501-й окремий батальйон морської піхоти (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
501-й окремий батальйон морської піхоти
На службі 1.10.1959-20.3.2014
Країна Україна Україна
Належність Збройні Сили України
Вид Військово-морські сили України
Тип Морська піхота
Чисельність батальйон (308 чоловік)
У складі Файл:ВійськБерегОбУкр.png Війська берегової оборони Військово-морських сил України
Гарнізон/Штаб А0669, Керч, АР Крим, Україна
Річниці 2009 - 50 років
Війни/битви Російсько-українська війна
Медіафайли на Вікісховищі

501-й окре́мий батальйо́н морсько́ї піхо́ти Військово-Морських Сил України Збройних Сил України — військове з'єднання морської піхоти України, що за організаційно-штатною структурою входить до складу військ берегової оборони Військово-Морських Сил України Збройних Сил України. Батальйон за своїм призначенням підготовлений для висадки у передових загонах для захоплення пунктів і ділянок на узбережжі і забезпечення висадки на них головних сил

Історія з'єднання

У вересні 1959 року в місті Маріуполі Донецької області на базі невеликої автомобільної школи 35-ї зенітно-артилерійської дивізії ППО була сформована військова частина 27895 - школа молодших спеціалістів автотракторної служби. Формування частини було завершено 1 жовтня 1959 року - цей день і вважається датою створення частини. Першим командиром частини став учасник Великої Вітчизняної війни, кавалер орденів «Червоної Зірки» і «Вітчизняної війни» 1 і 2 ступенів, багатьох інших нагород полковник Микола Гудименко.

Спочатку частина дислокувалася в Маріуполі. В той час її склад не перевищував 220 курсантів і 7 офіцерів. На озброєнні було 10 автомобілів, курсанти готувалися по програмам водіїв 3-го класу.

У жовтні 1960 року військова частина була переведена на новий штат і передислокована в місто Бердянськ Запорізької області. Проте розміщення у Бердянську не забезпечувало якісного виконання складних завдань і потреб в підготовці молодших фахівців. За рішенням Генерального Штабу в лютому 1961 року частина передислокувалась до міста Керч Кримської області.

Попри відсутність належних умов, особовий склад частини за короткий проміжок часу зумів створити у Керчі одну з кращих у Збройних Силах СРСР школу молодших спеціалістів автомобільної служби з потужною навчально-матеріальною базою, досвідченими командирами-викладачами і кращими військовими традиціями.

Указом Президії Верховної Ради від 19 липня 1970 року частині було вручено Бойовий Прапор і Грамоту Президії Верховної Ради СРСР.

За досягнуті успіхи в бойовій підготовці у 1973 році частині був вручений перехідний Вимпел Військової Ради Київського об'єднання військ ППО і присвоєно почесне звання «відмінної». Це звання і Вимпел Військової Ради особовий склад частини утримував протягом п'яти наступних років (по 1978 рік). В цей час частиною командував полковник Володимир Сліпченко.

У 1981, а потім і у 1985 році частина перейшла на нову організаційно-штатну структуру. Відбулися зміни в бік ускладнення і удосконалення програми підготовки молодших фахівців.

У грудні 1989 року школа була переформована в 416 Окремий навчальний полк авіаційного тилу Військ ПВО. Новим командиром частини став полковник Мефодій Мазуркін.

За короткий термін було здійснено перепрофілювання частини на підготовку молодших фахівців авіаційного тилу (автомобільної і електрогазової служби). У відповідності з новими задачами в частину надходила нова техніка і озброєння, а в ряди влились висококваліфіковані фахівці із військ та інших навчальних частин. Тільки за 1989-1991 роки полк підготував для військ ППО більш 4-х тисяч фахівців авіаційного тилу.

1 лютого 1992 року весь особовий склад частини прийняв присягу на вірність народу України і увійшов до складу сил ППО Збройних Сил України.

З 1 вересня 1993 року умовне найменування полку було змінено на військову частину А-3333. Великий колектив офіцерів і прапорщиків продовжував виконувати завдання підготовки молодших фахівців автомобільної і електрогазової служби для частин і підрозділів Сил ППО України.

У червні 1994 року на підставі наказу командувача Національної гвардії України Володимира Кухарця була створена 16-та Окрема рота НГУ (військова частина 2041 НГУ) і по узгодженню з командуванням Сил ППО вона була розміщена на базі в/ч А-3333 в Керчі.

У квітні 1996 року рота НГУ була переформована в батальйон НГУ (в/ч 2209), а з 24 травня 1996 року батальйон НГУ був перейменований в Окремий батальйон морської піхоти НГУ і отримав умовне найменування в/ч 2041.

На підставі рішень Президента України Леоніда Кучми, Кабінету Міністрів України і наказу командувача НГУ №03 від 10 лютого 1997 року на базі злиття 20-го окремого батальйону морської піхоти НГУ (в/ч 2041) і розформованих Міністерством оборони України 416-го окремого навчального полку (в/ч А-3333) було сформовано 25-й полк Національної гвардії України (в/ч 2041 НГУ) 7-ї (кримської) дивізії НГУ.

Полк зберіг добротну навчально-матеріальну базу, техніку та озброєння і в квітні 1997 року влився до лав Національної гвардії України.

За період свого формування 25 полк НГУ, а з 1 червня 1999 року - 10 бригада НГУ вважалася найбільш боєздатною частиною у складі 7-ї дивізії Національної Гвардії України. Саме тому з початку створення частини НГУ було виконано 1479 завдань, з них: - з охорони важливих об'єктів - 333 - несення служби з охорони громадського порядку - 39 - забезпечення масових заходів - 11 (в тому числі 2 у Сімферополі) - ліквідація стихійного лиха - 2 рази. Під час виконання спеціальних завдань за здійснення злочину було затримано 5 чоловік, за адміністративні порушення - 286 чоловік, вилучено холодної зброї - 6 одиниць, а також велику кількість наркотичних речовин. Висока оцінка у виконанні службових обов'язків особовим складом частини була дана командиром 7-ї (кримської) дивізії НГУ генерал-майором гвардії Віктора Федоровича Шевченка під час забезпечення охорони Ялтинської Конференції держав Балтийсько-Чорноморського регіону 10-11 вересня 1999 року.

МТ-ЛБ - основний бронетранспортер підрозділу у 2000 році

Згідно з Указом Президента України від 17 грудня 1999 року, розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних сил України від 21 грудня 1999 року №115/1/0500, наказу командувача 32-го армійського корпусу №07 від 27 березня 2000 року частину було включено до складу 32-го армійського корпусу Південного оперативного командування Сухопутних військ.

На підставі Директиви Міністра оборони України Олександра Кузьмука і командувача військами Південного оперативного командування Олександра Затинайка від 2000 року 10-та бригада переформована в 501-й окремий механізований полк (військова частина А0669), на озброєнні якого перебували бронетранспортери МТ-ЛБ.

У жовтні 2003 року 501–й окремий механізований полк перейшов на штат окремого механізованого батальйону на БТРах без зміни умовного найменування і увійшов до складу окремої механізованої бригади військ берегової оборони Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

БТР-70 - основний бронетранспортер підрозділу у 2013 році

У березні 2008 року військова частина А0669 була виведена зі штату бригади берегової оборони і передана безпосередньо в пряме підпорядкування Центру військ берегової оборони - заступникові командувача Військово-морських Сил з берегової оборони.

У 2013 році у рамках загальнодержавного реформування Збройних сил було прийнято рішення про формування на базі 501-го окремого механізованого батальйону військ берегової оборони батальйону морської піхоти з дислокацією у місті Керч. Планувалося, що у складі буде розвідувальний взвод, а роти будуть розгорнуті до 94 чоловік. Також планувалося розформувати снайперську роту, яка була у механізованому батальйоні, а її особовий склад мав доукомплектувати інші підрозділи частини. По технічному оснащенню планувалося, що з БТР-70 батальйон переукомплектують на БТР-80, а одну роту планували укомплектувати сучасними українськими БТР-4. За планом батальйон морської піхоти на основі 501-го батальйону мав бути сформований 31 грудня 2013 року, але переформатування відбулося дещо раніше.

26 грудня 2013 року на центральній набережній Керчі військовослужбовці 501-го окремого механізованого батальйону військ берегової оборони ВМС ЗС України склали клятву морського піхотинця. У зв’язку з реформуванням колишній окремий механізований батальйон берегової оборони отримав не лише нові штати, але й нову назву — 501-й окремий батальйон морської піхоти ВМС України.

В ніч на 27 лютого 2014 року почалася анексія Криму Росією. А вже 2 березня російські війська заблокували військову частину керченських морських піхотинців[1].

6 березня військовослужбовці провели на території частини концерт просто неба для підняття бойового духу[2].

14 березня керченські морпіхи зіграли футбольний матч з російськими окупаційними військами і впевнено розгромили росіян з рахунком 4:0[3].

20 березня на території військової частини 501-го окремого батальйону морської піхоти ВМС України було піднято російський прапор[4].

Після зазначених подій лише 59 військовослужбовців батальйону з 308-ми вирішили продовжити службу у збройних силах України. Більшість військовослужбовців разом з командиром підполковником Олександром Саєнко зрадила присягу народу України, прийняла російське громадянство і поповнила лави ВМФ Російської Федерації[5].

Після цього частина із збереженням свого номеру продовжувала службу у морській піхоті Російської Федерації[6].

26 серпня Міністерство оборони Російської Федерації замість військової частини А0669 сформувало 3-й колійний залізничний батальйон, куди набирають військовослужбовців за контрактом і відправляють служити військових з Росії. Колишніх українських морських піхотинців перевели у різні регіони Росії[7][8].

Згодом із залишків 1-го і 501-го батальйонів морської піхоти та поповнення з контрактників у ВМС України було створено 1-шу бригаду морської піхоти імені Костянтина Ольшанського[9][10].

За час свого існування особовий склад батальйону взяв участь у таких широкомасштабних навчаннях: «Чисте небо» (2006 рік), «Артерія» (2007 рік), «Морський вузол» (2008 рік), «Адекватне реагування» (2011 рік), «Перспектива» (2012 рік).

Командири

  • Полковник Гудименко Микола Дмитрович (1959-??? рр.)
  • Полковник Сліпченко Володимир Трохимович (???-грудень 1989 рр.)
  • Полковник Мазурків Мефодій Матвійович (грудень 1989-1994 рр.)
  • Полковник Шклярук Василь Петрович (1995-1997 рр.)
  • Полковник Воронченко Ігор Олександрович (1998-2003 рр.)
  • Підполковник Деркач Олександр Михайлович (2003-2005 рр.)
  • Підполковник Стешенко Сергій Миколайович (2005-2006 рр.)
  • Підполковник Стороженко Сергій Іванович (2006-2008 рр.)
  • Підполковник Никонов Михайло Олександрович (2008-2010 рр.)
  • Підполковник Саєнко Олександр Олександрович (2010-2014 рр.)

Галерея

  • Нарукавна нашивка 7-ї (Кримської) дивізії національної гвардії України (варіант 1)
    Нарукавна нашивка 7-ї (Кримської) дивізії національної гвардії України (варіант 1)
  • Нарукавна нашивка 7-ї (Кримської) дивізії національної гвардії України (варіант 2)
    Нарукавна нашивка 7-ї (Кримської) дивізії національної гвардії України (варіант 2)
  • Нарукавна нашивка 7-ї (Кримської) дивізії національної гвардії України (варіант 3)
    Нарукавна нашивка 7-ї (Кримської) дивізії національної гвардії України (варіант 3)
  • Нарукавна нашивка 7-ї (Кримської) дивізії національної гвардії України (варіант 4)
    Нарукавна нашивка 7-ї (Кримської) дивізії національної гвардії України (варіант 4)
  • Нарукавна нашивка 501-го окремого механізованого батальйону військ берегової оборони України
    Нарукавна нашивка 501-го окремого механізованого батальйону військ берегової оборони України

Примітки

  1. ↑ Військову частину в Керчі оточено російськими солдатами. Відео // «Укрінформ» від 2 березня 2014 року
  2. ↑ Заблоковані керченські морпіхи зіграли імпровізований концерт // «Корреспондент.net» від 7 березня 2014 року
  3. ↑ Російські та українські військові в Керчі грають у футбол // «Харьков» від 14 березня 2014 року
  4. ↑ Тенюх звинуватив українських військових у Криму в "слабкій моральній обстановці" // «Корреспондент.net» від 22 березня 2014 року
  5. ↑ Оприлюднено список офіцерів-зрадників з Криму // LB.ua від 14 листопада 2014 року
  6. ↑ Украинский предатель расхваливает «вежливых людей»(рос.) // «Агентство Стратегічних Досліджень» від 20 серпня 2014 року
  7. ↑ Керченські морпіхи-перебіжчики стали «залізничним батальйоном» і передислоковані з Криму // «Військо України» від 18 вересня 2014 року
  8. ↑ Минобороны РФ создало в Крыму путевой железнодорожный батальон(рос.) // «/ИТАР-ТАСС» від 26 вересня 2014 року
  9. ↑ Хлопчаки зіграли у футбол з морпіхами // «Голос України» від 26 листопада 2014 року
  10. ↑ У морских пехотинцев — ротация: в Николаев из АТО вернулись бойцы(рос.) // ТІА «Вікна Одеси» від 8 листопада 2014 року

Джерела

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=501-й_окремий_батальйон_морської_піхоти_(Україна)&oldid=15261947