Роздольський Осип Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Осип Іванович Роздольський
Osyp Rozdol'skyj.jpg
Основні відомості
Народження 29 вересня 1872(1872-09-29)
Доброводи
Країна: Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР
Альма-матер: Бродівська Державна гімназія ім. кронпринца Рудольфа, Львівська духовна семінарія УГКЦ, Львівський університет
Смерть: 27 лютого 1945(1945-02-27) (72 роки)
Львів
Праці й досягнення
Рід діяльності: етнографія, філологія, переклад, фольклор,
Основні інтереси: теологія
Додаткова інформація: збирач та дослідник української народної музики

О́сип І́ванович Ро́здольський (29 вересня 1872, Доброводи — 27 лютого 1945, Львів) — богослов, класичний філолог і перекладач родом зі Збаражчини (Галицьке намісництво). Вважається піонером-колекціонером та дослідником українського побуту.

Осип Роздольський — збирач і дослідник української народної музики, записав у 1900—1936 рр. 3000 народних пісень з мелодіями, співпрацював з Іваном Франком, Володимиром Гнатюком, Філаретом Колессою, Станіславом Людкевичем, з якими познайомився ще під час навчання у львівському університеті.

Батько Романа, брат Данила Роздольських.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Осип Роздольський 29 вересня 1872 р. в селі Доброводи Збаразького повіту, Галицького намісництва в родині пароха місцевої церкви Івана Роздольського. Крім, Осипа в родині Роздольських було ще четверо дітей — Михайло, Костянтин, Данило та Марія. 1875 р. батько отримав роботу на новій парафії, тож довелося лишити рідні Доброводи та переїхати в село Берлин, що на Бродівщині, де й минуло його дитинство.

Роздольський навчався у Бродівській Державній гімназії імені кронпринца Рудольфа, яку закінчив у липні 1890 р.. Закінчив Львівську духовну семінарію УГКЦ[1] та 1894 р. вступив на філологічний факультет Львівського університету. Від 1897 р. викладав у гімназіях Коломиї, Перемишля та Львова (тут викладав давньогрецьку та латину). Він перекладав класичну грецьку літературу на українську, а українські твори на німецьку. У той час Осип Роздольський збирав фольклорно-етнографічні матеріали у селах Галичини та часто виїжджав на Східну Україну.

Під час перебування на Чернігівщині, у червні 1914 р., Роздольського застала перша світова війна. Його, як піддіного Австро-Угорщини було відправлено на тимчасове поселення до Уральську, пізніше до Симбірську та лише по закінченню війни у 1918 р. він зміг повернутися до Львова. У 1926 р. його обрано членом Етнографічної комісії Всеукраїнської Академії наук у Києві, від 1930 р. він — дійсний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові.

1939 р. став старшим науковим співробітником Львівської філії Академії наук України, керував кількома фольклорними експедиціями на Львівщині.

Помер Осип Іванович Роздольський 27 лютого 1945 р. та похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Творчість[ред. | ред. код]

Найбільше у доробкові Осипа Роздольського займають записи українських пісень, казок, легенд та переказів. Він один з перших у світовому народознавстві почав записувати мелодії пісень на фонограф, що мало велике значення для збереження багатоголосся українського народу.

У квітні 1900 р. Осип Роздольський уперше в Галичині для запису народних мелодій використав фонограф, ставши водночас й піонером застосовування звукозаписувальної техніки для фронтально–систематичного, широкомасштабного документування народних наспівів у Центрально–Східній Європі.

1901 р. Осип Роздольський перебував на Тернопільщині у селах Лисівці, Добрівляни, Печорній, Торському, де збирав матеріал для збірника «Галицько-руські мелодії». Розшифровку мелодій та редагування нотного матеріалу зробив Станіслав Людкевич. Антологія О. Роздольського — С. Людкевича охоплювала 59 сіл Лемківщини, Волині, Західного Поділля та налічувала понад півтори тисячі зразків пісенного фольклору різних за жанром та тематикою.

У міжвоєнний час він плідно працював в галузі музичного фольклору, зокрема, записав понад три тисячі нових пісень з мелодіями, доклавши всіх зусиль до їх упорядкування та публікації.

Увесь вільний час О. Роздольський віддавав науковій систематизації та упорядкуванню матеріалу. Він залишив після себе величезну кількість музично-пісенних записів. Архів ученого, що налічує 6450 текстів та 2987 мелодій народних пісень, що від червня 1960 р. перебуває в науковому архіві інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського НАН України.[2]

Зібрані ним матеріали були опубліковані в «Етнографічному Збірнику» НТШ: «Галицько-руські народні казки» (1895—1899), «Галицькі народні новелі» (1900) та «Галицько-руські народні мелодії» (ч. 1-2, 1906—1907). Перекладач «Евтифрона» Платона (1906) й інших творів грецької літератури українською мовою, як також новел та оповідань Василя Стефаника, Леся Мартовича, Степана Васильченка і драм Лесі Українки німецькою і польською мовами.

Родина[ред. | ред. код]

1897 р. Осип Роздольський одружився з Ольгою Танчаківською (її рідний брат Ярослав Танчаковський був професором української гімназії в Тернополі). У подружжя Роздольських народилося двоє дітей. Син Роздольських — Роман став відомим українським політологом та істориком, економістом-марксистом та політиком, а донька Марія Роздольська-Потурняк викладала у Львівському університеті. Похована на Личаківському цвинтарі в одній могилі з батьками, а син помер та похований в американському Детройті.

Вшанування[ред. | ред. код]

1972 р. у Доброводах до 100–річчя з дня його народження встановлено меморіальну таблицю.[3]. У жовтні 1986 р. на подвір’ї Бродівської гімназії ім. І. Труша встановлено пам'ятник видатним учням і викладачам Бродівської гімназії (автор — скульптор Богдан Романець)[4], ім’я Осипа Роздольського числиться серед п’яти найкращих (разом з академіком Василем Щуратом, письменником Степаном Тудором, художником Іваном Трушем, австрійським письменником Йозефом Ротом).[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Головин Б., Пиндус Б. Роздольський Данило Іванович… — С. 188.
  2. Воскові аудіо-валики з колекції Осипа Роздольського (1910—1937)]
  3. Осип Роздольський приніс європейське визнання національній етномузикознавчій науці
  4. Брідщина – край на межі Галичини й Волині. Випуск 3. (Матеріали четвертої краєзнавчої конференції присвяченої Дню пам’яток історії та культури) / Стрільчук В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2010. — С. 31. — 100 прим. — ISBN 966-7544-29-3.
  5. Пам’ятки історії: пам’ятник видатним діячам, імена яких пов’язані з Бродівською гімназією

Джерела[ред. | ред. код]