Ілуксте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ілуксте
Католицька церква
Католицька церква
Герб Ілуксте
Герб
Ілуксте is located in Латвія
Ілуксте
Ілуксте
55°58′40″ пн. ш. 26°17′51″ сх. д. / 55.97778° пн. ш. 26.29750° сх. д. / 55.97778; 26.29750
Країна Латвія
Регіон Семигалія
Край Ілукстський край
Перша згадка 1251
Площа
 • Загалом 9 км²
Висота 100 м
Населення (2016)[1]
 • Загалом 2638 ос.
 • Густота 293,1 осіб/км²
Часовий пояс EET (UTC+2)
 • Літній час EEST (UTC+3)
Сайт www.ilukste.lv
Ілуксте на Вікісховищі

Ілу́ксте (латис. Ilūkste) — місто в Латвіїрегіон СемигаліяІлукстський край. Площа — 9 км². Населення — 2638 осіб (2016[1]); густота населення — 293,1 осіб/км². Висота над рівнем моря — 100 м. Вперше згадується в джерелах під 1251 роком. Офіційна німецька назва до 1918 року — Іллу́кст (нім. Illuxt). 1940 року окуповане Радянською Росією, увійшло до складу Латвійської РСР (19401991). Внаслідок розвалу СРСР 1991 року стало частиною відновленої Латвійської Республіки.

Назва[ред.ред. код]

Географія[ред.ред. код]

Розашоване на південному сході країни, на обох берегах річки Ілуксте, за декілька кілометрів від Західної Двіни.

Історія[ред.ред. код]

Ілуксте вперше згадується біля 1550 року як містечко на землях Шлоссбергського маєтку графів Зібергів. Ремісничо-торгове містечко було засноване на правому березі річки Лукшта (Лукста, нині Ілуксте), від якої містечко дістало свою назву. До 1795 року Ілуксте входило до складу Курляндського герцогства, васальної держави Речі Посполитої. Перший навчальний заклад в містечку — латинська школа — відкрита в 1596 році. У 1754-1769 роках єзуїтами була побудована нова католицька церква в стилі бароко, яка до руйнування в Першій світовій війні була одним з найбільших католицьких храмів Балтії. З 1795 року Ілуксте є центром Ілукстського повіту Курляндської губернії Росії.

У роки Першої світової війни в 1915 році сильно постраждав від військових дій при обороні Даугавпілса, 10 жовтня 1915 року залишений Російською армією після вуличних боїв з німецькими військами, фронт встановився східніше Ілукста і позиційно простояв в 1915-1918 роках. В ході військових дій була зруйнована католицька церква, монастир і житлові будинки. У 1917 році містечку присвоєний статус міста.

Після утворення Латвійської Республіки місто було перейменоване в Ілуксте. У 1-ій республіці був повітовим містом, центром Ілукстського повіту. У червні 1941 року зайнятий німецькими військами, в липні 1944 року звільнений. З 1 січня 1950 року був центром Ілукстського району. Після укріплення районів 18 грудня 1962 року[2] увійшов до складу Даугавпілського району. У 2003 році під час латвійської адміністративно-територіальної реформи у складі Даугавпілського району був утворений Ілукстський край з центром в Ілуксте.

Населення[ред.ред. код]

Напередодні Першої світової війни в Ілуксте жили більше 4 тисяч осіб. На 1 липня 2009 року населення становить 2 829 осіб, з них: латиші — 55 %, росіяни — 22 %, поляки — 15 %, білоруси — 3 %, інші — 5 %[3].

Інфраструктура[ред.ред. код]

У місті є автобусна станція, дві середні, музична і спортивна школи, міська бібліотека, центр культури, футбольний стадіон, римо-католицька, лютеранська, православна і старообрядницька церкви. На річці розташована мала ГЕС[4]. До 2000-х років в місті розташовувалася лікарня. У місті, біля середньої школи № 1, в 1990 році встановлений пам'ятник латиському поетові і громадському діячеві Райнісу, присутньому на відкритті школи в 1927 році. (скульптор Індуліс Фолкманіс)

Місто в церковному відношенні входить в Єлгавську єпархію римо-католицької церкви Латвії.

Спорт[ред.ред. код]

Футбольні команди: — «Зібенс/Земессардзе» і ФК «Ілуксте/ДЮСШ».

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]