Рутгер Гауер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рутгер Гауер
англ. Rutger Hauer
Ім'я при народженні Рутгер Улсен Гауер
Rutger Oelsen Hauer
Народився 23 січня 1944(1944-01-23)[1][2][…]
Брекелен, Утрехт, Нідерланди
Помер 19 липня 2019(2019-07-19)[4][5][…] (75 років)
Бетстерзваг, Опстерланд, Фрисландія, Нідерланди[7]
Громадянство  Нідерланди
Діяльність актор, кіноактор, кінорежисер, телеактор
Роки діяльності 19692019
Дружина Гайді Мерз (розлучення)
Інеке тен Кате
Діти Айша Гауерd
Батьки Аренд Гауерd
Teunke Mellemad
IMDb ID 442
Нагороди та премії

CMNS: Рутгер Гауер у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ру́тгер У́лсен Га́уер (нід. Rutger Oelsen Hauer, МФА[ˈrʏtxər ˈulsə(n) ˈɦʌu̯wər] Рю́тгер У́лсен Га́вер, нар. 23 січня 1944(19440123) м. Брекелен, провінція Утрехт, Нідерландипом. 19 липня 2019, Нідерланди) — нідерландський і американський актор, продюсер, режисер та сценарист.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 23 січня 1944 року в акторській родині, в нідерландському містечку Брекелені, у кількох десятках кілометрів на південь від Амстердама. Батько, Аренд Гауер, викладав акторську майстерність у місцевому театральному коледжі, а мати, Тьонке Гауер, — драматургію. У ранньому дитинстві Рутгера і трьох його сестер виховувала нянька в Амстердамі — батьки постійно роз'їжджали по країні з гастролями. У 5 років Рутгер з'являється на театральній сцені, а перший його дебют у театрі відбувся 8 червня 1955 року в трагедії Софокла «Аякс». Помер 19 липня 2019 року у своєму будинку внаслідок нетривалої хвороби у місті Бістезваг (Нідерланди).[9][10][11]

Юність[ред. | ред. код]

Рутгер був неслухняною дитиною. Якось, граючи з сірниками, підпалив копицю сіна. У 15 років втік із дому. Найнявся на торговельне судно свого діда і майже рік був у плаванні. Це дало йому можливість подивитися світ, побувати в Пакистані, Канаді, Сінгапурі, Сайгоні, Перській затоці, познайомитися зі вдачею та побутом різних народів. Тоді ж Рутгер виявив у собі здатність легко вивчати мови — володіє англійською, німецькою, французькою та італійською, крім своїх рідних — нідерландської та фризької.

Дальтонізм, успадкований від прадіда, завадив продовжити кар'єру моряка. Повернувшись додому, відвідує вечірню школу, а вдень працює (декоратор сцени, автомобільний мийник, тесляр і т. д.). Його пристрасть до автомобілів і мотоциклів, що виникла в цей час, і навички, які одержав, пізніше дозволять робити найнебезпечніші автомобільні трюки в «попутнику» (Hitcher, 1986) без дублера.

Навчання та особисте життя[ред. | ред. код]

У 1962 році вступає до театрального інституту в Базелі (Швейцарія). Через 2 роки Хауер найнявся солдатом в армію. Два роки віддано десантним військам, але незабаром Рутгер удався до допомоги приятеля-лікаря — він симулював психічну неврівноваженість, щоб уникнути подальшої служби. Пробувши якийсь час у психлікарні, переконавши лікарів у своїй непридатності до військової служби, повертається до інституту. Потім була акторська школа в Амстердамі, після чого одержує місце в Королівському театрі. У Базелі Гауер одружився, від цього шлюбу з'явилася дочка Айша.

З 1967 року почав грати в театрі «Noorder Compagnie», де 1973 року сам поставив дві п'єси, а у 1968 — дебютував у кіно. Тоді ж зустрівся зі своєю майбутньою другою дружиною — Інеке, художницею та скульптором. Вони одружилися у 1985 році.

Кінокар'єра[ред. | ред. код]

Нідерланди[ред. | ред. код]

Його перша поява перед телекамерою відбулася ще 12 грудня 1956 року, коли проводили зйомки спектаклю «Асмодей» (Asmodee). Потім була епізодична роль у картині «Пан Гаварден» (Monsieur Hawarden, 1968), але в змонтовану версію кадри за участю Гауера не ввійшли. Перша популярність прийшла до молодого актора вже за рік, після участі в телесеріалі «Флоріс» (Floris, 1969).

Так почалася його довголітня співпраця з нідерландським режисером Полом Верговеном, що тривала понад 10 років і принесла світове визнання. Цей режисер зміг угадати і втілити на екрані подвійність вигляду та суті Гауера, який може бути й «занепалим ангелом», і «диявольським поріддям», сполучати загадкову зовнішність і внутрішнє сум'яття, таїти в собі боріння різноспрямованих сил[12]. Перший їхній фільм називався «Турецькі насолоди» (1973) — драма за романом нідерландського автора Яна Волкерса (Jan Wolkers), яку номінували у 1974 році на премію «Оскар» у категорії «найкращий закордонний фільм».

Знявши Рутгера в п'ятьох відомих фільмах різних жанрів («Турецькі насолоди», 1973, «Кіті-шелихвістка», 1975, «Помаранчевий солдат», 1977, «Лихачі», 1980, «Плоть і кров», 1985), Верховен уважав, що Гауер, на відміну від іншого протеже режисера Е. Краббе, виражає «світлу сторону єства»[12].

Голлівуд[ред. | ред. код]

Пол Верговен також мав намір знімати Гауера і у своєму американському дебюті — фантастичному бойовику «Робокоп» (1987). Але перед зйомками посварився з актором — після його успіху у двох популярних картинах «Бігун по лезу» (1982) і «Попутник» (1986) (причини сварки не розголошувано).

У Голлівуді Рутгер Гауер уперше з'явивися у фільмі «Нічні яструби» (1981) з Сильвестром Сталлоне в головній ролі, де зіграв убивцю Вульфгара. В акторстві Рутгер побачив для себе нові можливості самовираження. Він наймає відомого репетитора, у якого бере уроки американського варіанта англійської мови, щоб американські глядачі в майбутньому не чули його європейський акцент.

Після кількох вдалих картин, Гауер стає відомим у США актором, чиє ім'я почали ставити першим на кіноафішах і плакатах. Фільм «Той, хто біжить по лезу» став класикою наукової фантастики — першу версію картини додали до Національного архіву фільмів (National Film Archives), який підтримує бібліотека Конгресу США. У цей час Хауер купує на Каліфорнійському узбережжі віллу і власноруч будує величезний трейлер, який використає під час зйомок на виїзді.

Наприкінці 1980-их років потрапив до п'ятдесяти «найпридатніших до обліку» акторів у світі в списку, зробленому елітним виданням «Hollywood Reporter».

Файл:Autografo de Rutger Hauer (2018).jpg
Автограф Рутгера Гауера

Активно знімається в американських фільмах — «Взяти живим або мертвим» (Wanted: Dead or Alive, 1987), «Кров героїв» (The Blood of Heroes, 1989), «Сліпа лють» (Blind Fury, 1990), «Смертельні узи» (Deadlock, 1991), «Гра на виживання» (Survivimg the Game, 1993). Спроба поміняти амплуа і зіграти, наприклад, в Італії в проблемній мелодрамі «У місячну ніч» (In una notte di chiaro di luna, 1989) була невдалою. Виняток — лише одна робота актора: роль паризького пияка польського походження у філософській притчі «Легенда про святого пияка» (La Leggenda del santo bevitore, 1988) італійського режисера Ерманно Ольмі (у 1988 фільм отримав «Золотого лева» Венеційського фестивалю).

Незалежні кіностудії[ред. | ред. код]

У 1990-х роках все частіше співпрацює з невеликими незалежними кіностудіями, намагаючись відійти від нав'язаного йому Голлівудом образу. Це зменшило його популярність у США, але у себе на батьківщині — у Нідерландах — залишається дуже популярним, про що свідчить гучне святкування його 50-річчя у 1994 році. Тоді показано ретроспективу його найвідоміших картин, перед якою йшов документальний фільм «Актор у жовтогарячому» (Acteur van Oranje). Через рік, до 100-річчя світового кінематографа, поштова служба Нідерландів випустила ювілейний набір марок, одна із яких зображала Гауера в ролі з картини «Турецькі насолоди».

Друга половина 1990-х років і початок нового тисячоліття для актора, який уклав контракт зі своїм новим агентом Джоан Гайлер (англ. Joan Hyler), почалися досить вдало. У цей період він знімається у фільмах кіностудії «Hallmark» — «Поклик предків» (The Call of the Wild: Dog of the Yukon, 1997) за романом Джека Лондона і «Мерлін» (Merlin, 1998). На телеканалі «NBC» — у фентезійній казці «Десяте королівство» (The 10th Kingdom, 1999), де зіграв роль злого Мисливця. Кінокартину «Саймон Магус» (Simon Magus, 1998), де зіграв м'якого й доброго читця поезії Альбрехта (Count Albrecht), презентовано на декількох міжнародних кінофестивалях.

У квітні 1999 року одержує в Нідерландах звання «Найкращий актор століття». Святкування нагороди на нідерландському телебаченні вилилося в нову ретроспективу його фільмів, проведену без зупинок протягом цілого дня.

У 2000 році актор спробував себе в режисурі, в результаті чого на екрани вийшов короткометражний фільм «Кімната» (The Room), що одержав в наступному році Приз глядацьких симпатій на Паризькому кінофестивалі (Paris Film Festival) як «найкращий короткометражний фільм».

Фільмографія[ред. | ред. код]

Актор[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1968 ф Месьє Гаварден Monsieur Hawarden
1969 с Флоріс Floris Флоріс
1972 с Землепроходці The Pathfinders Пітер Ван Пірсен
1973 с Waaldrecht Роже де Йонг
1973 ф Рахат-Лукум Turks fruit Ерік Вонк, скульптор
1973 ф Репельштельтье Repelsteeltje король
1974 ф Кульбаба Pusteblume Рік
1975 ф Змова Вілбі The Wilby Conspiracy Блейн Ван Нікірк
1975 ф Кіті-вертихвістка Keetje Tippel Хьюго
1975 ф Амулет смерті Das Amulett des Todes Кріс
1975 ф Рік рака Het jaar van de kreeft П'єр
1975 с Флоріс фон Роземунд Floris von Rosemund Флоріс
1975 тф Сірано де Бержерак Cyrano de Bergerac Де Валверт
1976 ф Макс Гавелар Max Havelaar Дулкарі
1976 ф Донощиця La donneuse
1977 ф Помаранчевий солдат Soldaat van Oranje Ерік Ланшоф
1978 тф Свята Жанна Heilige Jeanne Дуноіс
1978 ф Пастораль 1943 Pastorale 1943 Август Шульц
1978 ф Містерії Mysteries Йохан Нагель
1979 ф Жінка між собакою і вовком Een vrouw tussen hond en wolf Адріан
1979 ф Фатальна помилка Grijpstra & De Gier Рінус де Гіер
1979 тф Наставник Es begann bei Tiffany Райдер
1979 с Дуель на глибині Duel in de diepte Джон ван дер Вельде
1980 ф Лихачі Spetters Герріт Віткамп
1981 ф Нічні яструби Nighthawks Хеймар Вулфгар Рейнхардт
1981 ф Самотня Коко Шанель Chanel Solitaire Етьєн де Бальзан
1982 тф Всередині Третього Рейху Inside the Third Reich Альберт Шпеер
1982 ф Той, хто біжить по лезу Blade Runner Рой Беті
1983 ф Еврика Eureka Клод Майлло Ван Горн
1983 ф Вихідні Остермана The Osterman Weekend Джон Таннер
1984 ф Рідкісна порода A Breed Apart Джим Молден
1985 ф Леді-яструб Ladyhawke Етьєн Наваро
1985 ф Плоть і кров Flesh and Blood Мартін
1986 ф Попутник The Hitcher Джон Райдер
1987 ф Взяти живим або мертвим Wanted: Dead or Alive Нік Рендалл
1987 тф Втеча з Собібора Escape from Sobibor Олександра Печерський
1988 ф Легенда про святого пияка La leggenda del santo bevitore Андреас Картак
1989 ф Шукачі з Бродвею Bloodhounds of Broadway Мозок
1989 ф Сліпа лють Blind Fury Нік Паркер
1989 ф У місячну ніч In una notte di chiaro di luna Джон Нотт
1989 ф Кров героїв The Blood of Heroes Жовтяник
1989 тф На краю The Edge шериф Еміль Абель
1991 ф Смертельні узи Wedlock Френк Воррен
1991 ф Після опівночі Past Midnight Бен Джордан
1991 ф Правосуддя безсиле Beyond Justice Том Бартон
1992 ф Лічені секунди Split Second Гарлі Стоун
1992 ф Баффі — винищувачка вампірів Buffy the Vampire Slayer Лотос
1993 тф Наосліп Blind Side Джейк Шелл
1993 тф Подорож Voyage Морган Норвелл
1993 ф Крижана безмовність Arctic Blue Бен Корбетт
1994 ф Гра на виживання Surviving the Game Томас Бернс
1994 ф Нострадамус Nostradamus чернець-містик
1994 ф Єгипетські боби The Beans of Egypt, Maine Рубен Бін
1994 тф Останній політ Амелії Ергарт Amelia Earhart: The Final Flight Фред Нунан
1994 тф Фатерлянд Fatherland штурмбанфюрер Ксавьє Марш
1995 тф Містер Стітч Mr. Stitch доктор Рю Вейкман
1995 ф Прощення немає Blood of the Innocent доктор Лем
1996 в Перехрестя світів Crossworlds Ей Ті
1996 ф Дорогоцінна знахідка Precious Find Армонд Крілл
1996 ф Солдат апокаліпсису Omega Doom Омега Дум
1996 ф Марієтта в захваті Mariette in Ecstasy капелан
1997 ф Достукатись до небес Knockin' On Heaven's Door Куртіс
1997 ф Вибух Blast Лео
1997 ф Гемоглобін Bleeders доктор Марлоу
1997 ф Червоний слід Deathline Джон Андерсон Вейд
1997 с Лексс Lexx Бодж
1997 тф Лексс: Темна зона Lexx: The Dark Zone Бодж
1997 тф Поклик предків The Call of the Wild: Dog of the Yukon Джон Торнтон
1997 тф Ворожі води Hostile Waters капітан Британов
1997 тф Кільце з рубіном The Ruby Ring Патрік Коллінз
1998 тф Великий Мерлін Merlin Король Вортигерн
1998 в Тактичний напад Tactical Assault капітан Джон «Док» Голідей
1998 ф Збирач кісток Bone Daddy Палмер
1999 ф Саймон Магус Simon Magus граф Альберт, Сквайр
1999 ф Новий світовий безлад New World Disorder Девід Маркс
2000 ф Напарники Partners in Crime Джин Рирдон
2000 с Десяте королівство The 10th Kingdom мисливець
2000 ф Скажена Wilder доктор Сем Денніс Чарні
2001 ф Кома Lying in Wait Кейт Міллер
2001 в Турбулентність 3: Важкий метал Turbulence 3: Heavy Metal другий пілот Макінтош
2001 кф Кімната The Room Гаррі
2001 кф Останні слова Голландця Шульца The Last Words of Dutch Schultz Голландець Шульц
2001 ф Літаючий вірус Flying Virus Єзекіїль
2002 ф Банкіри Бога I banchieri di Dio Кардинале Марцинкус
2002 ф Спекотливий день Scorcher президент Нельсон
2002 ф Воїни Warrior Angels Греккор
2002 ф Сповідь небезпечної людини Confessions of a Dangerous Mind Кілер
2003 с Шпигунка Alias Ентоні Ґайґер
2003 с Таємниці Смолвіля Smallville Морган Едж
2004 ф Темпеста: Порочна пристрасть Tempesta Ван Бенінген
2004 ф Наставник Camera ascunsa Себастьян
2004 ф У тіні кобри In the Shadow of the Cobra Галло
2004 с Салемз Лот 'Salem's Lot Курт Барлоу
2005 тф Пригоди «Посейдона» The Poseidon Adventure єпископ Август Шмідт
2005 ф Місто гріхів Sin City кардинал Рорк
2005 ф Бетмен: Початок Batman Begins Ерл
2005 ф Дзеркальні війни. Віддзеркалення перше Зеркальные войны. Отражение первое Mysterious Man
2005 в Дракула 3: Спадщина Dracula III: Legacy Дракула III
2006 в Місія порятунку The Hunt for Eagle One генерал Френк Льюїс
2006 ф Мінотавр Minotaur Кірнан
2006 ф Ментор Mentor Сенфорд Поллард
2007 ф Гол 2: Життя як мрія Goal II: Living the Dream Руді ван дер Мерві
2007 ф Убити за 75 секунд 7eventy 5ive детектив Джон Крітон
2007 ф Макаллістер біжить Moving McAllister Максвелл Макаллістер
2007 кф Мила Бетті Sweet Betty психіатр
2007 тф Початок кінця Starting Over Пітер Росен
2008 тф Король Мотор Сіті The Prince of Motor City Вільям Гамільтон
2008 ф Чарівні щоденники флейти Magic Flute Diaries доктор Річард Нагель
2008 ф Втеча нареченої Bride Flight Старий Френк
2008 кф Рапсодія The Rhapsody
2009 кф 3 3 Батько
2009 ф Oogverblindend
2009 ф Барбаросса Barbarossa Федеріко Барбаросса
2010 ф Щастя що вислизає Happiness Runs Інслі
2010 ф Медовий місяць Life's a Beach Жан-Люк
2010 ф Ключ Саламандри Пятая казнь (Ключ Саламандры) Хант
2011 ф Ложка Spoon Віктор
2011 кф Реквієм 2019 Requiem 2019
2011 ф Бомж із дробовиком Hobo with a Shotgun Бомж
2011 ф Млин і хрест The Mill and the Cross Пітер Брейгель
2011 ф Обряд The Rite Іштван Ковак
2011 ф Чорні метелики Black Butterflies Авраам Йонкер
2011 ф Всі за одного Alle for én Німейєр
2011 ф Портативне життя Portable Life Антоніо
2011 ф Картонне село Il villaggio di cartone пономар
2011 ф Преподобний The Reverend Withstander
2011 ф Викрадення Гайнекен De Heineken ontvoering Альфред Гейнекен
2012 ф Дракула 3D Dracula 3D Ван Хелсінг
2012 ф Агент Ранжід рятує світ Agent Ranjid rettet die Welt Ван Дайк
2012 с Військова хроніка Metal Hurlant Chronicles Керн
2012 тф Мікеланджело — серце і камінь Michelangelo - Il cuore e la pietra Мікеланджело
2013 тф Політ лелек Flight of the Storks Сондерман
2013 ф Майбутнє Il futuro Масісте
2013 ф Небезпечна гра Real Playing Game Стів Баттер
2013 кф Isip the Warrior католицький священик
20132014 с Справжня кров True Blood Найл Брігант
2014 с Вілфред Wilfred доктор Груммонс
2014 ф 2047 — Загроза смерті 2047 - Sights of Death полковник Азімов
2014 ф Drawing Home Карл Рунгіс
2014 кф Клони Clones доктор Річардс
2015 в Цар скорпіонів 4 The Scorpion King: The Lost Throne Король Закор
2015 тф Франческо Francesco Падре ді Франческо
2015 ф Добрі вісті The Letters Бенджамін Преег
2015 ф Мішель де Рейтер Admiral Маартен Тромп
2015 ф Імператор Emperor Джон
2015 ф Мата Харі Mata Hari Столбаккен
2015 ф Віддача Kickback Сергій
2015 ф Переможниця Victrix Деклан
2017 ф Ґанґстердам Gangsterdam Дольф ван Таннен
2017 ф 24 години на життя 24 Hours to Liv Френк
2017 вг Observer Observer Детектив Даніель Лазарскі
2018 ф Брати Сістерс The Sisters Brothers Коммодор
2019 вг Kingdom Hearts III Kingdom Hearts III Ксеанорт

Продюсер[ред. | ред. код]

1. «Oogverblindend» (2009)
2. «Містер Стітч» (ТВ) (Mr. Stitch, 1995)
3. «Крижана безмовність» (рос. — Ледяное безмолвие, англ. — Arctic Blue, 1993)
4. «Submitting» (1989)

Режисер[ред. | ред. код]

1. «Starfish Tango» (відео) (2006)
2. «Кімната» (Room, The, 2001)

Сценарист[ред. | ред. код]

1. «У місячну ніч» (In una notte di chiaro di luna, 1989)

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2005 — За кар'єрні досягнення (Кінофестиваль в Сарасоте)
  • 2004 — За кар'єрні досягнення (Montecatini Filmvideo — МКФ короткометражних фільмів)
  • 2001 — Найкращий короткометражний фільм — «Кімната» (Паризький кінофестиваль)
  • 1997 — Приз глядацьких симпатій («Рембрандт»)
  • 1989 — Найкращий актор — «La Leggenda del santo bevitore» (МКФ в Сієтлі)
  • 1988 — Найкраща роль другого плану в серіалі — «Втеча з Сабіборна» («Золотий глобус»)
  • 1981 — Найкращий актор — За всі фільми в цілому («Золотий тілець» Нідерландський кінофестиваль)

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Рутгер Гауер на червоній доріжці 1-го Одеського міжнародного кінофестивалю, 16 липня 2010, Одеса, Україна
  • Рутгера Гауера називають «нідерландський Пол Ньюман».
  • Зріст актора — 1,85 м.
  • Він — дальтонік. Цю ваду успадкував від свого прадіда.
  • За заявою Енн Райс, коли вона писала «Інтерв'ю з вампіром», Лестата уявляла у вигляді Рутгера Гауера. Однак для екранізації пропонувала Джуліана Сендзу, бо Гауер був вже занадто старий для цієї ролі. Але врешті вампіра зіграв Том Круз.
  • Спочатку Пол Верговен хотів, щоб саме Гауер зіграв головну роль у фільмі «Робокоп».
  • Його ім'я й прізвище закінчується на «er». Він зіграв в 13 фільмах, назви яких закінчуються на «er» або «ers» і вісім персонажів, чиї імена закінчуються на «er».
  • Рутгер Гауер — захисник довкілля. Боровся за звільнення співзасновника організації «Грінпіс» Пола Вотсона, засудженого за затоплення бракон'єрського норвезького судна-китобоя.
  • Заснував фонд із дослідження СНІДу — "Фонд Рутгера Хауера «Морська зірка».
  • Перш ніж присвятити себе акторській кар'єрі, п'ять років провів у трупі пантоміми.
  • У липні 2010 року Рутгер Гауер відвідав Україну, ставши спеціальним гостем Першого одеського міжнародного кінофестивалю, який відбувся з 16 по 24 липня в Одесі. На фестивалі актор взяв участь у церемонії відкриття у Одеському оперному театрі, а також провів два майстер-класи для учасників «Літньої кіношколи». Відео з майстер-класів Рутгера Гауера в Одесі- відеоканал Одеського міжнародного кінофестивалю на You Tube [1] [Архівовано 17 липня 2010 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #13275357X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Discogs — 2000.
  4. Rutger Hauer, ‘Blade Runner’ Co-Star, Dies at 75 — 2019.
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. Roglo — 1997. — 9000000 екз.
  7. https://nos.nl/artikel/2294924-acteur-rutger-hauer-75-overleden.html
  8. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. Morris, Chris; Morris, Chris (24 липня 2019). Rutger Hauer, ‘Blade Runner’ Co-Star, Dies at 75. Variety (англ.). Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019. 
  10. Помер актор Рутгер Хауер. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019. 
  11. Зірка «Того, хто біжить лезом» Рутгер Хауер помер у віці 75 років. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019. 
  12. а б Про Рутгера Хауера на сайті www.kinofilms.com.ua(укр.)

Посилання[ред. | ред. код]