Саласпілс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Саласпілс
Пам'ятник битві під Кірхгольмом
Пам'ятник битві під Кірхгольмом
Герб Саласпілс
Герб
Саласпілс is located in Латвія
Саласпілс
Саласпілс
56°51′31″ пн. ш. 24°20′59″ сх. д. / 56.85861° пн. ш. 24.34972° сх. д. / 56.85861; 24.34972
Країна Латвія
Регіон Ліфляндія
Край Гробіньський край
Перша згадка 1186
Статус 1993
Площа
 • Загалом 12 км²
Населення (2016)[1]
 • Загалом 17 621 ос.
 • Густота 1468,4 осіб/км²
Часовий пояс EET (UTC+2)
 • Літній час EEST (UTC+3)
Сайт www.salaspils.lv
Саласпілс на Вікісховищі

Са́ласпілс (латис. Salaspils) — місто в Латвіїрегіон ЛіфляндіяГробіньський край. Площа — 12 км². Населення — 17621 осіб (2016[1]); густота населення — 1468,4 осіб/км². Вперше згадується в джерелах під 1186 роком. Офіційна німецька назва до 1918 року — Кі́рхгольм (нім. Kirchholm). 1940 року окуповане Радянською Росією, увійшло до складу Латвійської РСР (19401991). Внаслідок розвалу СРСР 1991 року стало частиною відновленої Латвійської Республіки.

Назва[ред.ред. код]

Географія[ред.ред. код]

Розташоване за 18 км на південний схід від Риги, на східному березі річки Західної Двіни.

Історія[ред.ред. код]

Саласпілс — одне з найдавніших поселень в Латвії. Розкопки показали, що місцевість була населена ще тисячу років тому: в період з X по XV століття її заселяли лівські та балтські племена. У 1186 році Мейнхард, перший єпископ Клуні, побудував замок Кірхольм на острові Мартіньсала річки Даугави, поряд з Саласпілсом. Острів Мартіньсала — також ділянка найстарішого католицького кладовища в Латвії, яке відноситься до 1197 року.

27 вересня 1605 року біля Кірхгольма відбулася битва, в якій війська Речі Посполитої, за участі курляндського герцога Фрідріха, перемогли численнішу армію шведів.

Під час Першої світової війни тут протягом двох років пролягала лінія фронту, що призвело до величезних руйнувань. Після Першої світової, відновлений Саласпілс був центром сільського району з населенням у лише 306 чоловік (перепис 1943 року).

Чорна сторінка історії Саласпілса пов'язана з німецькою окупацією під час Другої світової війни, коли біля міста було створено табір знищення людей. У 1967 на місці табору смерті було відкрито меморіяльний ансамбль (архітектор Г. Асаріс та інші).

Населення[ред.ред. код]

Індустріальний розвиток сприяв збільшенню чисельності населення Саласпілса до майже 21 тис. чоловік, з яких 42% є латишами, 42% - росіянами та 16% - інші етнічні групи.

Еконоіка[ред.ред. код]

З 1950-х і 1960-х, Саласпілс став головним центром наукових досліджень та виробництва електричної енергії. Це — ділянка гідроелектростанції на річці Даугаві й головної термоелектричної електростанції, які забезпечують велику частку Риги електрикою.

Наука[ред.ред. код]

  • Інститут фізики Латвійської Академії Наук (з дослідницьким ядерним реактором, нині зупиненим),
  • Інститут неорганічної хімії Латвійської Академії Наук
  • Інститут біології Латвійської Академії Наук (у складі якого є Національний ботанічний сад) і різних університетів.

Транспорт[ред.ред. код]

Залізнична станція напрямку Рига — Крустпілс.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]