Варакляни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Варакляни
Римо-католицька церква
Римо-католицька церква
Герб Варакляни
Герб
Варакляни is located in Латвія
Варакляни
Варакляни
56°36′37″ пн. ш. 26°45′09″ сх. д. / 56.61028° пн. ш. 26.75250° сх. д. / 56.61028; 26.75250
Країна Латвія
Регіон Латгалія
Край Вараклянський край
Перша згадка 1226
Площа
 • Загалом 5,33 км²
Висота 105 м
Населення (2016)[1]
 • Загалом 1960 ос.
 • Густота 367,7 осіб/км²
Часовий пояс EET (UTC+2)
 • Літній час EEST (UTC+3)
Сайт www.varaklani.lv
Варакляни на Вікісховищі

Варакля́ни (латис. Varakļāni) — місто в Латвіїрегіон ЛатгаліяВараклянський край. Площа — 5,33 км². Населення — 1960 осіб (2016[1]); густота населення — 367,7 осіб/км². Висота над рівнем моря — 105 м. Вперше згадується в джерелах під 1226 роком. Офіційна німецька назва до 1918 року — Ва́ркланд (нім. Warkland). 1940 року окуповане Радянською Росією, увійшло до складу Латвійської РСР (19401991). Внаслідок розвалу СРСР 1991 року стало частиною відновленої Латвійської Республіки.

Назва[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Місцевість уперше згадується в письмових джерелах як Варкланд в 1226 році як володіння Ризького єпископоства. Під 1483 роком уже згадується міське поселення. З 1538 року подароване німецькому лицарському роду Борхів.

Після розділу Польщі в 1772 році відійшло Російській імперії. 1784 році отримало статус містечка.

1789 року граф Міхаель-Йоганн фон дер Борх побудував Варкландський палац і парк, що збереглися до наших днів. 1783 року в парку встановлено бюст архітектора-італійця Мазотті[2].

11 лютого 1928 року Варакляни одержали статус міста.

У 19491956 роках — центр Вараклянського району Латвійської РСР.

Уродженці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā
  2. Tadeusz Turkowski. Borch Michał Jan (1751—1810) / Polski Słownik Biograficzny.— Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936.— T. II/1, zeszyt 1.— Beyzym Jan — Brownsford Marja.— S. 313—314. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]