Колтун Леонід Якович

Леонід Колтун
Особисті дані
Повне ім'я	Колтун Леонід Якович
Народження	7 вересня 1944(1944-09-07) (80 років)
	Харків, УРСР, СРСР
Громадянство	Україна
Позиція	воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1961—1965 «Авангард (Харків)» 23 (-30) 1965—1967 «Суднобудівник (Миколаїв)» 61 (-51) 1967—1970 Зірка (Кіровоград) 22 (-9) 1970—1978 Дніпро (Дніпропетровськ) 163 (-151)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1974 Збірна СРСР з футболу ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1980—1990 Дніпро (Дніпропетровськ) (тренер) 1991 Ротор (Волгоград) 1992 Ворскла 1992 Нива (Тернопіль) 1992—1994 Евіс 1994 Полісся (Житомир) 1995 Металург (Запоріжжя) 1996—1998 Зеніт (Санкт-Петербург) (тренер) 1998—1999 Торпедо (Запоріжжя) 1999 Дніпро (Дніпропетровськ) 2000—2004 Цзянсу Сайнті 2006 Ротор (Волгоград) (тренер)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Леонід Якович Колтун (нар. 7 вересня 1944, Харків, УРСР, СРСР) — колишній український футболіст (воротар) і відомий тренер з футболу. Майстер спорту (1971). Заслужений тренер УРСР (1983).

Біографія

Леонід Якович Колтун — перший футболіст «Дніпра», якого викликали до збірної СРСР. У 1974-му Костянтин Бєсков викликав його на виїзний поєдинок відбірного турніру чемпіонату Європи проти ірландців. Він сидів у запасі, на воротах стояв Володимир Пільгуй із московського «Динамо».

У 1980 році розпочав тренерську діяльність на посаді тренера «Дніпра». 1990 року навколо команди розгорівся скандал. Тодішній тренер «Дніпра» Євген Кучеревський напередодні матчу 1/4 фіналу Кубка чемпіонів 1989–1990 проти «Бенфіки» продав провідних гравців — Лютого, Шахова, Чередника. Колтун дорікнув йому за це.

В 1991-му Леонід Якович пішов з «Дніпра» до волгоградського «Ротора». Він узяв із собою до Волгограда Ледяхова, Геращенка, Яровенка, Гудименка. Команда виграла чемпіонат СРСР у першій лізі, але преміальних, 5 тисяч доларів на кожного, так і не отримала.

Колтуна запросили до Полтави, але пробув він там 9 днів, бо дуже мало грошей платили. А в Тернополі та Миколаєві спонсори відмовлялися від команд. Також недовго працював у Житомирі. Не вжився з президентом «Полісся» Заєю Авдишем.

1995 року — тренер команди «Металург (Запоріжжя)».

1996 року Колтуна до «Зеніту» запросив тодішній тренер команди Анатолій Бишовець. Коли Анатолій Федорович працював зі збірною СРСР (1990–1991), Леонід Якович готував для нього воротарів до матчу відбору Євро-1992 проти Італії. Зіграли тоді 0:0.

Колтун у Бишовця в «Зеніті» був селекціонером по Україні. Привіз Поповича з Кривого Рогу, запоріжця Вернидуба. Максимюка знайшов у Івано-Франківську. «Зеніту» футболісти діставалися, за футбольними мірками, за дуже низькими цінами. Вернидуб обійшовся у 30 тисяч доларів, Попович — у 70 тисяч.

Коли Бишовець очолив збірну Росії у 1998 році, Колтун пішов із «Зеніту» до запорізького «Торпедо». Втратив у грошах: у Пітері мав 3 тисячі доларів, а в Запоріжжі — тисячу. І ту не платили. Команда мешкала взимку на базі й харчувалася гречаною кашею.

У 1999-му Леонід Якович повернувся до «Дніпра». Тоді команда боролася за виживання. Колтун хотів зустрітися з її власником Ігорем Коломойським, попросити грошей на посилення. Але його не прийняли. Контракту Леонід Якович не мав, працював за джентльменською угодою. Спересердя поїхав до Києва, де вже купив квартиру.

У 2000 році в одному з ресторанів Києва випадково зустрівся з професором, який в інфізі (інститут фізичної культури) викладав. У нього в аспірантурі працював китаєць, який мав відношення до клубу «Санті» з міста Нанкін. Потрібен був тренер. Колтуна по телефону переключили на китайця, який запропонував Леоніду Яковичу летіти в Китай. Він погодився. Візу йому зробили за годину. Наступного дня Колтун вже був у літаку.

Українського тренера там зустріли вороже. Улаштували йому перевірки, шукали недоліки в кваліфікації. Не знайшовши, підписали з ним контракт на чотири місяці. Потім ще шість разів наново підписували угоду.

Команда прогресувала. У другому колі піднялася із 7-го місця на 1-ше. Українець налагодив дисципліну, дав тактику. Тренування зробив інтенсивнішими, але менш тривалими. У Китаї дивувалися з успіхів команди. Навіть судити матчі ”Санті” вперше запросили арбітрів із сусідньої Кореї.

Повернувшись в Україну Колтун сказав:

«Я заробив за два роки в Китаї набагато більше, ніж за всю кар’єру»

Хоча були і труднощі: місцевий вологий клімат, плюс 40 градусів у затінку, специфічна їжа, добовий графік: сніданок — о 8-й ранку, вечеря — о 6-й вечора.

2006 — став консультантом волгоградського «Ротора»

Досягнення

• Дворазовий чемпіон СРСР з футболу ( «Дніпро» Дніпропетровськ 1983, 1988).
• Володар кубка СРСР з футболу ( «Дніпро» Дніпропетровськ 1989).
• Вивів команду у вищу лігу ( «Ротор» Волгоград 1991).
• Вивів команду в вищу лігу ( «Евіс» Миколаїв 1994).

Посилання

• Статистика на сайті www.klisf.ru
• Тижневик Футбол. Леонід Колтун. профіль
• «Газета по-українськи» № 329 за 16.03.2007 Інтерв'ю з Леонідом Колтуном
• Новини Дніпропетровська за 05.09.2013 Інтерв'ю з Леонідом Колтуном