Саулі Нійністьо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Саулі Нійністьо
Sauli Niinistö
Саулі Нійністьо
Прапор
12-й президент Фінляндії
Попередник: Тар'я Галонен
Прапор
57 голова Парламенту Фінляндії
Попередник: Тімо Кіллі
Наступник: Зискович Бен
Прапор
Міністр фінансів Фінляндії
Попередник: Війнанен Ійро
Наступник: Калліомякі Анті
Прапор
Міністр юстиції Фінляндії
Попередник: Аннелі Яаттеенмякі
Наступник: Карі Хякяміес
 
Партія: Національна коаліція[1]
Освіта: Університет Турку
Народження: 24 серпня 1948(1948-08-24) (69 років)
Сало, Фінляндія
Національність: фін
Громадянство: Фінляндія Фінляндія
Віросповідання: Лютеранство
 
Сайт: tpk.fi/Public/default.aspx
Нагороди:
Великий хрест ордена Білої троянди Великий хрест ордена Лева Фінляндії Order Sint Olaf 1 kl.png

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Са́улі Вя́йняме Ні́йністьо (фін. Sauli Väinämö Niinistö; нар. 24 серпня 1948, Сало) — 12-й президент Фінляндії. Представник Національної коаліційної партії.

Обраний на посаду президента Фінляндії 5 лютого 2012 року, інавгурація відбулась 1 березня 2012. За освітою юрист, був міністром фінансів з 1996 по 2003 роки, а також кандидатом у президенти на виборах 2006 року. З 2007 по 2011 був спікером парламенту Фінляндії. З 2002 — почесний президент Європейської народної партії. Крім того він був президентом Футбольної асоціації Фінляндії.

Нійністе був кандидатом у президенти від НКП на виборах 2012 року. У першому турі він посів перше місце, набравши 37,0 % голосів, після чого у другому турі йому протистояв Пекка Гаавісто від Зеленого союзу. В другому турі Нійністе набрав 62,6 %, тоді як його суперник — 37,4 %.

Біографія[ред.ред. код]

Дитинство, освіта, початок кар'єри[ред.ред. код]

У 1977 році 29-річний Нійністьо був обраний до міської ради і в міську адміністрацію Сало.

У 1987 році був вперше обраний депутатом Едускунти від партії Національна коаліція.

У 1994 році Нійністе був обраний головою партії Національна коаліція, змінивши Пертті Салолайнена. Він займав цю посаду 7 років, до 2001 року (наступник — Вілле Ітяля).

В уряді[ред.ред. код]

У першому уряді Пааво Ліппонена займав пост міністра юстиції 1995—1996 роки, а пізніше пост міністра фінансів 1996—1999 роки.

У другому уряді Ліппонена продовжував займати посаду міністра фінансів (1999—2003 роки), після чого перейшов на посаду заступника головного директора Європейського інвестиційного банку.

Президентські вибори (2006)[ред.ред. код]

На президентських виборах 2006 року став кандидатом від Коаліційної партії. У першому турі він набрав 24,1 % голосів і вийшов у другий тур, поступившись лише діючому президенту Фінляндії та кандидату від СДП Тар'я Галонен (набрала 46,3 %). У другому турі голосування він програв вибори, але з невеликим відривом (48,2 % у Нійністе, 51,8 % у Халонен).

Церемонія інавгурації нового президента Фінляндії. Саулі Нійністе (у центрі) та Тар'я Галонен (ліворуч), яка передала йому свої президентські повноваження. 1 березня 2012, Гельсінкі

Спікер парламенту[ред.ред. код]

У 2007 році повернувся в фінську політику і на парламентських виборах знову був обраний депутатом Едускунти. Він також був обраний спікером парламенту. Цю посаду Саулі Нійністе займав протягом усього терміну роботи цього скликання, до наступних виборів у квітні 2011 року. На парламентських виборах 2011 року він не балотувався.

15 лютого 2013 Парламент Фінляндії придбав за 25 тисяч євро виконаний фінською художницею Марьятта Тапіола офіційний портрет, який був розміщений в галереї портретів спікерів Парламенту.

Президентські вибори (2012 рік)[ред.ред. код]

28 червня 2011 Саулі Нійністе заявив про своє рішення балотуватися в президенти Фінляндії на виборах 2012 року. У жовтні 2011 року кандидатура Нійністе була затверджена на позачерговому з'їзді Коаліційної партії в Гельсінкі. 22 січня 2012 в першому турі президентських виборів набрав 37 % голосів і вийшов у другий тур. За результатами другого туру голосування, який пройшов 5 лютого 2012 року, набрав 1800400 голосів (62,2 %) і був обраний президентом Фінляндії.

Президентство[ред.ред. код]

Ставши на чолі держави, завдав перші офіційні візити до Швеції, Естонії і Росії, а 25 вересня 2012 року, перебуваючи з візитом в США, виступив на сесії Генасамблеї ООН у зв'язку з обговоренням кандидатури Фінляндії на членство в Раді безпеки ООН.

Також президент почав нову програму по залученню до Фінляндії іноземних інвестицій.

У лютому 2013 року консиліум лікарів, за підсумками комплексного дослідження, зробив висновок про хороший стан здоров'я Саулі Нійністе, що дозволяє йому повноцінне виконання обов'язків президента Фінляндії. 10 лютого 2013 прибув з офіційним візитом до Москви, де зустрівся з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним та Головою Уряду російської Федерації Дмитром Медведєвим, а під час свого офіційного візиту в Китай 6 квітня 2013 став першим лідером країн Європейського союзу, який зустрівся з новим президентом Китаю Сі Цзіньпіном.

Особисте життя[ред.ред. код]

У 2004 році перебував зі своїм сином Матіасом в таїландському Хао Лаку на відпочинку. Зумів вижити під час цунамі, забравшись разом з сином на телеграфний стовп.

Володіє акціями на суму понад півмільйона євро і на президентських виборах у Фінляндії в 2012 році був найзаможнішим з кандидатів у президенти.

У серпні 2012 року Нійністе в інтерв'ю газеті «Helsingin Sanomat» розповів, що вивчає російську мову, беручи уроки раз на тиждень; знання мови сусідньої країни, на його думку, є «питанням ввічливості». У той же час він зізнався, що за своє життя «починав вивчати російську приблизно стільки ж разів, скільки намагався кинути палити».

Сім'я[ред.ред. код]

  • Перша дружина — Марія-Леена Аланко, у шлюбі з 1974 року, загинула в ДТП в 1995 році
    • Син — Нуутті (1975)
    • Син — Матіас (1980)
  • Друга дружина — Йенні Хауке

Нійністе та Україна[ред.ред. код]

6 грудня 2012 р. Президент України Віктор Янукович надіслав привітання Саулі Нійністе з нагоди Дня незалежності Фінляндії, в якому запросив відвідати Київ з офіційним візитом.

16 серпня 2014 р. Президент України Петро Порошенко провів зустріч з Президентом Фінляндії Саулі Нійністьо. Петро Порошенко подякував Саулі Нійністьо за запрошення відвідати Фінляндію після встановлення миру в Україні.[2]

Цікаві факти[ред.ред. код]

У березні 2017 року запропонував знизити собі зарплату на 20%. Із 160 тисяч євро на рік до 126 тисяч євро.[3]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]