Кандава
Кандава Kandava Канда́ва Канда́у Kandau | |
|---|---|
 Лютеранська церква | |
 | |
| Координати: 57°02′15″ пн. ш. 22°46′30″ сх. д. / 57.03750° пн. ш. 22.77500° сх. д.G O | |
| Країна | Латвія |
| Регіон | Курляндія |
| Край | Кандавський край |
| Перша згадка | 1230 |
| Площа | |
| • Повна | 5,8 км² |
| Висота над р.м. | 75 м |
| Населення (2016)[1] | |
| • Усього | 4029 |
| • Густота | 694,7/км² |
| Часовий пояс | EET (UTC+2) |
| • Літній час | EEST (UTC+3) |
| Поштовий індекс | LV-3120 |
| Вебсайт | www |
  Кандава | |
 | |
Ка́ндава (латис. Kandava) — невелике місто на заході Латвії. Населення 33 276 осіб (2024). Розташоване на заході країни.
Назва «Кандава», ймовірно, походить з лівської мови (Candowe — місце біля води або в кутку), що відповідає географічному розташуванню Кандави у вигині Абави. Кандавський куршський замок, який був одним із центрів землі Ванема, та поселення біля великого прусського тракту на правому березі долини Абави існували вже в X—XII століттях.
Кандава вперше згадується у 1230 році в договорі між правителями дев’яти округів Східної Курземе та домським капітулом ризької церкви святої Марії, Орденом мечоносців і Ризькою радою. Востаннє Кандавський куршський замок згадується в договорі папського легата Балдуїна Альнського з куршами від 17 січня 1231 року.
Згідно з цим договором, курші зобов’язувалися прийняти християнство та боротися з язичниками. В обмін на це Курса зберігала свою незалежність і давні права. У 1245 році магістр Лівонського ордену Дітріх фон Грюнінген вторгся в Курсу і захопив землю Ванема, до якої входила Кандава, після чого ця місцевість стала називатися «Мирна Куронія» (Vredecuronia).
У 1366 та 1397 роках Кандава згадується як opidum — укріплене поселення. У 1496 та 1499 роках вже вживається назва Hakelwerk (містечко), що свідчить про її зростання. Відомі 17 прізвищ фогтів Кандавського замку з 1383 по 1560 рік.
У 1560 році, після розпаду Лівонського ордену, Курляндія стала герцогством. У часи Курляндського герцогства (1561—1795) округами Кандава, Цабельн і Тальсен керував кандавський гауптман, резиденція якого знаходилася в Кандавському замку.
Містечко переживало розквіт у XVII столітті за правління герцога Якоба, коли було створено мануфактури з виробництва лляного полотна, селітри, а також працював пороховий млин.
Під час Північної війни Кандава була сильно зруйнована. У 1710 році в місті спалахнула епідемія чуми, жертвами якої стали майже всі мешканці. Місто довелося фактично відбудовувати заново.
До 1949 року Кандава входила до складу Талсінського повіту, у 1950—1959 роках була центром Кандавського району, в 1959—2009 роках належала до Тукумського району. З 1999 по 2021 рік Кандава була адміністративним центром Кандавського краю.
- ↑ Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
- Офіційний сайт міста [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]