Субате
| Субате | |
|---|---|
 Лютеранська церква | |
  Субате | |
| Країна | Латвія |
| Регіон | Семигалія |
| Край | Аугшдаугавський край |
| Перша згадка | 1570 |
| Площа | |
| • Загалом | 5 км² |
| Висота | 130 м |
| Населення (2025)[1] | |
| • Загалом | 523 ос. |
| • Густота | 113,7 осіб/км² |
| Часовий пояс | EET (UTC+2) |
| • Літній час | EEST (UTC+3) |
 | |
|
| |
Субате (латис. Subate, нім. Subbath) — місто в Аугшдаугавському краї Латвії, на кордоні з Литвою. Друге з кінця місто Латвії за чисельністю населення (менше лише у місті Дурбе). Відстань до крайового центру – Даугавпілса становить 51 км, до столиці Риги — 173 км.
У місті є адміністрація сільської волості Проде, до складу якої місто не входить.
Історичний центр міста Субате є пам'яткою містобудування XVI–XIX століть національного значення, що складається з Вецсубате та Яунсубате. Після ліквідації Лівонського ордену в 1570 році перший герцог Курляндський та Земгалійський Готард Кеттлер здав в оренду ринкову площу Субате родині Плятерів. Коли родина Плятерів прийняла католицизм у середині XVII століття, лютеранську церкву Субате за наказом польсько-литовського правителя в 1677 році було передано католикам, а в 1690 році — ордену єзуїтів. Лютеранські містяни переїхали на східний берег озера, де на землі маєтку Проде заснували місто під назвою Яунсубате . У 1680 році місту Вецсубате було надано Магдебурзьке право.
У 1682 році власник маєтку Проде, Фрідріх фон Остен-Сакен, пожертвував дві тисячі дальдерів до «Фонду нової школи Суббат».
У 1831 році поблизу ринкової площі було збудовано нинішню римо-католицьку церкву св. Михайла. У другій половині 19 століття населення Субате швидко зростало, особливо за рахунок єврейських іммігрантів з Литви та Білорусі. У 1894 році міста Вецсубате та Яунсубате були адміністративно об'єднані, створивши місто Субате з обмеженими міськими правами. У 1917 році Субате отримав міські права.
- ↑ Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.