Червоний Хутір (станція метро)

Червоний Хутір
Червоний Хутір;
	Київський метрополітен Сирецько-Печерська лінія
Загальні дані
Тип	колонна двопрогінна мілкого закладення
Глибина закладення	7 м
Проєктна назва	Червоний хутір
Платформи
Кількість	2
Тип	бічні
Форма	прямі
Довжина	104,0 м
Будівництво
Дата відкриття	23 травня 2008 (17 років)
Архітектор(и)	Т. О. Целіковська, В. Л. Гнєвишев, Ю. О. Кравченко за участю К. В. Бадяєвої, А. П. Юхновського
Будівельник(и)	«Київметробуд»
Транспорт
Район міста	Дарницький район
Виходи до	Старобориспільська вулиця, вул. Миколи Хвильового
Наземний транспорт	А 51, 63; Мт 503, 516
Інше
Час відкриття	05:52
Час закриття	23:57
Код станції	327

					ТЧ «Виноградар»

				ПК06+00	Маршала Гречка

				ПК4+45	Виноградар

				ПК3'+20	Варшавська

				ПК21+02	Мостицька


				ПК41+33	Сирець ^+зал

				ПК56+96	Дорогожичі
				ПК68+03	Герцена
					ССГ до ст. Глибочицька

				ПК83+71	Лук'янівська ^+M
				ПК100+18	Львівська брама

				ПК114+62	Золоті ворота ^+M

				ПК122+50	Палац спорту ^+M
					ССГ до ст. Хрещатик
					ССГ до ст. Майдан Незалежності
				ПК133+91	Кловська
				ПК147+27	Печерська
				ПК158+20	Звіринецька

				ПК177+40	Видубичі ^+зал ^+зал ^+авт

				ПК187+28	Теличка

					Південний міст через р. Дніпро

				ПК211+42	Славутич
				ПК219+34	Осокорки

				ПК233+02	Позняки
				ПК245+50	Харківська

				ПК256+93	Вирлиця
				ПК269+09	Бориспільська
					ТЧ-3 «Харківське»
				ПК280+04	Червоний Хутір

«Червоний Хутір»^[2] — 46-та станція Київського метрополітену, кінцева станція Сирецько-Печерській лінії, розташована після станції «Бориспільська». Станція відкрита 23 травня 2008 року. Назва походить від однойменної історичної місцевості.

Конструкція

Конструкція станції — колонна двопрогінна, мілкого закладення з двома береговими платформами.

Колійний розвиток: Станція з колійним розвитком — пошерстний з'їзд у кінці лінії.

Станція є третьою у київському метрополітені берегового типу, на зразок станцій «Вирлиця» та «Дніпро». Зал станції має збільшену висоту. По центру між коліями облаштовані ряд колон та технічна платформа для маневрових машиністів. Станція має асиметричні платформи. Платформа меншої ширини — у напрямку центру. Платформа з центру — більшої ширини і має ряд колон. На станції два касових вестибюля, сполучені із виходами до підземних переходів. Касові зали мають широкі панорамні вікна, що дозволяють оглядати весь пасажирський зал станції. Північний вестибюль закритий з 2008 року через низький пасажиропотік. Наземні вестибюлі відсутні.

На станції застосовано низку рішень для людей з обмеженими фізичними можливостями. Запобіжна лінія на краю платформи виконана з жовтої керамічної рельєфної плитки, що дозволяє краще орієнтуватися людям з вадами зору. На станції встановлено дев'ять ліфтів-підйомників з рівня платформи до рівня касового залу і з підземного переходу — на поверхню.

Історія будівництва

Будівництво розпочалося у 2005 році після відкриття станції «Бориспільська». У квітні 2007 року тодішній міський голова Леонід Черновецький заявив, що будівництво станції має бути призупинено через можливий низький пасажиропотік, бо станція розташована на околиці міста, а «звірі на метро не їздять»^[3]. Та згодом, коли на 25 травня 2008 року було призначено позачергові вибори міського голови та вирішено відкрити її за два дні до виборів^[4]. Станція відкрита до Дня Києва 23 травня 2008 року^[5].

Розташування

Фактично, це єдина станція Київського метрополітену, розташована серед лісу, поруч із електродепо «Харківське» та кінцевими зупинками автобусних маршрутів. Станція проєктована із урахуванням забудови району, зокрема комплексу «Чарівне місто»^[6].

Пасажиропотік

Рік	2009	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу	5,2	5,0	4,8	4,9	4,6	4,3	4,3	4,6	4,8

Галерея

Платформа у напрямку станції «Бориспільська»
Платформа зі станції «Бориспільська»
Назва на колійний стіні
Поїзди на станції «Червоний Хутір»
Вихід
Виходи

Див. також

Список станцій Київського метрополітену

Примітки

↑ Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23 червня 2004 року № 1136 «Про найменування станцій метрополітену, що проектуються». [Архівовано з першоджерела 31 травня 2023.]
↑ У розпорядженні про найменування станції — «Червоний хутір»
↑ Столичну станцію метро «Червоний Хутір» законсервують. Korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 22 серпня 2018.
↑ Архівована копія. ukranews.com. Архів оригіналу за 29 травня 2008. Процитовано 21 травня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ У Києві відкрили станцію метро «Червоний Хутір». kyiv.proua.com. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 27 травня 2008.
↑ ЖК «Чарівне Місто». lun.ua.

Джерела

Посилання

Станція «Червоний Хутір» на офіційному сайті Київського метрополитена. [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Станція «Червоний Хутір» на неофіційному сайті Київського метрополітену. [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.]

Червоний Хутір // Веб-енциклопедія Києва.

[ka-1136-1] Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23 червня 2004 року № 1136 «Про найменування станцій метрополітену, що проектуються». [Архівовано з першоджерела 31 травня 2023.]

[2] У розпорядженні про найменування станції — «Червоний хутір»

[3] Столичну станцію метро «Червоний Хутір» законсервують. Korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 22 серпня 2018.

[4] Архівована копія. ukranews.com. Архів оригіналу за 29 травня 2008. Процитовано 21 травня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[5] У Києві відкрили станцію метро «Червоний Хутір». kyiv.proua.com. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 27 травня 2008.

[6] ЖК «Чарівне Місто». lun.ua.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]