Стрілянина в московській школі № 263

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стрілянина в московській школі № 263
Зображення
Працівники поліції та спецслужб поблизу шкільної будівлі, 3 лютого 2014 року
Місце атаки Росія Росія
Москва, Отрадне (район Москви), вул. Отрадна, буд. 11б, середня школа № 263[ком. 1]
Мета атаки учні та персонал школи,
працівники поліції,
що прибули за тривогою
Дата 3 лютого 2014 року
11:40 — 13:05 (MSK, UTC+4)
Спосіб атаки вбивства, захоплення заручників
Зброя напівавтоматичний карабін Browning 22 Semi-Auto rifle,
гвинтівка Tikka T3 під патрон 7,62×51 мм НАТО з оптичним прицілом
Загиблі 2
Поранені 1
Число терористів Сергій Гордєєв
Число заручників 21
Заручники учні 10 «А» класу

Стрілянина в московській школі № 263 — масовий розстріл, що відбувся 3 лютого 2014. Учень десятого класу Сергій Гордєєв, озброєний карабіном і гвинтівкою, увірвався до будівлі своєї школи, де розстріляв вчителя географії та захопив своїх однокласників у заручники, а відтак відкрив вогонь по працівниках поліції, що прибули на місце події, тим самим убивши охоронця та важко поранивши патрульного. Подібні події часто відбуваються в Європі, США і Японії, але в сучасній Росії це другий випадок масового вбивства в школі, після теракту в Беслані, і перший розстріл, вчинений школярем.

Гордєєва нейтралізували та затримали. 3 березня 2015 року Бутирський районний суд Москви визнав його таким, що вчинив убивства та зробив замах на них у стані неосудності, та направив його на примусове психіатричне лікування. Рішення оспорив захист потерпілих, 10 серпня 2015 року Московський міський суд визнав його законним, однак 13 листопада 2015 року Президія Московського міського суду направила справу на повторний перегляд до Московського військового суду, де 8 лютого 2016 року Гордєєва знову визнали неосудним. 5 травня 2016 року Верховний суд Російської Федерації визнав це рішення законним.

Інцидент зазнав широкого резонансу в російському суспільстві та викликав бурхливі дискусії про необхідність посилення систем безпеки в навчальних закладах, а також вплив художніх фільмів, телевізійних передач і відеоігор, що пропагандують насилля.

Особистість злочинця[ред.ред. код]

Сергій Вікторович Гордєєв народився 4 жовтня 1998 року в Москві, на момент вчинення злочину йому було 15 років і він був учнем 10 «А» класу московської середньої школи № 263.

Сергій вчився на «відмінно», претендував на закінчення школи із золотою медаллю, готувався до вступу до Московського інженерно-фізичного інституту, був переможцем і призером різноманітних олімпіад, зокрема, інтернет-олімпіади школярів «20 років правової держави в Росії», що проходила в грудні 2013 року. На обліку в правоохоронних органах перебував. З дитинства був досить добре фізично розвинений, самостійно займався загальною фізичною підготовкою, відвідував заняття бойового самбо в спортивній школі. Захоплювався комп'ютерними іграми (GTA IV, GTA V, Mafia 2 тощо), які, за його власними словами, справляли на нього позитивний ефект, завдяки ним він «відволікався від світу і міг відволіктись від своїх образ».

Батько Сергія, Віктор, — працівник курованого силовими відомствами ФДБЗ НДІ «Ефір». За відомостями низки ЗМІ, НДІ «Ефір» — лише прикриття, а насправді Віктор Гордєєв — полковник поліції, заступник начальника відділу зовнішнього спостереження ОПБ МВС (оперативно-пошукового бюро). Після того, що трапилось, Гордєєву довелось звільнитись зі служби. Матір, Ірина, працювала бухгалтером. Бабуся, Любов Іванівна, перебувала в батьківському комітеті класу. У родині також є молодший син Іван. Раніше повідомлялось, що батько та дідусь школяра працювали в органах державної безпеки, однак ФСБ Росії спростувала цю інформацію. Віктор Гордєєв навчав сина стрільбі з вогнепальної зброї, разом вони відвідували стрільбища.

В інтерв'ю газеті «Метро» один із однокласників Гордєєва розказав, що друзів у того практично не було:

Мені було б складно назвати його спокійним. Тут справа навіть не в цьому. Він якимось дивним був, не таким як усі. Мало з ким спілкувався. З такими людьми взагалі складно спілкуватися, на мій погляд. Останнім часом відео про зброю мені ВКонтакті скидував.

Передумови та мотиви[ред.ред. код]

Я не хотів нікого вбивати, я хотів померти. Мені цікаво було дізнатись, а що буде після? Що там — після смерті? Ще я хотів поглянути, як люди реагуватимуть на те, що я зроблю. Я прийшов убити себе. З Андрієм Миколайовичем у мене не було конфліктів, навпаки — в нас були хороші стосунки. Коли він на мене пішов, я в нього вистрелив — навіть не знаю чому, може, тому що ніхто б не повірив, що я можу вистрелити?

Фрагмент інтерв'ю Гордєєва газеті «Известия», опублікованого 8 лютого 2014 року[1].

Згідно з офіційною версією захисту Гордєєва, на момент вчинення злочину підліток був неосудним. За визнанням самого Сергія, яке він висловив в ході допитів, на вчинення злочину його підштовхнуло бажання довести однокласникам теорію соліпсизму, а відтак покінчити з собою;ще у віці 10 років він задумувався про те, що «життя позбавлене сенсу, що світ — це ілюзія, сон». «Він вважає, що він вигадав усіх нас, що зараз він закриє очі, і усі ті, хто йому нецікаві, зникнуть. Він говорив власній мамі, що вона його ілюзія», — розказав у інтерв'ю журналістам адвокат підлітка Володимир Левін. Також, на думку Левіна, Гордєєв відкрив вогонь у поліцейських тому, що боявся, що йому завадять довести свою теорію.

За версією захисту потерпілих, Гордєєв повністю або неповністю усвідомлював фактичний характер і власну небезпеку своїх дій, хоча, можливо, і страждав психічним розладом, що не виключає осудності, на вчинення злочину, який він заздалегідь спланував, його підштовхнули конфлікти з батьками, вчителями та однокласниками. Згідно з даними міністра освіти РФ Дмитра Ліванова, в підлітка не було конфліктів з учнями та вчителями, сам підліток у свідченнях зауважив, що конфлікти були, але траплялись рідко, але якщо і виникали, то на побутовій основі або під час суперечки, загалом ж стосунки в класі були дружніми.

Унаслідок адвокатських опитувань з'ясувалося, що за день до того, що трапилось, у класі між Сергієм, учителем російської мови Тетяною Бабкіною та директором виник серйозний конфлікт, директор був вимушений викликати шкільного психолога для того, щоб заспокоїти школяра, який вже почав висловлювати погрози. Також у мережі з'явився відеозапис бійки за участі Гордєєва та його однокласника, Олександра Петрова, за версією захисту потерпілих, зроблений за декілька місяців до інциденту зі стріляниною; унаслідок цього матір Сергія висловила думку, що дане відео належить до періоду навчання її сина у 8 класі.

Тетяна Бабкіна, учителька російської мови та літератури 10 «А» класу, що відгукувалась про Гордєєва як про доброго, чуйного та безконфліктного підлітка, в інтерв'ю телеканалу LifeNews розповіла про подробиці допиту Сергія, на який її викликали за бажанням затриманого:

Мене викликали на допит, у якому взяли участь слідчі, психолог і адвокат. Сергій відразу сказав так: «Тетяно Олександрівно, я йшов до вас!». <…> Ми з ним часто дискутували на тему добра і зла — я навчала дітей милосердя, а він казав, що його не існує. Коли я йому говорила, що добрих людей більше, він сміявся. І він мені вчора сказав: «Я хотів вам показати, що ви не маєте рації». Андрій Миколайович — це випадкова жертва. У нього був наступний урок після мене. На мій урок він запізнився.

8 лютого 2014 року Гордєєва, що перебував у СІЗО, відвідала член Суспільної наглядової комісії Москви акторка Ольга Дібцева, з якою в школяра відбулась розмова. За словами Дібцевої, Сергія стверджує, що не хотів нікого вбивати: коли він увійшов зі зброєю до класу, вчитель і діти не повірили в те, що він може вистрілити.

Згідно з однією з поширених в ЗМІ попередніх версій, що появилась майже відразу після того, що трапилось, у Гордєєва був конфлікт із учителем географії та біології Андрієм Кириловим через оцінки, але її так і не було підтверджено.

Хід подій[ред.ред. код]

2 лютого[ред.ред. код]

У неділю 2 лютого 2014 року Гордєєв остаточно зважився на вчинення злочину. Підліток планував прийти до школи зі зброєю, розказати однокласниками про свої погляди щодо теорії соліпсизму, а відтак покінчити з собою. Ввечері того ж дня він дізнався, куди батько ховає ключі від сейфа, де й лежала його (батькова) зброя. Також Сергій розіслав деяким однокласникам SMS-повідомлення зі словами «завтра ви здивуєтесь, що я зроблю».

3 лютого[ред.ред. код]

Вестибюль школи, січень 2016 року

Зранку 3 лютого Гордєєв збрехав батькам про те, що в школі немає перших трьох уроків, щоб вони пішли з дому, а він мав змогу залишитись наодинці та безперешкодно заволодіти зброєю; для переконливості він заздалегідь попросив однокласницю надіслати йому SMS-повідомлення про відсутність уроків. Підліток написав передсмертний вірш англійською мовою, де повідомив, що втомився від життя і не може більше жити в страху. Залишившись наодинці, Гордєєв відкрив сейф і видобув звідти напівавтоматичний малокаліберний 11-тизарядний карабін Browning 22 Semi-Auto riffle, гвинтівку Tikka T3 під патрон 7,62×51 мм НАТО з оптичним прицілом і патрони до них, відтак вклав зброю в чохли, за деякими даними, заздалегідь зробивши пробний постріл із карабіна у відкрите вікно, а патрони — в пакет, у нього ж Гордєєв поклав знайдений вдома сувенірний кинджал. Для приховання зброї Сергій одягнув не свою куртку, а чорне пальто з довгими полами, що належало його матері.

Завершивши приготування, підліток вийшов зі свого дому на Березовій алеї та попрямував до школи № 263. Близько 11:40 за московським часом, приблизно через 10 хвилин після початку четвертого уроку, він підійшов до центрального входу, де витяг зброю з чохлів. Увійшовши до школи, він минув турнікет на вході, і, погрожуючи зброєю охоронцю, пройшов до кабінету № 2 на першому поверсі, де на той час у 10 «А» проходив урок географії. Підійшовши до кабінету, але не заходячи всередину, через відкриті двері, Гордєєв вистрілив у вчителя Андрія Кирилова з карабіна Browning, поціливши йому в голову. Відтак він навів зброю на учнів (у кабінеті був 21 учень).

Пройшовши за кафедру, Гордєєв почав висловлювати однокласникам свої думки щодо теорії соліпсизму, відповідно до якої, на його погляд, у світі існує лише він єдиний, а життя є ілюзорним і є нічим іншим, як його сном. У якийсь момент підліток звернув увагу на те, що поранений Кирилов почав проявляти ознаки життя, і другий раз вистрілив йому в голову, після чого педагог помер.

Охоронець викликав працівників поліції, натиснувши кнопку тривоги. Сигнал тривоги в поліції отримали об 11:46 (за даними УВС ПСАО ГУ МВС РФ по Москвы — об 11:44), вже приблизно через дві хвилини до школи прибув наряд позавідомчої охорони. Прапорщик Сергій Бушуєв і прапорщик Олег Нургалієв увійшли до школи і попрямували до кабінету № 2. Поліцейські прямували вздовж стіни, страхуючи одне одного. Бушуєв спробував увійти до кабінету, в той час Гордєєв відкрив по ньому вогонь. Нургалієв відразу викликав «швидку допомогу», але Бушуєв помер ще до приїзду медиків.

Через деякий час на місце події приїхала група негайного реагування Патрульно-постової служби — старший сержант Володимир Крохін і молодший лейтенант В'ячеслав Нечаєв. Гордєєв відкрив по патрульних вогонь із вікна. Поліцейські ввійшли до будівлі, Крохін побачив тіло мертвого прапорщика Бушуєва і зупинився за десять метрів по коридору навскіс до кабінету, тоді ж Гордєєв і вистрілив у нього. Нечаєв, ризикуючи життя, виніс напарника із зони прострілу, затягнувши його за кут. Інші поліцейські вирішили допомогти пораненому, спробувавши перенести його, але в коридорі в Крохіна спрацював автомат і відбулись безладні постріли.

Об 12:12 до школи приїхало декілька епікажів швидкої медичної допомоги, відтак прибуло два пожежних загони, на майданчику поруч зі школою приземлився медичний гвинтокрил МНС Росії ЕС-145, на якому, як наслідок, евакуювали пораненого поліцейського Володимира Крохіна, якого вивезли на ліжку-каталці з будівлі приблизно о 12:15. Територію школи щільним кільцем оточила поліція, в Москві ввели план «Ураган-2», що давав змогу силовикам стріляти на ураження у випадку загрози для життя заручників при їх звільненні.

На місце події оперативно прибули міністр внутрішніх справ Володимир Колокольцев, міністр освіти Дмитро Ліванов, голова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін, мер Москви Сергій Собянін, прокурор міста Сергій Куденєєв і начальник Головного управління МВС Росії про Москві Анатолій Якунін.

За словами очевидців, Гордєєв розмовляв із заручниками про смерть, розказував про своє життя та проблеми в сім'ї, декілька разів відповідав на дзвінки від батьків, а після приземлення гвинтокрила зробив близько 6 пострілів у вікно. За даними МВС Росії, всього за час перебування в кабінеті Гордєєв зробив щонайменше 11 пострілів, за його власною версією, озвученою під час психіатричної експертизи — 18.

До 12:20 всіх учнів школи, за виключенням учнів 1 «А», 6 «Б» і 7 «А» (він перебував у сусідньому кабінеті) класів, евакуювали з будівлі.

Увесь цей час Гордєєв перебував із заручниками в кабінеті. О 12:17 батько Гордєєва, Віктор, одягнувши бронежилет, увійшов до школи, пройшов до кабінету № 2 і вмовив сина відпустити однокласників і здатися. Підліток відпустив заручників приблизно о 12:48, через декілька хвилин медики перенесли тіло вбитого викладача в роздягальню на поверсі. Приблизно о 13:05 стрілка вивели зі школи бійці СОБРу.

Загиблі та поранені[ред.ред. код]

Імпровізований меморіал в пам'ять про загиблих

Загиблий учитель — Андрій Миколайович Кирилов народився 1984 року у Вадському районі Нижньогородської області. Після закінчення середньої школи вступив до Арзмаського педагогічного інституту, який завершив 2006 року, проходив службу в Збройних силах Російської Федерації. Викладав географію і біологію в старших класах середньої школи № 263. Був одружений, виховував сина.

Другий загиблий — прапорщик Сергій Вікторович Бушуєв, поліцейський взводу 1-го батальйону поліції позавідомчої охорони УВС ПСАО. В органах внутрішніх справ служив із 1994 року, в батальйоні — з 1997 року, за роки служби був нагороджений відомчими знаками МВС «Відмінник міліції» та «За відмінність». Був одружений, виховував доньку. Куля, випущена Гордєєвим, пробила поліцейському артерію та пройшла в груди, Бушуєв помер від сильної крововтрати.

Єдиний поранений — старший сержант Володимир Олександрович Крохін, працівник групи негайного реагування патрульно-постової служби ВМВС «Відрадне», нагороджений знаком «За відмінність у службі» та багатьма почесними грамотами. Крохіна доставили до НДІ імені Скліфасовського з великою крововтратою, він отримав наскрізне поранення грудної клітки, діафрагми, печінки, шлунка, підшлункової залози, а також поранення нижньої порожнистої вени. Після поранення проходив курс лікування, в квітні був виписаний.

6 лютого 2014 року Володимир Путін підписав указ про нагородження Андрія Кирилова, а також прапорщика Сергія Бушуєва та старшого сержанта Володимира Крохіна орденом мужності (двох перших — посмертно) з формулюванням «за мужність і самовіддачу, проявлені при виконанні службового та громадянського обов'язку під час трагедії 3 лютого в школі № 263 міста Москви». У травні 2014 року Володимир Крохін одержав орден із рук начальник ДУ МВС Росії по місті Москві Анатолія Якуніна.

Розслідування[ред.ред. код]

4 лютого 2014 року Гордєєва доставили до Басманного суду. Засідання відбувалось у закритому режимі. Суд ухвалив рішення про утримання підлітка під вартою протягом двох місяців, хоча сам він каявся і просив залишити його під наглядом батьків. Батьки Гордєєва на засідання суду не прийшли.

Затриманому Гордєєву призначили психіатричну експертизу, припускалось, що в нього можуть бути психічні розлади. Було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченими частиною 4 статті 206, пунктами «а, б, к» частини 2 статті 105, частиною 3 статті 30 та пунктами «а, б» частини 2 статті 105 Кримінального кодексу Російської Федерації. Розслідування за справою про стрільбу проводили працівники Головного слідчого управління Слідчого комітету Росії.

Спочатку Гордєєв перебував у ізоляторі тимчасового утримання УВС Північно-Східного округу, де його утримували у двомісній камері разом із дорослим чоловіком, якого звинувачували в «не особливо важких злочинах». Проблем між арештантами не виникало. Сергій скарг на співкамерника не подавав. За певний час його перевели до ізолятора тимчасового утримання СІЗО № 5 «Водник» для неповнолітніх. Підозрюваний також просив про організацію для нього зустрічі з батьками.

У Федеральній службі Російської Федерації з контролю за обігом наркотиків повідомили, що, згідно з результатами проведених аналізів, Гордєєв не приймав наркотичних речовин.

У квітні 2014 року було оприлюднено результати судово-психіатричної експертизи, яку чотири тижні проходив Гордєєв. Спеціалісти Державного наукового центру соціальної та судової психіатрії імені В. П. Сербського визнали школяра неосудним і поставили йому діагноз «параноїдальна шизофренія». Підозрюваного направили до спеціалізованого психіатричного відділення СІЗО «Бутирка». За словами джерела газети «Известия» в правоохоронних органах, ще на попередньому етапі обстеження в підлітка вдалось виявити розлад психіки та аномальну гіперактивну поведінку — школяр не лежав, не спав, постійно перебував у русі та конфліктував з іншими підекспертними.

Всього за справою про стрілянину значилось 25 потерпілих, з них 21 школяр, матір і дружина загиблого Андрія Кирилова, дружина загиблого працівника позавідомчої охорони Сергія Бушуєва та поранений поліцейський Володимир Крохін.

25 серпня 2014 року кримінальна справа Гордєєва надійшла до Бутирського районного суду.

Суд[ред.ред. код]

Перший розгляд[ред.ред. код]

8 вересня 2014 року розпочався судовий розгляд справи про стрілянину. У ході першого засідання державний обвинувачувач подавав клопотання щодо застосування до обвинувачуваного примусових заходів медичного характеру, а також заявив про часткове визнання підсудним своєї вини. Сам Гордєєв частково визнав свою провину, однак не погодився з класифікацією звинувачення.

15 жовтня в процесі чергового засідання в доставленого до суду Гордєєва виникли шийні судоми. Адвокат потерпілих Ігор Трунов повідомив пресі, що Гордєєв прийняв таблетку антидепресанту, побічним ефектом якого є судоми. Суд викликав «швидку допомогу», щоб підсудному зробили укол протисудомного препарату.

У січні 2015 року сторона потерпілих попрохала суд про визнання незаконною, необґрунтованою і такою, що містить ознаки фальсифікації, психолого-психіатричну експертизу Гордєєва. У клопотанні потерпілих заявлено, що було порушено процесуальний порядок призначення та провадження експертизи, потерпілі не були своєчасно ознайомлені з постановою щодо призначення експертизи, а сам висновок експерта є необґрунтованим і таким, що викликає сумніви. Бутирський суд частково задовольнив клопотання адвоката потерпілих щодо повторної судово-психіатричної експертизи підсудного: відмовивши в проведенні повторної експертизи, він постановив допитати спеціалістів із інституту імені Сербського, що провадили експертизу.

11 лютого 2015 року відбулось чергове судове засідання, на якому було оголошено завершення судового розслідування справи. Суд визнав наявність порушень в експертизі та прийняв окрему ухвалу щодо слідчого.

24 лютого суд продовжив арешт Гордєєва до 25 травня, наступного дня відбулись дебати сторін. Сторона обвинувачення попросила суд визнати підлітка неосудним і направити його на примусове лікування. Окрім того, прокурро попросила суд перекваліфікувати обвинувачення зі статті 206 КК РФ на менш важку — 127 («незаконне позбавлення волі»). Захист підсудного попрохав перекваліфікувати обвинувачення у вбивстві на обвинувачення у вбивстві з необережності, представники сторони потерпілих вимагали для нього реального покарання. Сам Гордєєв, за словами Ігоря Трунова, в останньому слові нічого не сказав.

Рішення суду[ред.ред. код]

Оскарження рішення[ред.ред. код]

Повторний розгляд справи[ред.ред. код]

Рішення суду[ред.ред. код]

Цивільне судочинство[ред.ред. код]

Кримінальна справа стосовно батька[ред.ред. код]

У масовій культурі[ред.ред. код]

Навесні 2014 року «Московская школа нового кино» разом зі студією «Другие» завершила зйомки художнього фільму «Шкільний стрілок». Фільм знято за мотивами роману Стівена Кінга «Лють» і лютневих подій у школі № 263, за словами творців, він точно повторює зав'язку роману; дія відбувається в наш час у російській школі. Зйомки відбувались на території московського Коледжу підприємництва № 11 (колишня будівля середньої школи № 165). У зйомках картини взяли участь лідер групи «The Matrixx» (раніше — учасник «Агата Кристи») Гліб Самойлов, фронтмен групи «НАИВ» Олександр «Чача» Іванов, співачка Тетяна Буланова, актор Андрій Балякін та інші.

Коментарі[ред.ред. код]

  1. Повна офіційна назва — «Державна бюджетна освітня установа міста Москви „Середня загальноосвітня школа № 263“»; з 1 вересня 2014 року — структурний підрозділ № 5 середньої школи № 950

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]